Каталог статей

Бондарчук Любов Василівна

вчитель початкових класів

Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15

ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ОСНОВІ ПРЕДМЕТА «Я У СВІТІ»

Наше суспільство має потребу в підготовці освічених людей, що володіють не тільки знаннями, а й гарними рисами особистості. Сама по собі освіта не гарантує високого рівня моральної вихованості, бо вихованість – це якість особистості, що визначає в повсякденній поведінці людини його ставлення до інших людей на основі поваги і доброзичливості до кожної людини.
У короткому словнику по філософії поняття моральність прирівняне до поняття мораль. «Мораль (латин. Moreos – вдачі) – норми принципи правила поведінки людей, почуття, судження в яких виражається нормативна регуляція відносин людей один до одного і суспільним цілим». У Ожегова С.І. ми бачимо: «Моральність – це внутрішні духовні якості, якими керується людина, етичні норми, правила поведінки, що визначаються цими якостями».
У вихованні молодших школярів переважають привчання над переконанням. Діти цього віку не завжди у змозі усвідомити важливість і необхідність дотримання визнаних у суспільстві норм і правил поведінки. Саме педагоги, в процесі повсякденного життя і діяльності підводять дітей до розуміння норм і правил поведінки. Дітей потрібно не навчати, а привчати до доброзичливих вчинків, нахилів, манер, навичок і звичок, культурної поведінки.
Ще В.А. Сухомлинський говорив про те, що необхідно займатися моральним вихованням дитини, вчити «вмінню відчувати людину». Він вважав, що «непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини – лише за умови яскравої наочності, очевидності морального сенсу того, що він бачить, робить, спостерігає».
Самі моральні знання мають не менше значення для загального розвитку школярів, ніж знання з конкретних навчальних предметів.
Важливим елементом формування культури особистості В.О. Сухомлинський вважає засвоєння вимог, правил, норм поведінки, в яких розкривається «азбука моральної культури».
1.Ти живеш серед людей. Кожний твій вчинок, кожне твоє бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна…
2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.
3. Всі блага і радість життя створюються працею… своєю працьовитістю ти примножуєш честь сім`ї, роду і створюєш своє ім`я…
4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Безпосередність породжує байдужість, байдужість породжує самолюбство, а самолюбство – джерело жорстокості.
5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості… Найбільше зло – відступництво, зрада високих ідеалів.
Добро і зло – основні поняття моральності. Вони відомі всім із раннього дитинства, коли дитина пізнає, що таке «добре» і що «погано» на основі казок, де добро завжди перемагає зло.
В стосунках між дітьми виникають і негативні риси: заздрість, злість, хитрість, злорадість, несправедливість. Адже діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на негативних рисах характеру.
У молодшому шкільному віці діти можуть одну і ту ж людину сьогодні вважати недоброю, злою, а завтра – доброю, залежно від її конкретних дій. Саме педагогу необхідно акцентувати увагу на розумінні можливої моральної поведінки, на ставленні дитини до доброго і недоброго, на формування правильних моральних оцінок. Уміти бачити та виділяти в будь-якій діяльності школярів моральність, пов’язану з характером їхніх стосунків з іншими людьми.
Завдання курсу:
• сприяти формуванню в дітей самосвідомості, самооцінки і почуття власної гідності як основи становлення гармонійно розвиненої особистості;
• розширювати, поглиблювати, систематизувати знання дітей про моральні норми і правила культурної поведінки;
• поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в суспільстві, основні моральні норми, цінності українського суспільства та людства, правила етикету і культури поведінки;
• формувати практичні вміння і навички культурної поведінки, дбайливого ставлення до оточуючих та природи;
• розвивати вміння справедливо оцінювати свої та чужі вчинки;
• узагальнювати та накопичувати досвід моральної поведінки;
• формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства;
• стимулювати пізнавальний інтерес учнів до основ моральної культури.
«Я у світі» як шкільний предмет передбачає певні особливості організацій навчально-виховного процесу в початкових класах. Молодші школярі емоційно вразливі. У них переважає конкретно-образне мислення та нестійка увага. Формами роботи з дітьми на уроках повинні бути: тематичне малювання, рольові а імітаційні ігри, обговорення казок, оповідань, фільмів, бесіда, тестування, розв’язання ситуацій, розвивальні вправи. На уроках «Я у світі» доцільно використовувати інтерактивні технології навчання, метод проектів.
Зміст занять передбачає активне підведення учня до пізнання самого себе, усвідомлення ним своїх позитивних рис характеру, до пізнання інших людей і орієнтування у звичайних життєвих ситуаціях; досягнення успіху, любові до держави (патріотичні почуття), людських чеснот, сім’ї і школи.
Зміст підручника «Я у світі» надає вчителю матеріал для проведення виховної роботи на уроках та формує свідомість учнів, їх уявлення про найпростіші норми моралі.
Особливе значення в цьому змісті слід підвести таким темам:
 Вияви характеру (чесність, доброта, щедрість, працьовитість, тощо).
 Людські чесноти (ввічливість, подільчивість, милосердя, доброзичливість, поступливість, наполегливість, відповідальність)
На уроках можуть виникати і створюватись різні за значенням і змістом ситуації, що можуть вирішувати конкретні виховні задачі. Особливо велике виховне значення має ситуація успіху, яка викликає радість навчання, бажання працювати.
На організацію уроку, підвищення його виховної ефективності впливають ігри та ігрові прийоми. Гра організовує, привчає учнів до порядку, підвищує активність, увагу і спостережливість. Під час гри дитина переборює невпевненість, відкриває в собі нові сили, творчі можливості. У всіх ігрових ситуаціях обов’язковою умовою для їх виховного значення є прояв старанності, пильності, чесності, скромності, товариської взаємодопомоги.
В умовах ігрових відносин дитина добровільно освоює нормативну поведінку. В іграх, більш ніж де-небудь, потрібно від дитини вміння дотримуватись правил.
Порушення їх діти з особливою гостротою помічають і висловлюють свій осуд порушнику. Якщо дитина не підкориться думці більшості, то йому доведеться вислухати багато неприємних слів, а може, і вийти з гри. Так дитина вчиться зважати на інших, отримує уроки справедливості, чесності, правдивості. Гра вимагає від її учасників вміння діяти за правилами.
Про ефективність морального виховання учнів свідчить те, наскільки добре діти знають і вміють виконувати правила поведінки:
• наскільки цінними для них вважається доброта, чуйність, справедливість, ввічливість;
• чи вміють діти поступатися один одному, піклуватися про інших;
• як вміють виконувати свої обіцянки;
• наскільки сміливо й рішуче виступають проти недоліків, несправедливості і грубості.
 

