Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Допомога молодому вчителю | [ Додати статтю ] |
Вічне питання буття і педагогіки – Що є Істина Школи? – у центрі розмови автора Ш,О.Амонашвілі з читачем книги «Істина школи». Ш.О.Амонашвілі призиває учителів розвивати і збагачувати світ кожної дитини. Одне з питань – щирість стосунків з дітьми. В.О. Сухомлинський підкреслював, що дитинство для дитини є природною школою сердечності. Дуже важливо, щоб діти довірились школі і полюбили її, з бажанням ходили на уроки, нетерпляче чекали зустрічі з учителем і друзями і, пізніше, ніколи не мали гірких споминів про шкільні образи, авторитарні порядки. Завдання школи – збагачувати розум і возвеличувати душу дитини. Велике значення тут має особистість учителя. Він має бути щирим, справедливим, порядним, благородним, інтелігентним. Справжній вчитель повинен виховувати дітей чесними, чистими, чуйними,ввічливими, добрими. Щирість в стосунках возвеличує людину. Діти гостро відчувають нещирість, блюзнірство. Порівняно з матеріальним, духовний світ дитин6и робить її багатшою, щасливішою. У своїй роботі намагаюсь керуватись принципами: цілеспрямованості, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю дітей, виховання дитини в колективі і через колектив, поваги до особистості в поєднанні з розумною вимогливістю до неї, дотримання педагогічних вимог, школи та сім’ї, емоційності навчання та виховання. Прививаю дітям правила позитивного виховання: - відрізнятися від інших – нормально; - робити помилки – нормально; - проявляти негативні емоції – нормально; - хотіти більшого – нормально; - виражати свою незгоду – нормально, і разом з тим, пам’ятати, що мама, тато і вихователь – головні. У нашому бурхливому світі школа – це той острівок, де править і панує добро, довіра, щирість, взаєморозуміння і взаємодопомога. В цьому сенс життя і суть педагогічного процесу. Після місяця навчання в школі проводжу перше родинне свято «Будьмо знайомі». Сценарій свята Святково прикрашена зала. Фотостенди «Наші посмішки», «Ми – школярі», «Наші долоньки». Звучить музика…
Учні виконують пісню «Рідна школа» на муз. В. Шаїнського. Учитель. А які у вас плани на майбутнє? Про що ви мрієте? Учні виходять у центр .
Гра «Відгадай, чий голосок?» Батьки сидять півколом, навпроти них діти, повернуті до них спиною на відстані. Хтось з батьків кличе свою дитину, як зазвичай, вдома «Мій котику!», «Моє сонечко». Якщо дитина впізнала голосок, вона підходить до батьків, ті цілують її, саджають поряд і т.д. Гра «Відгадай долоньки» Батьки підходять до стенду «Наші долоньки», вгадують долоньки своєї дитини і поряд обоводять свої. Учитель: Дай, Боже, щоб дитячі ручки добро творили, а ви завжди підтримували і допомагали їм. Шановні гості, діти! Давайте сядемо у дружнє коло і поспілкуємося. Як ви думаєте, від чого так пахне любов’ю і теплом у нашому класі? (Бо ми посміхаємось, не сваримось, радіємо, любимо…) А чи завжди ми буваємо добрими один до одного? (Діти: буваємо нестриманими, ображаємось). Шлях до доброти неростий, тому треба вчитися бути уважним до людей, берегти і дбати один про одного, бути чемним, ввічливим, щедрим. Побажайте один одному щось приємне. (Звучить пісня із мультфільму про кота Леопольда. «Якщо добрий ти…») А тепер подякуйте один одному за зустріч або скажіть комплімент. Сподіваюсь, що ми навчимо наших дітей читати, писати, рахувати і виростимо з них справедливих, добрих і чуйних людей. Дякую! До нових зустрічей! (Кожна родина отримує подарунок в конверті з правилами доброти і ввічливості). Сарницька В.В., м.Умань, ЗОШ №9 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 1150 | Рейтинг: 0.0/0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |