Каталог статей

Веселе новорічне свято в середній школі
 

Дійові особи
Ведуча
Мара
Лісовик
Снігуронька
Дід Мороз
Виконавці концертних номерів

Свято відбувається в актовій залі, оформленій по-новорічному. На сцені стоїть прикрашена ялинка. Заздалегідь діти за бажанням готують казкові костюми, які пізніше буде оцінено. Організатори заходу готують невеликі подарунки для цих учнів.

На сцену виходить ведуча.

Ведуча. Добрий день, дорогі гості! (Глядачі вітаються з ведучою.) Давайте привітаємося ще дружніше, веселіше, голосніше! Зможете? Добрий день, діти й дорослі! (Глядачі відповідають.) Молодці! Ось тепер бачу: з такими дзвінкоголосими дівчатами й завзятими хлопчиками можна зустрічати Новий рік!

Зараз я піду подивлюсь, чи не приїхав Дід Мороз. Може, його вже пора запросити до зали? Діду! Ді-і-ду! (Іде зі сцени, продовжуючи гукати.)

Вибігає Мара, носиться по сцені, намагаючись налякати глядачів. У неї розпущене заплутане волосся, одягнена Мара в лахміття або просто дуже неохайно.

Мара. У-у-у! (Дістає з кишені надувну телефонну трубку.) Алло! Управління Нечистої Сили? Терміново вимагаю допомоги! Так. Висилайте Лісовика. Одній зірвати свято не під силу: воно надто добре організовано, а глядачі на диво дружні. Я такого ще не бачила!

Даю свої координати:… (називає номер та адресу школи), біля новорічної ялинки.

Мара починає прислуховуватися, дивлячись угору. Чути звук сирени швидкої допомоги, який зростає. З’являється Лісовик на мітлі. Він одягнений у кожух і хутряну шапку, з-під якої виглядає скуйовджене волосся.

Мара. Стій! Ти чому швидкість перевищуєш?!

Лісовик. Як це чому? А як же я від дорожніх інспекторів утечу? Вони мене мало не наздогнали, уявляєш?

Мара. Так ти, либонь, порушив правила?

Лісовик. Ну то й що? Мені по професії годиться порушувати все й усюди! Ось мені вже так і кортить зіпсувати це свято. Ну, що в нас тут?

Мара (бурчить). Що, що. Сам подивись! Вирішили, бачите, Новий рік відзначати. Потрібно негайно завадити святкуванню. Нехай усе буде по-старому. Ні, ти тільки подивись: ялинку прикрасили…

Лісовик звертає увагу на ялинку, походжає навколо неї, захоплено зітхає.

Лісовик. У-у-у! Оце так! Дивина!

Мара. Люди добрі! Подивіться на нього. Ти що, забув для чого ми тут?

Лісовик. Ні, не забув. А для чого?

Мара. Дурник ти, любий колего. Нам Снігуроньку потрібно заховати.

Лісовик. А, зрозумів! На місця!

Обидва розбігаються, оббігають ялинку навколо, зіштовхуються, падають, підхоплюються, знову розбігаються. Наперед виходить ведуча.

Ведуча. Розступіться, дайте Снігуроньці пройти! Починати давно пора!

Лісовик і Мара йдуть зі сцени. Звучить новорічна мелодія, з’являється Снігуронька.

Снігуронька. Ау-у-у! А, ось ви де, друзі мої! Добрий день! Хочу привітати всіх вас із Новим роком!
Зичу вам на Новий рік,
Щоб щасливий був вам вік,
Щоби вам з роси й з води
Пішли статки й гаразди,
Щоб вас Бог в опіці мав,
Кожну напасть відвертав.
Будьте щасні ви і діти,
Будьте гожі, мов ті квіти.

А тепер я хочу з вами познайомитися. Мене звуть Снігуронька. А як вас звуть, ви зараз усі разом мені скажете. Отже, як вас звуть? (Глядачі хором називають свої імена.) Ох, щось я недочула половину імен. Нумо, ще раз! Три-чотири (називають себе голосніше.) Чудово! Тепер я знаю, до кого завітала. Любі мої, зараз я вам буду задавати питання, а ви — дати на них. Тільки голосно і дружно! Будете відповідати?