Пропоную розробку уроку на тему :
Людські чесноти.
Тема: Ввічливість.
Мета: ознайомити учнів з позитивними і негативними якостями характеру людини і вчити учнів аналізувати ситуації; характеризувати достойні і недостойні вчинки; передбачати наслідки своїх вчинків; виховувати бажання здійснювати достойні вчинки, повагу до людей.
 

Хід уроку.

1. Організація класу до уроку.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
1. !.. Є красива легенда. Що коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини янгола-охоронця. У вісні янгол цілує дитя тричі: в чоло – аби воно було розумне, в личко – щоб було красиве, та в груди, аби здоров’я, любов і доброта вселилися в його тіло, серце та душу. Янгол-охоронець охороняє нас від біди. Якщо людина робить добрі справи, то Янгол радіє, а якщо погані – плаче, тужить, втрачає свої сили.
Сьогодні поговорим до пуття
Про нас, характер, звички та життя.
2. Читання оповідання вчителем.
– Які асоціації у вас викликає назва оповідання?
Ввічливий кролик
Жив собі кролик, дуже скромний і ввічливий.
Якось йшов він додому і раптом побачив лисицю. Вона була голодна і сердита. Кролик миттю кинувся до печери, щоб заховатися. Він не знав, що там живе змія, але навсяк випадок вирішив привітатися – хоча б і з печерою – адже він був вихованим: – здраствуйте, добра печеро. Будь ласка, дозвольте мені увійти.
Змія дуже зраділа, почувши кроликів голос – адже вона так любила кроляче м’ясо!
– Заходьте, – гостинно запросила вона.
Але кролик вже здогадався, з ким має справу.
– Пробачте, що потурбував вас, – сказав він. – Я зовсім забув, що мене чекає кролиця. До побачення.
Вдома кролик подумав про те, що ввічливість ще нікому не завадила.
– Чи справдилися ваші сподівання?
3. Інтерактивна гра."Я думаю…"
– Які риси характеру проявив кролик?
4. Цікаво знати... Поляки називають увічливу людину гречною! зробімо переклад слова ввічливий польською мовою. Так, ґречний!
У російській мові вежливый первісно означало той, хто відає, знає.
В англійській мові polite (ввічливий) спільнокореневе з politics – політика.
І справді, ці поняття зв’язані між собою, чи не так?
– Які ви знаєте ввічливі слова ?
– Доброго ранку! – прокинувшись, кажете ви матусі й таткові або вчителеві, коли він заходить до класу, товаришу.
– До побачення! – йдучи зі школи додому.
– Дякую, спасибі, – щиро промовляєте за зроблену вам послугу, і від цих слів стає приємно і хороше.
Поміркуйте, чому від цих слів стає приємно і хороше?
5. Групова робота. Складіть прислів’я.
Прочитайте і поясніть, як ви їх розумієте.
Шануйте людей і вас шануватимуть.
Скромність прикрашає людину.
В чужому домі будьте привітливими.
Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять.
Не одяг прикрашає людину, а її добрі справи.
6. Гра"Світлофор ввічливості"
На партах світлофори червоного і зеленого кольору.
– Я зачитую репліку, а ви повинні показати світлофором де правильно вчинили діти, а де ні.
"Дайте мені хлібину" – звертається хлопчик у магазині до продавця.
"Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисне", – каже дівчинка в автобусі.
"Покличте до телефону Марину!"
"Люба бабусю, я із задоволенням тобі допоможу!"
III. Підсумок.
– Будьте чемними і ввічливими зі всіма людьми.
– Під час зустрічі вітайтеся і не забувайте прощатися.
– За допомогу дякуйте.
– Ніколи не спізнюйтеся, бережіть свій і чужий час.
– Поступайтеся місцем старим.
– Завжди приходьте на допомогу.
Весь секрет в тому, що тільки до ввічливої, вихованої і доброї людини сторонні люди завжди ставляться по-доброму. Тільки таку людину всі люблять, поважають. А в неї є вірні і надійні друзі.

Література
1. Критерії моральної вихованості молодших школярів. Книга для вчителя за ред. Беха І. Д., Рад. школа. 1989
2. Матвієнко О. В. Основи морального виховання особистості молодшого школяра. К. Ст. 1999
3. Савченко О. Я. Виховний потенціал поч. освіти. К. 2009
4. Шилова М. І. Проблема цінностей і мети виховання. Класний керівник. 2001. № 3
5. Сухомлинський В. А. Вибрані педагогічні твори. 1980
6. Рахімов О. З. Роль морального виховання у формуванні особистості. Класний керівник. 2001. № 6
7. С. Л. Коробко, О. Ф. Бикова. Заняття з морального орієнтування молодших школярів. К.: «Техніка», 2003