Каталог статей

Заняття № 3

Тема. Типи сімейного виховання.

Мета:

·        Розглянути типи виховання;

·        З’ясувати психологічні причини відхилень в сімейному вихованні;

·        Показати можливості зміни стилю батьківського відношення до дітей.

Вправи з психогімнастики

Учасники сидять колом. «Зараз у кожного з вас буде 1,5 хвилини для того, щоб звернутися до групи. Мета звернення: допомогти кожному відволіктись від проблем, які не відносяться до нашої роботи, зосередитись на ситуації «тут тепер», повністю включитись в роботу.

В кінці обговорення: «Чиє звернення подіяло на вас найсильніше, допомогло включитись в ситуацію «тут і тепер», відволіктись від проблем, які не відносяться до того, чого ми тут зібрались?»

Вступ

Сьогодні ми з вами познайомимося з різними типами сімейного виховання, та розглянемо їх вплив на відносини з дітьми.

А на початку, я вам пропоную тест «Добрі батьки», за допомогою якого ви визначите свій тип сімейного виховання, і тоді все що я розповідатиму вам буде ближче і зрозуміліше.

Характеристика типів

Я зараз вам прочитаю стислу характеристику чотирьох (типів) стилів батьківської поведінки, визначених з огляду на відношення двох параметрів – рівня батьківського контролю та характеристику взаємин. Можливо ви впізнаєте себе.

Я б ще хотіла познайомити Вас і з індивідуальною класифікацією стилів виховання, яка доповнює цю і зустрічається в сім’ях нашого класу.

Підвищена моральна відповідальність

Поєднання високих вимог до дитини з низькою увагою до її потреб. Інколи дитина росте як помічник матері. Наприклад вона «нянька» для молодших дітей, доки мама на роботі. Так дається установка на самопожертву, але така жертва нікому не потрібна! В результаті формується тривожно – вразлива особистість.

Емоційне відторгнення

Це виховання за типом «Попелюшки». Небажана дитина, наприклад. Дитина в цій ситуації нерідко почуває себе зайвою для батьків. (« Я їм заважаю»). Цей стиль виховання веде до формування невротичних розладів у дитини.

Виховання в культі хвороби

Фіксована увага на будь – якій недузі ( на нездужанні); батьки формують образ «хворого»; проявляють особливу турботу. В результаті дитина робить висновок: «Мене люблять тоді, коли я хворію» Такий стиль виховання формує у дитини егоїзм, завищений рівень домагань (егоцентризм).

Протирічне виховання

Різка зміна прийомів виховання. Наприклад: різкий перехід від авторитарного стилю виховання до ліберального – і навпаки. Або різні стилі виховання у обох батьків. В результаті тривожність, нестійка самооцінка.

Стилі батьківської поведінки

Авторитетний – високий рівень контролю. Теплі взаємини.

Визнають та заохочують самостійність власних дітей. Відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки; допускають зміну своїх вимог у розумних межах.

Діти дуже добре адаптовані; упевнені в собі, у них розвинено самоконтроль і соціальні навички, вони добре навчаються у школі та мають високе само оцінювання.

Авторитарний - високий рівень контролю. Холодні взаємини.

Віддають накази, сподіваючись беззастережного виховання. Закриті для постійного спілкування з дітьми; встановлюють жорстокі вимоги та правила, не допускають їх обговорення; дозволяють дітям лише мінімальну незалежність.

Їхні діти, як правило, відлюдкуваті, боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі; дівчатка найчастіше залишаються пасивними та залежними у підлітковому та юнацькому віці; хлопчики можуть стати некерованими та агресивними.

Ліберальний – низький рівень контролю. Теплі взаємини.

Недостатньо або зовсім не регламентують поведінку дитини; беззастережна батьківська любов. Відкриті для спілкування з дітьми, але домінантна спрямованість комунікації – від дитини до батьків; дітям надають необмежену свободу ( за незначного керівництва ); не встановлюють будь - яких обмежень.

Діти схильні до неслухняності та агресивності, у присутності сторонніх поводять себе неадекватно та імпульсивно, невимогливі до себе; іноді стають активними, рішучими і творчими людьми.

Індиферентний – низький рівень контролю. Холодні взаємини.

Не встановлюють жодних обмежень; байдужі до власних дітей. Закриті для спілкування; обтяжені власними проблемами, не мають сил на виховання дітей.

Якщо байдужість батьків поєднується з ворожістю(як у батьків, що нехтують власними дітьми), дитину ніщо не втримує від впливу найруйнівніших імпульсів та схильності до асоціальної поведінки.

Практична частина

Вправа «Який я батько (мати)?» ( за бажанням ).

За бажанням хтось із батьків встає перед групою, а всі мовчки намагаються сформулювати враження про нього(неї): як він(вона) виховує свою дитину, карає та заохочує її. Потім цей батько ( мати ) виходить на дві три хвилини, відбувається обговорення, вчитель записує його висновки. Батько ( мати ) повертається і намагається вгадати, який психологічний портрет дала група.

Вправа «Мої сильні сторони»

Учасники діляться на пари (або групи по 3-4 чоловіки ), партнери розповідають один одному про свої проблеми у взаємовідносинах з дитиною. Інші співрозмовники, вислухавши партнера ( колегу ), мають проаналізувати ситуацію і знайти сильні сторони в поведінці батька (матері ). Потім співрозмовники міняються ролями. Обговорення в колі.

Висновок

Обговорення «Що саме було корисним для Вас на сьогоднішньому занятті»

Вправа з психокорекції «Добре - погано»

«Подумайте про власну проблему (проблемну ситуацію ), в якій ви знаходитесь в даний період. Аркуш паперу необхідно розділити на дві половинки. Зліва потрібно написати приблизно десять позицій – аспектів життєвої проблеми, які мають негативні наслідки для вас. Потім з правого боку записуються десять позицій, в яких відмічаються позитивні сторони даної проблемної ситуації.

Наприклад: Розлучення.

Права половинка                                      Ліва половинка

(Тепер я абсолютно вільна Ми розлучилися з чоловіком )

Коровіна Валерія Олексіївна, вчитель початкових класів Решетилівської загальноосвітньої школи І ступеня