Каталог статей

Головна » Статті » Готуємо уроки разом з дитиною! » Українська мова [ Додати статтю ]

Вивчи назубок
Вивчи назубок
 

Українська мова

Про кого? І що? Йде мова -
Підмет
називає слово.
"Що зробити? Що робив?" -
Присудок
це говорив.
Головними ми є в реченні,
І порядок забезпечений.

У кого? Чого? Болить.
По кому? Чому?
Біжить.
І кого? І що?
Я бачу,
З ким? І чим?
Писав задачу,
На кому? Чому?
Лежить,
Про усе оце багато
Розкаже нам
додаток.

Завжди всі означення
Велике мають значення.
Хто який? яке? яка?

Чистий, біле чи рідка.
Всі -
які?
нові і смілі,
Добрі, радісні і вмілі.

А оці обставини
Розкажуть про вистави нам:
Де? коли? й куди? іти,
Звідки? як? чому?
нести:
Вчора, вранці, завтра, мило,
Швидко, гарно, чисто й біло.

Частини мови

Іменник - це така частина,
Що називає нам усе:
Верба, калина, Україна
Нехай нам щастя принесе.
Хто? і що?
нам все розкаже
І усім-усім покаже,
Що
таке земля і зілля,
Хто нам добува вугілля?

Дієслово має дію,
Розповість вам, що я вмію.
Що робити? що зробити?

Будем справно ми служити:
Грати, бігати, співати,
Рідну землю захищати.

На прикмети я вкажу,
Хто який я розкажу:
Синій, чистий, новий, білий,
І яка у світі сила,
Що зробила нам добро,
Щоб яке воно було?
Всі які повинні бути,
Щоб родину не забути?
Жіночий рід
- вона, моя:
Мати, сіль, земля твоя.
Чоловічий рід
- він, мій:
Стіл, портфель, диван і бій.
Середній рід
- моє, воно:
Поле, озеро й вікно.
Коли одна - це
однина:

Парта, дошка й бузина.
В
множині
- вони, мої:
Книжки, пташки і краї.


Чоловічий і жіночий

Iз закінченням -а, -я:

Мама, Саша, Настя, школа -
Всі вони - моя сім'я.
Кузьма, Микита і Микола -
Всі вони ходили в школу.
Верба, калина, Україна -
Іменник
першої відміни.

Чоловічий на (нуль), -о:

Дядько, стіл, Іван, Петро,
І
середній: -о; -е; -я:

Поле, море і знання.

Не можуть жити друг без друга,
Бо всі вони -
відміна друга.

Рід без закінчення жіночий -
Всім попадати мусить в очі:

Радість, гордість, осінь, піч,
Сіль і мідь, і тінь, і ніч.
Належать всі без зміни
До
третьої відміни.

Середній рід на -а і -я,
Від нього клопіт маю я:
Як почну я відміняти,
То почую
-єн-, -ат-, -яти:

Лоша, лошати, на лошаті,
Кошеня, у кошеняти,
І говорять всі мені:

Ще й ім'я, бо імені,
Скажу тоді відверто -
Відміна це четверта.

Учні читали,
Літо пройшло -
Це всеє
минуло
,
Це вже було.

Теперішній час - це зараз, тепер:
Читаю, малюю на свій я манер.
В
майбутньому
мрію
Відомим я стати,
Щоб всіх лікувати,
Любити, навчати.

Читають, пишуть і клюють -
Всі вони на
-уть і -ють
,
Скажу я вам уперше:
Дієвідміна перша.

Ліплять, дружать і стоять -
Ви пишіть в них
-ать і -ять.
Запишемо ми їх без зміни
До
другої відміни.

Я - займенник,
За іменник
В реченні буваю,
Вкажу вам на прикмети
,
Але
не називаю
:
Ти і ми, і ви усі,
Любим митися в росі,
Той, собі, тобі і нам -
Все розставить по місцям.

Є тут особа і число,
Всім нам дуже повезло:
Я, воно, ти, він, вона -
І-III, однина
.
Ми, ви і вони -
І-ІІІ множина.

Числівник вкаже на число:
Скільки?
вас усіх було,
Котрий?
з вас сьогодні вранці
Принесе п'ятірку в ранці:

Перший, третій, п'ятий
Чи двадцять дев'ятий.

Де? коли? куди? і звідки?
І чому? й навіщо? й як?

На запитання все моє
Прислівник
відповідь дає:
Вчора, вранці, чисто, біло,
Марно, сумно, рідко й сміло.

Прийменник, сполучник, частка -
Це маленька пастка.
Не буде без них діла,
Бо це - велика сила:

На парті, в домі, в полі,
Й
на серці, і у долі.

Розповість вам розповідне,
Все розкаже, все повіда.
Прийшла зима. Вже випав сніг.
Мама нам пече пиріг.
Песик подає всім лапку.
У кінці поставим крапку.

А питальне запитає:
Що буває? Де літає?

Знак питання ми поставим,
Думати ми всіх заставим.

Вас до дії спонукають,
Почуття в нас викликають.
Незвичайні речі, ні,
Спонукальні речення.

В реченні окличному
Ми когось полічимо,
З святом привітаємо,
Щастя побажаємо!

Тут знак оклику в кінці!
Ось які ми молодці!

Ми про щось розповідаєм,
Щось нове повідомляєм.
Вимовляєм звично -
Значить,
неокличне.

Префікс в, -з, під-, об-, над-
(Вийшли наче на парад),
Приголосними всі кінчаються,
Й корінь хитро починається:
Пишем в ньому
-я, -ю, -ї
(В пам'яті держи своїй),
Щоб у слові не зливалися,
Й поруч у словах писалися -
Напишемо
апостроф,
Все ясно й дуже просто.

Апостроф - наче кома
(Та не живе він вдома),
Він пишеться вверху,
Неначе на даху.
Після
б, п, в та м

(Букви ми усім знайдем),
Та ще після
ф та р
(І раніше, і тепер),
Перед
я, ю, є та ї
Пишем в зошити свої.

Давальний і місцевий:

Кому? чому? і де ви?
У кінці тут
чи
:
Мамі і сестрі своїй,
В полі, в лісі, в лузі -
Пам'ятайте, друзі?

Префікс - це частина слова,
Пишемо його в основу:
Між ним питання не поставим,
Ніяке слово тут не вставим:
Прилетів, доніс, прийшов,
Виніс, випив і зайшов.

Окремо пишемо прийменники
З займенниками і іменниками
,
Поставимо між ним питання
І виконаємо завдання:

Побіг (по чому?) по дорозі,
Знайшов (на чому?) на порозі.

Префікси є роз- і без-
(Діти, пам'ятайте),
В них ми пишем тільки
з,
Це не забувайте.

В українській нашій мові
Пишемо у кожнім слові
В суфіксах, де
-цьк-, -зьк-, -ськ-

(Український і сільський)
Завжди пишем
з м'яким знаком
І писати будем так ми.

Префікс пишем с- чи з-?
Ой, як, друже, не везе!
Треба всім нам пам'ятати
І у зошиті писати:

Перед к, н, т, ф, х -
пишем
с-
, й не буде лиха:
І спитати, і сказати,
Стиснути і ще сховати,
Друзів (всіх) сфотографувати,
Щоб усіх запам'ятати.
 

С. І. Мінчукова, вчитель  м. Макіївка, Донецька обл.

Категорія: Українська мова | Додав: [ADM]Irina (05.11.2009)
Переглядів: 2782 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!