Тамара Коломієць
„Де ховає сонце роки”
А до нас іде зима
А до нас іде зима.
Йде зима, та не сама.
Морозенько з нею сивий,
Хоч красивий – не спесивий:
Він жартує з усіма.
А до нас іде зима.
Йде зима, та не сама.
З нею сіверко-вітрище
На чотири пальці свище,
Нас на стежці перейма.
А до нас іде зима.
Йде зима, та не сама.
З нею віхола – сестриця,
Жартівниця-витівниця –
Вітровієва кума.
А до нас іде зима.
Йде зима, та не сама.
З нею гості знамениті,
Нами радісно зустріті.
Весліш пори нема!
Санчата
Ця пісня розпочата,
І їй кінця нема.
У мене є санчата,
А навкруги зима.
Униз по крутосхилу
Такий шалений злет.
Та – гуц-гурцуг! – щосили
І я лечу в замет.
І хоч в снігу лежу,
Та ось що вам скажу:
Ця пісня розпочата,
І їй кінця нема...
Календарик
Календарик новорічний
Починає рік із січня.
Груднем – місяцем кінчає.
Так по колу він іде – за собою нас веде.
Січень
Ліс під інеєм дріма.
По землі іде зима.
Входить, пишна і велична,
В крижану господу січня.
Усміхається з-під вій:
- Як живеш, сердитий мій?
Як снігами ти січеш?
Як морозами печеш? –
Місяць січень очі мружить:
- Я сердитий, та не дуже.
Землю пухом укриваю,
Щоб не змерзнуть урожаю.
Поробив для дітвори
Гарні ковзанки з гори.
Лиш недбальців-неслухнянців,
Хто загаявсь на гулянці,
Виставля з-під шапки вуха,
Розстіба свого кожуха –
Тих снігаи я січу!
Тих морозами плечу!
Лютий
Дзвонять краплі дрібно-дрібно.
Йде зима у сукні срібній.
Кличе лютого:
- Ану ж!
Поспішай сюди чимдуж!
Чом ти марно час гайнуєш,
Не хурделиш, не лютуєш?
Втупив лютий очі в сніг:
- Лютував я , скільки міг.
Гнав у поле заметілі,
Простеляв запони білі.
Загнуздавши вітрюганів,
Наганяв на луг туманів.
А старавсь таки дарма –
Притомився, сил нема.
Та й в запасі в мене днів
Менше, ніж в моїх батьків.
То ж чи хочеш ти, чи ні –
А поступишся весні.
Віршики про інші віршики, читайте тут
Взято з Дитина+Батьки+Школа
Джерело: http://schoolua.blox.ua | 