Глядачі відповідають, після чого Снігуронька задає інші питання.

Снігуронька. Веселитись і танцювати будемо? А біля ялинки співати? Пустувати й гомоніти? А ось пустувати й гомоніти не треба. Відповідати урок на «12»? А вдома залишатися? От удома сидіти не потрібно, особливо через хворобу. Ну а завзято працювати? Для інших прикладом ставати?

На сцену поважно виходить Лісовик, одягнений у костюм, але все одно зі скуйовдженим волоссям і неохайно пов’язаною краваткою.

Лісовик (до Снігуроньки). Вибачте, мадам, Вас викликають до телефону.

Снігуронька. Це, напевно, Дід Мороз. (До глядачів.) Вибачте, друзі, я скоро повернусь. А ви, аби не сумувати, подивіться концертний номер.

Снігуронька залишає сцену, стиха розмовляючи по телефону. Лісовик повертається обличчям до залу, хитро всміхається й потирає руки, після чого також іде.

На сцені відбувається номер художньої самодіяльності (на розсуд організаторів).

Після цього наперед знову вибігає Лісовик.

Лісовик. А ми Снігуроньку вкрали, ого-го! Вкрали, а-ха-ха!

Лісовик вибігає. Виходить ведуча.

Ведуча. Ай-ай-ай! Снігуроньку вкрали! Як же нам її врятувати тепер? Ой, лишенько!

Наперед виходить Мара у вбранні Снігуроньки.

Мара. Не треба мене шукати! Будемо свято продовжувати!

Виходить Лісовик, переодягнений у костюм Діда Мороза.

Лісовик. Дозвольте відрекомендуватися, Мороз. Дід Мороз.

Мара. Приєднуюсь. Снігуронька. Просто Снігуронька.

Ведуча (до глядачів). Нумо, подивіться, я щось не впізнаю наших гостей, хто це? (Глядачі відповідають.) Друзі, та це ж Мара й Лісовик.

Мара. Ану іди звідси, не заважай веселитися.

Ведуча. А це що за хулігани? Геть зі свята додому!

Лісовик. Ой-ой-ой, налякали!

Ведуча. Діти! Щоб нечисту силу вигнати, Діда Мороза слід покликати. Нумо, всі дружно! Ді-і-ду! Морозе-е!

Усі глядачі кличуть.

Дід Мороз (здалека). Іду-у-у! (Виходить на сцену.) Добрий день, любі мої! Привіт вам сердечний. Усіх пам’ятаю, усіх я вас знаю. Усіх вас з Новим роком, друзі, вітаю!

Ведуча. Дідусю Морозе, де ти пропадав стільки часу?

Дід Мороз. Та ось із подарунками заклопотався.

Ведуча. А у нас без тебе Снігуроньку вкрали.

Дід Мороз. Не може бути! От негідники, от бешкетники! Ну добре, це не біда.

Нумо, вітер крижаний,
Неслухняний братець мій,
Завірюху закрути
І цих ледарів змети.

Чути звук завірюхи. Лісовик і Мара крутяться навколо своєї осі й падають.

Мара. Ой, вибачте нас, ми зараз приведемо Снігуроньку.

Дід Мороз. Нумо, живо! Одна нога тут, інша — там!

Мара й Лісовик вибігають і повертаються зі Снігуронькою.

Мара й Лісовик (хором). Вибачте нас, ми більше ніколи не будемо бешкетувати.

Дід Мороз. Ну що, Снігуронько, вибачимо їх?

Снігуронька. Не знаю, Давайте спитаємо в наших глядачів (повертається у бік залу). Друзі, що нам з ними робити? Вибачити?

Глядачі відповідають. Лісовик і Мара встають.

Дід Мороз. Що ж, як така справа, давайте разом веселитись. А хто з вас уміє гарно співати?

Ведуча. Діду Морозе, а ми зараз усі залюбки заспіваємо чудову новорічну пісеньку. Правильно я кажу, друзі, чи ні?

Глядачі відповідають і співають пісню (на вибір організаторів заходу).

