Каталог статей

Ромович Ольга Андріївна,
вчитель початкових класів
Звенигородської загальноосвітньої
школи І-ІІ ступенів №4
Звенигородської районної ради
Черкаської області

                                                          ВИХОВУЄМО ВЛАСНЕ «Я»

З 1 вересня 2012 року в початковій школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який прийнято відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462, та нових навчальних програм і нових підручників.
У новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти знайшли своє відображення ті зміни, які відбулись за останнє десятиріччя.
Сьогодні зміст початкової загальної освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях і принципах науковості, системності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.
В основу систематизації матеріалів нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти покладено освітні галузі, зокрема «Суспільствознавство», яка реалізує навчальний предмет «Я у світі» для 3-4 класів і передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу. Він враховує наступно-перспективні зв’язки між довкіллям і основною ланкою школи.
«Найважливішим виховним спрямуванням змісту є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного „Я”, віри у свої сили, талант, здібності; вихованні гуманної, творчої, соціальноактивної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.»[1, с. 205]
Предмет „Я у світі” охоплює такі теми: „Людина”, „Людина серед людей”, „Людина в суспільстві”, „Людина і світ” [2, с. 159-160], що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів „Я − сім’я − школа − рідний край − Україна − світ”; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей з природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства. Головним у цьому ланцюжку є усвідомлення власного „Я”, єдиного і неповторного.
Відомо, що з раннього дитинства провідну роль у розвитку Я-концепції відіграють батьки. „Скрізь добре, але вдома найкраще”, - свідчить народна мудрість. Рідна домівка, родина –це не тільки місце притулку, дах над головою, але й сімейне вогнище, місце захисту від негод. І саме батьки для дітей мають бути першими та найголовнішими взірцями чуйності та турботливості. Сім’я має стати справжньою школою щедрості, душевності та чуйності: ставлення до матері, батька, бабусі, дідуся, сестер та братів є випробуванням людяності. Характерною ознакою сучасності є масове збіднення родин, через що виникають конфлікти, руйнуються морально-етичні норми та родинні традиції. Саме через це знижується виховний вплив родини. Дорослі забувають, що саме в сім’ї формується характер дитини, її перші емоції й інтереси. Перед навчальним закладом постає особливе завдання – створити у дітей орієнтації на моральні цінності, формувати здатність сприймати добро, справедливість та красу довкілля. Усвідомити це допоможуть такі теми, як: „Сім’я. Родовідне дерево”,„Обов’язки в сім’ї ”, „Жити по совісті”, „Сімейний календар” [2, с.159]. Роботу слід спланувати так, щоб була тісна співпраця з дорослими членами родин:
- обговорення сімейних традицій;
- створення родовідного дерева;
- скласти ланцюжок залежності одного члена родини від інших і т.д.
Становлення Я-концепції відбувається під час суспільних взаємостосунків з іншими людьми, коли дитина «дивиться, як у дзеркало, в іншу людину» і відтак формує, уточнює, коригує образ свого Я [5, с. 23].
„Такого, як я на всім світі нема, І має людина завжди своє Я.”(Віршовані оповіді О.Є.Ісаєнко). Один з показників особистісного розвитку – більш-менш реалістичне й водночас життєствердне уявлення та ставлення до себе. Дорослі мають визнавати, що й в успішних учнів є свої вади й недоліки, а неуспішні не позбавлені чеснот та здібностей.
Школа – це життєвий простір дитини. Тут вона живе і готується до дорослого життя. Тому навчально-виховний процес має бути спрямований, перш за все, на формування таких умінь, які допоможуть дитині успішно опанувати всі навчальні дисципліни та досягнути успіху в соціумі.
„Справжня школа – це багатогранне духовне життя дитячого колективу, в якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма інтересами і захопленнями” (В.Сухомлинський). І це справді так. Дитина має відчувати свою незалежність, своє місце, свою роль у колективі. Школа, як лабораторія для
відкриття унікального „Я” кожної дитини, допомагає усвідомлювати і розкри-вати власні можливості та потреби.
Багато запитань, які зібрані у підручнику „Я у світі”, - дискусійні і не вимагають однозначних відповідей. Наприклад: 1. Доведіть, що знання – найбільша цінність… [2, с. 21] 2. Під час обговорення шкідливих звичок, оформити плакат «Я відмовлюсь, якщо…» [2, с. 130].
Це привід для спільного обговорення в класі та для самостійного дослідження вдома.
