Каталог статей

              Я люблю

Більше, ніж саму себе,

Я люблю свою хатину,

Рідне небо голубе,

Рідну землю – Україну.

         Бо мене в цій кращій з хат

         Колисала рідна мати,

         Вчила перший крок ступать,

         Перше слово вимовляти.

Більше, ніж саму себе,

Я люблю свою хатину,

Рідне небо голубе,

Рідну землю – Україну.

        Бо ніде, ніде в світах

       З неба сонце так не гріє,

       І в блакитних небесах

       Стільки зірок не зоріє.

Більше, ніж саму себе,

Я люблю свою хатину,

Рідне небо голубе,

Рідну землю – Україну.

                              О. Кобець

                    ***

Послухай, як струмок дзвенить.

Як гомонить ліщина, –

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, –

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

                           П. Осадчук

           ***

А живу я в Україні,

В рідній, милій стороні.

Ніжне сонце в небі синім.

Ніжне сонце, вільний вітер,

Далини ясна блакить –

Все для того, щоб радіти,

І хотілось в світі жить.

                              Г. Чубач

Пісня про Україну

Дівчина-калина

В білому віночку

Вийшла із хатини,

Стала на горбочку.

          А як заспівала

          Солов’їно-дзвінко –

          В лісі розстелила

          Килими з барвінку.

Золотила ниву,

Голубила небо,

Дітвору щасливу

Кликала до себе.

          Кличе всіх щоднини

До краси і згоди

Пісня України,

Що єдна народи.

                             М. Грінчук

                    Козачата

Ми – маленькі козачата,

Станем справжніми людьми,

Ми співаєм рідну пісню,

Україну любим ми.

          Україна – наша мати,

          І про неї вільний спів.

          Ми – веселі козачата,

          Ми – нащадки козаків!

Ми шануєм рідне слово,

В ньому вірність і краса.

Ми – маленькі козачата,

Наша пісня не згаса!

          Хай злітає наша пісня,

Наче чайка, в небеса.

В ній – ясна душа народу,

В ній – надія  і краса.

                                  О. Яворська

                    Віночок

Ой віночку, мій віночку!

В нього я вплету, що схочу:

Ружі, маки і барвінок,

І стебельця материнок.

Ще вплету казки чудові,

Пишні грона калинові

І пісні про Україну.

Я віночок свій надіну

На голівоньку русяву –

Хай красується на славу!

                          В. Паронова

          Мій край

Де є в світі кращі ріки,

Як Дністер, Дніпро-Славута?

Хто покине їх навіки,

Тому в серці вічний смуток.

          Де є в світі кращі гори,

Де таке повітря свіже?

Де шумлять так гарно бори

І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить?

Де гарніше зорі сяють?

Де солодше пахнуть квіти –

Як у нашім любім краю.

                          Ю. Шкрумеляк

     Рідна мова моя солов’їна   

 Рідна мова моя солов’їна

І намисто вкраїнських пісень.

Не забуду тебе, Україно, -

Ти мій світлий і радісний день.

            Твою землю святу не забуду, -

            Цю весняну і ніжну красу.

            Де у світі великому буду,

            Вогник твій у душі пронесу.

У цім вогнику завжди хай сяє

І добро, і надія твоя.

Бо милішої тебе немає,

Україно чарівна моя!

                                      Л. Гончаренко

        Я все люблю

Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п’ю, -

Та повні гомону ліси,

Та дзвони срібної роси...

Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

Ласкаву, рідную, єдину...

Люблю, як сонце, Батьківщину.

                             М. Сингаївський

Ой селом-селом

Ой селом-селом

Зелено кругом:

У садках село втонуло,

Кожне дерево вдягнуло

Зелений шолом.

Ой селом-селом

Гомінко кругом:

Кожна пташечка співає,

Над квітками бджілка грає

Золотим крилом.

Вийду на поля:

Ой пахтить земля!

Мов співає рідна скиба

Пісню праці, пісню хліба,

Серце звеселя.

Все кругом росте,

Буйно так цвіте,

Пестить гори і долини,

Гріє простір України

Сонце золоте!

                М. Підгірянка

       Рідна сторона моя

Там, де небо голубіє,

Де в степу могила мріє,

Там, де сонечко сія. –

Рідна сторона моя!

Там, де луг лежить безкраїй,

Пишно квітами убраний,

Де сріблиться течія, –

Рідна сторона моя!

Де вишневенький садочок

Хилить віти у ставочок,

Гне од ягідок гілля –

Рідна сторона моя!

                            С. Павленко

Є в моєї України

Ріки, гори і долини.

У Донецьку є вугілля,

Хлібом славиться Поділля,

А в Карпатах є ліси

Дивовижної краси.

На Поліссі – льон цвіте,

Мов нагадує про те,

Що в моєї України

Простір – вільний,

Небо – синє.

                     Г. Чубач

          ***

Нема на світі України

Без хвиль могутнього Дніпра,

Як українця – без калини,

Без солов’я і рушника.

Народ, що вік при бурі й сонці,

Віддав землі, як мати доньці,

Всі сили, працю і любов,

Щоб Україна знов і знов

Росла, цвіла!.. Щоб твердо стала

На шлях, який собі обрала,

І в незалежному житті

Долала всі шляхи круті.

                           О. Шелест

          ***

Квітку у садочку,

Зернятко у полі,

Пташку, що в гайочку,

Гори, ріки, доли,

Хату, шлях, будівлю,

Сонце в небі синім

Ми звемо чарівним

Словом – Батьківщина.

                           Л. Рева

        То Україна моя

Поле широке,

Небо високе

В променях сонця сія.

Верби. Калина…

В даль пісня лине –

То Україна моя.

                  Я. Семенюк

      Мати

Перше слово мати,

Друге – Україна.

Так учився розмовляти

Я – мала дитина.

          Кожне слово пахне,

          Мов листочок м’яти,

          Та мов квітка з короваю,

          Пахне слово мати.

Кожне слово світить

Гранями рубіна,

Але сяє, наче сонце,

Слово Україна.

                Д. Павличко

           Вся моя родина

Мати, мова, Батьківщина –

От і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

Три цілющих, вічних слова.

Батьківщина, мова, мати –

Нас повік не роз’єднати.

                       М. Сингаївський