Каталог статей

Захист і порятунок Дитини - істина школи

Перед освітою стоїть завдання виховувати громадян, які люблять свій народ, свою Батьківщину - УКРАЇНУ, готові самовіддано захищати і розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу; мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну мораль, знають свої права і свободи і вміють цивілізованим шляхом відстояти їх, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві та дотримуючись законів.

Соціологічні дослідження, проведені Державним інститутом проблем сім'ї та молоді свідчать, що 63 відсотки української молоді з оптимізмом дивляться у своє майбутнє; усвідомлюють, що існує залежність між власним успіхом і успіхом країни; 67 відсотків молодих людей пишаються тим, що вони є громадянами України.

Проте існує частина молодих людей, на яких деструктивно впливають зміни, що відбуваються у глобалізованому світі.

Суспільство стикається із серйозними викликами, що впливають на його стабільність та розвиток: дитяча бездоглядність, безпритульність, підліткова злочинність, дитячий алкоголізм, наркоманія та вживання психотропних речовин, статева нестриманість, що призводить до зниження репродуктивного здоров’я та нездорового способу життя.

 Для становлення особистості дитини важливим є вплив на неї соціального оточення, яке сьогодні також характеризується рядом негативних тенденцій.

По-перше - недостатня увага з боку окремих батьків чи взагалі їх байдуже ставлення до виховання дитини. Частка таких сімей з року в рік збільшується. За даними Державної соціальної служби для дітей, сім’ї та молоді у 2008 році в Україні було виявлено понад 109 тис. "кризових” сімей, в яких проживають 135 тис. дітей.

По-друге - потужний вплив на дитину молодіжного середовища, в якому поширене тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків тощо.

По-третє – діти досить часто відчувають недостатню увагу з боку педагогів у навчальних закладах. На жаль, ще непоодинокі випадки, коли після "виховних” методів дорослих, несумісних з педагогічною етикою, діти переставали відвідувати школу або вдавались до суїциду.

Нерідко молодь залишається сам на сам зі своїми проблемами. Звідси - відчуття беззахисності, страху, що часто призводить до руйнації життєвої цілісності особистості.

Дані проведеного опитування свідчать, що учні у загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах отримують достатньо знань про шкідливість та наслідки вживання наркотичних речовин, про шляхи розв’язання конфліктів. Разом з тим основною причиною скоєння протиправних дій є вживання алкоголю та наркотиків.

Як свідчать узагальнені результати, учні 9-х класів – молодші підлітки - схильні до застосування фізичної сили проти іншої особи в окремих випадках. У 10-х класах цей показник зберігається майже на тому ж рівні, у 11-х класах – суттєво зменшується. Таким чином, можна констатувати, що з віком учні опановують конструктивні способи вирішення конфліктів без застосування фізичної сили.

Найчастіше посередниками у вирішенні шкільних конфліктів бувають педагогічні працівники, зокрема практичний психолог (22,7 відсотка), класний керівник (28,8 відсотка) та директор навчального закладу (21,6 відсотка). Батьки майже не стають посередниками у вирішенні конфліктів, які виникають у навчальних закладах – на їхню допомогу у цих випадках вказує лише 9,2 відсотка опитаних.

З віком зростає готовність самих учнів брати на себе роль посередника у вирішенні "шкільних" конфліктів: якщо у 9-х класах це, на думку опитаних, здійснюють 12 відсотків респондентів, то в 11-х класах – вже 22,2 відсотка. У той же час 26,3 відсотка опитаних зазначили, що вони були учасниками бійки з однокласниками; 6,1 відсотка опитаних брали участь у побитті дітей молодших класів; 38,5 відсотка були свідками відбирання особистих речей в інших учнів. При цьому опитані учні є добре поінформованими щодо можливості бути притягненими до кримінальної відповідальності за побиття неповнолітнього, що призвело до тілесних ушкоджень (на це вказали 85,4 відсотка опитаних).

За результатами дослідження, досить високий відсоток учнів (34,5 %) вказали на факти насильства в сім'ї. Майже стільки ж – 30,4 відсотка – пам’ятають випадки, коли насильство в сім'ї над дитиною спричинило порушення її здоров'я. На думку опитаних, захистити дитину, котра постраждала від насильства в сім’ї, мають перш за все працівники служби у справах дітей (32,9 відсотка), працівники міліції (29,3 відсотка). Роль педагогів та батьків у захисті дитини від насильства оцінена значно нижче (15-16 відсотків).

Пом’якшити соціальні наслідки вищеназваних явищ, гармонізувати життя людини і тим самим забезпечити стабільний розвиток суспільства покликана система освіти з її потужним виховним потенціалом.

Це спонукає освітні інституції до пошуку дієвих засобів формування якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства і держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

По-перше, слід виокремити, як один з найголовніших напрямів виховної роботи, патріотичне виховання, яке за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів — Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в наших дітях національну самосвідомість, уміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності перед своєю нацією.

По-третє, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-четверте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці. У ситуації гострого дефіциту ціннісних установок і орієнтирів у сучасному вихованні дітей та молоді дедалі вагомішу роль відіграють релігійні моральні цінності.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У школі проводиться цілеспрямована робота щодо формування у дітей та учнівської молоді поваги до Конституції України та державної символіки, виховання в учнів національної, історичної свідомості, громадської позиції; вивчення та популяризації історії українського козацтва, збереження і пропаганди історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

Сучасна українська школа потребує цілісної, впорядкованої системи духовного виховання, кожен зі складників якої в узгодженні та щонайтіснішій взаємодії сприятиме створенню дидактичних і психологічних умов для плекання духовної сфери молодих поколінь, вироблення перспективних освітніх технологій формування дитини в згармонізованості набутків національної та загальнолюдської духовності. Така система має охопити урочну, позакласну й позашкільну діяльність школярів, поєднувати традиційні й новаторські форми, методи, прийоми навчання і виховання.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

Завдання школи на сучасному етапі розвитку освітньої системи полягає в тому, щоб, спираючись на загальнолюдські та національні цінності у навчально-виховному процесі, створювати сприятливе середовище впливу на дитячу душу.

Янголь Михайло Петрович, заступник директора по навчально-виховній роботі
Степанівської ЗОШ І-ІІ ступенівДрабівського району Черкаської області