Важливо допомагати учневі систематизувати, упорядковувати, осмислювати часткову інформацію, урізноманітнювати його уявлення про світ та самого себе, поглиблювати та розширювати знання про природний, рукотворний, соціальний світи та власне „Я”; надавати можливість експериментувати, досліджувати, робити вибір, приймати самостійні рішення, запитувати в дорослих про складне та незрозуміле й отримувати доступні й чіткі відповіді на свої запитання. Потрібно збалансувати роботу з формування знань та вмінь учнів з діяльністю, спрямованою на становлення їхніх особистостей.[6, с. 4]
Доцільно використовувати на уроках розвивальні ігри. Я пропоную: гра «Що таке добре, і що таке погано», тренінг «Мій родовід» (створивши кілька груп-команд, позмагатися, хто краще знає про своїх предків), гра-вікторина «Щасливий випадок» (містить чотири розділи, присвячені темам курсу, а п’ятий – «Перлини народної мудрості, присвячений прислів’ям та приказкам»). Думаю, буде доречно використовувати різні види вправ для розвитку пам’яті, уяви, уваги, логічного мислення, зв’язного мовлення.
Наприклад: уявіть себе деревом, кущем, небом, хмаринкою, осіннім листочком … Можна застосувати інтерактивні вправи (обговорення, мозковий штурм, сімейні історії, важкі ситуації та багато інших) різні завдання:
- на встановлення послідовності явищ і подій (що з чого, що – за чим та ін.);
- виявлення чемності й вихованості дітей в особистій поведінці та у ставленні до людей (як повинен звернутися хлопчик (дівчинка) до перехожого, щоб дізнатися, котра година);
- виявлення життєвої позиції щодо інших;
- на виявлення милосердя, чуйності (що ти скажеш, якщо твій друг забився і йому боляче…).[3, с.13-21]
А в позаурочний час – сюжетно-рольові («Салон краси», «Бібліотека», «Школа», «Театр» і т.д.), адже дитина пізнає світ насамперед у грі. Мова дитячих народних ігор загальнодоступна. Гра психологічно готує вихованців відповідно до обраної ролі самостійно вибирати способи поведінки, будувати взаємини з партнерами в реальних життєвих ситуаціях. Формуючи в дітей культуру поведінки, важливо донести до їхньої свідомості таку думку:
„Головна якість добре вихованої людини – це насамперед повага до інших людей”.
Галузь «Суспільствознавство» має міжпредметний характер, який не дублює соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів. Водночас він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов’язаний з системою знань, які передбачені іншими предметами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку у молодших школярів власного „Я”.
Навчання за новим Державним стандартом початкової загальної освіти, набуває творчого характеру і має бути організованим з урахуванням таких складових творчої діяльності школярів, як самостійне перенесення знань, навичок і умінь у нові ситуації; бачення нових проблем у стандартних умовах, нової функції знайомого об’єкта; вміння бачити альтернативне розв’язування, комбінувати відомі способи вирішення проблеми, шукати оригінальні способи її вирішення.[4, с. 55]
Найголовніша мета життя людського – це творіння добра і вдячність іншим. Щоб дитина якнайкраще реалізувала свої можливості, з любов’ю і радістю прагнула пізнавати світ, свою землю, свій рід, а потім успішно реалізувала себе, потрібна регулярна клопітка праця дорослих. Все, що дитина бачить навколо себе, чим користується щодня має давати величезний поштовх до активізації її розумових процесів, сприяти розвиткові мислення, спостережливості, ініціативи і самостійності.
Даючи базові знання учням у школі, потрібно навчити їх вчитися упродовж життя, використовуючи здобуті знання на практиці.
Виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, пропонувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення – головне завдання повсякденної праці вчителя. [4, с. 56]
„Посієш вчинок – пожнеш звичку,
Посієш звичку – пожнеш характер,
Посієш характер –пожнеш долю.” (Народна мудрість)
 

Література
1. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011.
2. Я у світі. 3 клас :підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Н.М. Бібік. – Х. : Вид. група «Основа», 2013.
3. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. / упорядн. Стребна О.В., Соценко А.О. 6-е вид. - Х. Вид. група «Основа», 2008.
4. Розвиток інтелектуально-творчих умінь учнів у навчально-виховному процесі початкової школи. / К.Нечипоренко. - Початкова школа : наук.-метод. журнал. – 2012. -№ 11.
5. Розвиток особистості молодшого школяра в умовах модернізації навчально-виховного процесу. / О. Жигайло, О. Шаран. - Початкова школа :
наук.-метод. журнал. - 2009. - № 10.
6. Актуальні питання з громадянської освіти: Збірник матеріалів. 3-4 класи / Упор.: О.В. Стребна. – Тернопіль:Мандрівець, 2008.