Дід Мороз. Ой які молодці! Потішили мене! А загадки відгадувати вмієте? (Глядачі відповідають.) Зараз ми це перевіримо.

Дід Мороз зі Снігуронькою читають загадки. Лісовик увесь час відповідає неправильно.

У сукні зеленій стою цілий рік:
Сонечко світить, чи падає сніг.
Голок багато в ґаздівстві тримаю,
Тільки не шию і не вишиваю.
(Ялинка.)

Здивувалося маля:
Стала білою земля.
Щось кружляє, наче пух,
Наче зграя білих мух,
Та додолу опадає,
Все ретельно укриває.
(Сніг.)

Гріє взимку, наче груба,
Хутряна, тепленька… (шуба).

З неба зірочки летять,
Землю укривають,
А коли прийде весна —
Всі вони розтануть.
(Сніжинки.)

В руку мотузок взяла,
Їх на гору потягла.
Швидко з’їхала з гори,
Треба в гору знов тягти.
(Санки.)

З молока його зробили
Та ретельно остудили.
Нам здається, що в жару
Його б з’їли по відру.
(Морозиво.)

Якщо став на ті дощечки,
Швидко їду я з гори,
А якщо впаду зненацька —
Ноги будуть догори.
Палки дві в руках тримаю,
Сам собі допомагаю.
Тут потрібні рівновага, та увага!
(Лижі.)

Пані крижана зі стріхи
Ноги звісила для втіхи.
А як сонце припече —
Пані плаче і тече.
(Бурулька.)

Візерунки на вікні він намалював мені,
Я по вулиці гуляв — він за ніс мене щипав.
Хто впізнає невидимку, того, що поруч ходить взимку?
(Мороз.)

Дід Мороз. Так, бачу, що ви дуже розумні та кмітливі. Ну це не дивина. От я хочу подивитись, які у вас іще є таланти.

Ведуча. Тоді, Дідусю, сідай і дивись!

Дід Мороз із кректанням сідає на стілець. На сцені відбувається номер художньої самодіяльності (на розсуд організаторів).

Мара. Усе це чудово, але у мене є зауваження. Дозвольте сказати!

Дід Мороз. Кажи, коли є що, Маро.

Мара. Подивися, Діду Морозе, які костюми приготували діти! Таке вбрання не соромно і на бал вдягти. Його повинні побачити всі присутні.

Дід Мороз. Ось ти й допоможи Снігуроньці запросити всіх їх до мене на сцену.

Мара зі Снігуронькою виводять на сцену дітей у казковому вбранні. Кожний називає свій костюм. Усі вони отримують подарунки, після чого займають свої місця в залі.

Дід Мороз. Ой, ну й потішили ви мене сьогодні! Давно я так не радів за дітей. І такі всі гарні, і такі розумні, талановиті! У вас таке чудове свято вийшло! Тому я ухвалюю рішення — новорічну ялинку засвітити!

Але один я це зробити не зможу. Ви повинні повторювати услід за мною:

Ти, ялинко, сколихнися,
Вогниками засвітися!
Раз, два, три,
Ялинко, світи!

Діти повторюють слова доти, доки не засвітиться ялинка. Вступає новорічна мелодія.

Снігуронька. Як чудово, що є свято, яке приходить в кожну країну крокує нашою планетою, даючи старт новому року!

Дід Мороз. Рік новий!

Снігуронька. Казковий рік!

Дід Мороз. Хай здивує щастя вас!

Снігуронька. Рік добра і рік кохання.

Дід Мороз. Тож приймайте привітання!

Снігуронька. Будьте добрі та здорові!

Дід Мороз. Живіть в мирі та любові!

Снігуронька. Світла й радощів багато.

Дід Мороз. Щоб життя було, як свято!

Снігуронька. Ми ж поїдем далі в школи.

Дід Мороз. Не забувайте нас ніколи!

Прощаються з глядачами й залишають сцену.

Ведуча. Ми зустріли казкове свято, але воно тільки починається. Тому не прощаюся з вами, а чекаю вас на наступних новорічних святах. З Новим роком!

Свято закінчується.