Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Видатні жінки в історії України» Підготувала: Кабанок Т.М. Запоріжжя
Жінка-душа співуча, Пісня, що має крила, На найкрутішу кручу Злетіти їй під силу. Яка ж, за своєю природою українська жінка? Пригадаймо імена Ольги Кобилянської, Марка вовчка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Ліни Костенко, саме з їхньою творчою спадщиною пов’язані ідеї відродження української культури, громадянської думки й національної гідності народу. Чим ширше описуються події у літописах, тим частіше зустрічаються на їхніх сторінках імена представниць княжих династій, які залишили після себе слід у вітчизняній історії. Такою була дочка великого князя київського Всеволода Ярославича - Анна. Особисте життя Анни склалося невдало: вона була заручена з візантійським царевичем, але шлюб не відбувся, так як жениха силою постригли в ченці. Тому і вона більшу частину'/монастирським справам - заснувала Андріївський монастир в Києві. При київському Андріївському монастирі Анна Всеволодівна у 1086 р. заснувала жіночу школу, якою керувала 26 років. Це була перша жіноча школа не тільки в Київській Русі, але й у всій Європі. Онука великого київського князя Володимира Мономаха - Євпраксія - Зоя вміла лікувати травами і узагальнила свої знання в написаному грецькою мовою трактаті «Алімма». Ця цікава праця дійшла до нас у неповному вигляді і збереглася у бібліотеці в Італії трактат складається з п’яти частин в яких вміщено короткі відомості з мікро педіатрії, дерматології, внутрішніх хвороб. А згадаємо жінок-козачок. Постійна відсутність чоловіка-козака, що пішов на Січ, у похід, або загинув, сприяла формуванню в українській жінці стійкості незалежного характеру. За відсутності чоловіка треба було виховувати дітей, сіяти хліб самій вирішувати важкі і важливі справи. За будь-яку ціну треба були живитщ не схибити. Все це сприяло формуванню самостійності і волелюбству. В покозаченій Україні, як більше ніде в Європі, жінка була рівноправна з чоловіком. Вона мала юридичне право самостійно виступати на суді, про що тільки мріяли жінки інших європейських країн. Сама вибирала собі нареченого й могла розлучитися з чоловіком, якщо того бажала. У відповідальний момент українка проявляла себе і як військовий організатор. Так Софія Ружинська волинська княгиня, на чолі військового загону, що нарахував 6000 чоловіків піхоти і кінноти, приступом здобула замок князів Корецьких у місті Черемоші. Під час оборони міста - фортеці Буші (тепер село Вінницької області) в листопаді 1654р Олена Зависна вбила свого чоловіка, сотника Зависного, який підло зрадив і підпалила пороховий склад, від вибуху якого загинуло багато ворогів і вона сама. У перші десятиріччя XX століття на оперних сценах світу царювали чотири особи чоловічої статі - Батістіні, Руффо, Шаляпін і Карузо. І тільки одна жінка спромоглася сягнути їх висот і стати поруч із ними. Нею була Соломія Крушильницька. Вона всією душею бажала культурного розвитку своєму народові мріяла про створення української опери. Заробляла гроші на будівлю українського університету і театру у Львові Подвигами на фронтах уславили себе жінки. Звичайно у війни не жіноче обличчя, але коли на війні вирішувалася доля народу, коли ця війна набула дійсно народного характеру, вони бралися за зброю поряд із чоловіками. Як майстер снайперської стрільби прославилась Герой Радянського Союзу Людмила Павлюченко з перших днів війни добровільно пішла на фронт. Протягом оборони Одеси Людмила знищила 187 фашистів. У Севастополі її бойовий рахунок зріс до 309. Навіть поранена не залишила дівчина бойового поста. У Малинському районі на Житомирщині під час фашистської окупації діяла підпільна організація, в якій ватажком групи була 19-річна Ніна Сосніна. Молода патріотка загинула в нерівному бою з ворогом. Посмертно їй присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Перед самою війною Катерині Іванівні Зеленко було вручено орден Червоного Прапора. Вона була єдиною дівчиною-льотчиком, яка воювала з білофінами. У 1941 р. вона була єдиною жінкою-льотчиком і в бойовій частині, яка дислокувалася в Україні. Більше 40 разів вилітала бомбити фашистські війська, 11 разів виходила переможницею з повітряних боїв. Загинула 12 березня 1942 р. - здійснила повітряний таран. Хочеться згадати поетесу Олену Телігу. Вона очолювала Спілку письменників, редагувала літературний тижневик «Литаври» при газеті «Українське слово». У вірші «Вечірня пісня» маємо портрет української поетеси Олени Теліги. Яка загинула смертю хоробрих у лютому 1942 р. Вона була розстріляна у Бабиному Яру. За вікнами день холоне, У вікнах - перші вогні... Замкни у моїх долонях Зложи на мої коліна Щоб ти, найміцніший, сперся, Спочив на моїх устах. А я поцілунком теплим Згащу полум’яне пекло Та завтра коли простори Я плакати буду пізніш! Тобі ж подарую зброю: Цілунок гострий, як ніж. Дуже яскравою постаттю є скульптор Галина Кальченко. Життя для неї означало творити, бути постійно в напрузі, хай і виснажливій художницькій праці. Вона працювала з різним матеріалом: гіпсом, алюмінієм, оргсклом, Скільки щирості, теплоти у скульптурних портретах: Т.Г. Шевченка, Г. Сковороди, О. Кобилянської, К. Білокур. У 1964 р. за видатні заслуги в розвитку українського мистецтва Галині Кальченко було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтва України, а у 1967 р. - звання народного художника. І сьогодні в Україні жінки-політики першої величини не така вже рідкість: Юлія Тимошенко, Раїса Богатирьова, Валентина Семенюк, Катерина Ващук, Наталія Вітренко, Інна Богуславська. А скільки ще в нашій країні прекрасних жінок які не займають високі пости, ось таким жінкам присвячується цей вірш: Современная женщина Но, как прежде, божественна Современная женщина Понапрасну надеются, Не бахвалиться силою И заботы служебные, И заботы семейные! | |
| Переглядів: 1265 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |