Використання інтерактивних методів навчання
в початкових класах
Час не стоїть на місці, усе змінюється, розвивається суспільство, з’являються нові інформаційні та науково-технічні досягнення, які відкривають перед людиною небачені перспективи особистісного розвитку та самореалізації, небувалу свободу вибору.
Науково-технічний прогрес та сучасна педагогіка дають змогу більш широко та доцільно використовувати різноманітні методичні та технічні засоби навчання. Зараз велика увага приділяється становленню нових засобів, видів, прийомів, форм та методів навчання, які б забезпечили краще розуміння учнем виучуваного матеріалу та сприяли подальшому його використанню в подібних та нових ситуаціях.
Мета роботи вчителя початкових класів – аналіз методів навчання, які спрямовані на вирішення завдань освіти, виховання та розвитку в процесі навчання, а саме інтерактивного методу, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених в кожному. Саме тому, підвищення ефективності уроку – одна з найважливіших завдань дидактики.
Термін «інтерактивний» ( з англ. Inter – взаємний, akt – діяти) означає здатний до взаємин, дій, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організація пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять.
Суть інтерактивного навчання
Інтерактивне навчання — це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.
Воно передбачає:
• постійну, активну взаємодію, взаєморозуміння учителя та всіх учнів класу — учасників процесу навчання;
• вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань, проблем;
• рівноправність учителя й учнів як суб'єктів навчального процесу.
Інтерактивне навчання має на меті:
• створення умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання;
• формування у молодших школярів як предметних, так і загально-
навчальних умінь та навичок;
• надання можливості кожному учню розуміти і рефлексувати з
приводу того, що він знає і думає;
• вироблення життєвих цінностей;
• створення атмосфери співпраці, взаємодії;
• розвиток комунікативних якостей і здібностей;
• створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного учня
відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захи¬щеності, неповторності, значущості.
Інтерактивне навчання передбачає:
• моделювання життєвих ситуацій;
• вирішення творчих завдань;
• використання розминок (енергізаторів);
• використання рольових ігор;
• спільне розв'язання проблем тощо.
Що ж дає впровадження методів інтерактивного навчання різним суб'єктам навчального процесу?
Для кожного конкретного учня:
• усвідомлення залучення до спільної праці;
• розвиток особистісної рефлексії;
• становлення активної, суб'єктної позиції у навчальній (чи іншій діяльності).
Для навчальної мікрогрупи:
• розвиток навичок спілкування і взаємодії у малій групі;
• формування ціннісно-орієнтаційної єдності групи;
• заохочення до гнучкої зміни соціальних ролей залежно від ситуації;
• прийняття морально-етичних норм і правил спільної діяльності.
Для учнівського класу:
• формування класного колективу як групової спільноти;
• підвищення пізнавальної активності учнів класу;
• розвиток навичок аналізу і самоаналізу в процесі групової рефлексії.
Для зв'язку «клас —учитель»:
• нестандартна побудова навчального процесу;
• багатомірне засвоєння навчального матеріалу;
• формування мотиваційної готовності до міжособистісної взає¬модії у навчальних та позанавчальних ситуаціях.
Прогнозовані результати
Формування в учнів основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Розвиток ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями.
Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Карусель», «Мікрофон»)
до складних («Мозаїка», «Мозковий штурм», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.
Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього треба:
• визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
• провести достатню попередню підготовку;
• забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
• дати учням інструктивні матеріали.
1. «Робота в парах»
(Один проти одного, один – вдвох –всі разом, « Думати працювати в парі, обмінятися думками». Технологія особливого ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах .
Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника.
Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:
Обговорити короткий текст, завдання;
узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;
зробити редагування письмової роботи один одного;
сформулювати підсумок уроку;
протестувати та оцінити один одного;
дати відповіді на запитання вчителя;
порівняти записи, зроблені в класі.
2. « Карусель»
Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:
для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій ;
для збирання інформації з якої-небудь теми;
для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (напрямку, термінів);
для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.
3. «Ротаційні (змінювані) трійки»
Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою цього осмислення, закріплення та засвоєння.
4. « Акваріум»
Ще один варіант кооперативного навчання , що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички гру роботи.
5. « Ажурна пилка»
Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.
6. «Дерево рішень»
Як варіант технології вирішення проблем можна використовувати « Дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.
7. „ Мікрофон”
Різновидом загально групового обговорення є технологія „ Мікрофон” , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
8. „ Незакінчене речення”
Цей прийом часто поєднується з „ Мікрофоном” і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
9. „ Обговорення проблеми в загальному колі”
Ця технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень , привертань уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань.
10. „ Мозковий штурм”
Інтерактивна технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити уяву та творчість , дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Мета „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
11. „ Навчаючи – навчаю”
Метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.
Головна ідея, яку я реалізую у своїй практичній діяльності – це розуміння того, що спілкування є основою виховання дитини, оскільки людина існує в мові, виявляє себе в мові, через мову, через спілкування прокладає місток для порозуміння з іншими людьми. Я вірю в талановитість кожної дитини, уважно ставлюся до її думок і крок за кроком намагаюся сформувати творчу особистість.
«Дерево рішень»
«Навчаючи-навчаю»
На своїх уроках часто використовую інтерактивні методи навчання. Діти люблять працювати в групах, це дає можливість дітям із середньою підготовкою послухати думки учнів з високим рівнем навчання. Дає можливість учням висловлюватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом.
При роботі в групах можу використовувати такі прийоми:
- мозковий штурм;
- індивідуальна робота;
- робота в парах;
- презентація роботи груп.
При узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого, використовую прийом „Навчаючи – учусь”. Цей прийом є дуже ефективним, бо стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху.
Прийом «Мікрофон» часто використовую як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями. Учень висловлює власні ідеї, думки з конкретної теми, вчиться міркувати, виступати перед однокласниками, ділитися своїм досвідом. Ще цей прийом стимулює дітей дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати і не критикувати інших.
Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками.
Ще один часто використовуваний прийом – це «Навчання в грі». Гра є особливою формою життя дитини в суспільстві та доступною формою пізнання. На уроках читання – це драматизація, читання в особах.
Значення гри:
- вміння підкорюватись правилам;
- розвиток моторики, психічних процесів;
- активізація уваги на уроці;
- активізація пізнавальної діяльності;
- спосіб зацікавлення учнів;
- засіб попередження перевантаження, перевтоми;
- позитивний емоційний настрій.
На уроках математики можуть бути предметні ігри (гра з м’ячем, певні ігри з роздатковим матеріалом тощо); рольові ігри (гра в „Магазин”, коли вивчаються грошові одиниці, гра в „Будівельників” коли вивчаються одиниці довжини чи площі, гра в „Дослідників” тощо).
Навчаю дітей вмінню аргументувати за допомогою методу «Незакінчене речення».
- Я думаю …., Я вважаю, що …, На мою думку … .
|
