Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті визначила одним з першочергових завдань педагогічного процесу плекання здорової, компетентної, творчої особистості, соціально-зрілого, культурного, конкурентно-спроможного громадянина нової України, здатного до особистої життєтворчості, самоутвердження, самореалізації. Перед освітянами постає гостре питання: хто і якими методами зможе досягти в роботі з дітьми такої складної, але життєво необхідної мети? Це і вихователі, вчителі, адміністрація, батьки, але одним з основних учасників цього процесу слід назвати самих вихованців та учнів.
Творчий педагог - це особистість, яка під впливом зовнішніх чинників набула потрібних для реалізації актуальних завдань здібностей, що сприяють кращим результатам в процесі певного виду діяльності педагога з дітьми. Нову людину майбутнього зможуть виховати і навчати лише ті, хто сам може кардинально змінитися і досягти нового рівня.
Особлива увага на сучасному етапі розвитку педагогічної науки, це використання нових прогресивних технологій, які сприяють такій системі навчання та виховання, яка враховує всю різноманітність індивідуальних відмінностей кожної дитини, її здібності, природні задатки, нахили та уподобання.
І тому від педагога в наш час великої уваги потребує таке питання, як створення стосунків з учнями системи спілкування та взаємодії.
Сучасна освіта, яка переслідує цілі особистісно-зорієнтованої педагогіки повинна керуватися такими головними принципами:
Принцип гуманізму
Принцип реалізму
Принцип діяльності
Принцип самореалізації
Принцип ціннісно-цільової суті, визначення мотиваційної діяльності особистості
Принцип діалогічної взаємодії у відносинах → дорослий → дитина
Принцип створення ситуації успіху, виховання внутрішньої потреби в успішному вирішенні проблеми навчального, дієвого та комунікативного характеру
Створити ситуацію успішного навчання для кожної дитини – це значить реалізувати всі завдання особистісно-орієнтованого навчання. Навчати означає допомагати засвоювати знання. Створення ситуації успіху у навчанні означає побудова таких взаємин з дитиною, при яких засвоєння знань тісно переплітається з усіма іншими сферами життєдіяльності дитини.
Принцип гуманізму забезпечує діяльність дитини з опорою на власні інтереси, здібності, нахили, бажання. Успіх хоч і не значний, але завжди помічений і відзначений створює в учнів системи захищеності, сприяє виникненню стійкого бажання постійно просуватися вперед, бажання спілкуватись з педагогом, прислухатись до його слів і порад.
Тут порада. Прислухайтесь до реальних можливостей дитини, особливостей нервової системи, стану здоров’я, розвитку психічних процесів, особливостей реального суспільного життя і рівня батьківської допомоги. Дитина – це не робот, а складна анатомо-фізіологічна система, яка здатна на те, на що вона здатна. Тому ставити перед усіма дітьми одну задачу, і однаково оцінювати її виконання – нереально, негуманно.
Принцип діяльності у створенні ситуації успіху відіграє одну з основних ролей, щоб досягти певного рівня – потрібно довго і старанно працювати, щоб чогось навчитись, необхідно розуміти, що ти вчиш, кого ти вчиш.
Потрібно в дитини стимулювати ентузіазм, зацікавленість до навчання, самоосвіти, саморозвитку. В реалізації принципів є особливі вразливі місця, які необхідно враховувати під час створення ситуації успіху. Одне з цих місць – це оцінювання учнівських робіт. Різні діти докладають різну кількість зусиль для виконання одних і тих же завдань – це залежить від фізіологічних особливостей, темпераменту, рівня підготовленості відносин та мотивації навчання в сім’ї, домашні умови, спадковість та інші чинники. І є діти у яких максимум фізичних і розумових зусиль не дає потрібного ефекту.
Учитель повинен продумувати навантаження і оцінювання в такий спосіб, щоб від отримуваного результату у дитини народилася радість не тільки від оцінки, а і від самого процесу навчання, від усвідомлення ефективного виконання завдання, та від нових знань, умінь та навичок, що з’явилися в процесі роботи.
У принципі діалогічної взаємодії – це щире звертання до найкращих почуттів матиме успіх і відповідний відгук. Тому так важливо створити в колективі між дорослими і дітьми атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння, поваги, щирої приязні. Діти повинні бути певні, що діяльність вчителя направлена тільки на покращення їх знань, на їх розвиток і на їхнє благо. Емоційна підтримка педагога – і дитина не соромиться свого незнання чи невміння, але і не мириться з цими проблемами. Також є діти, що удають з себе успіх самовпевненості, пихатість, зазнайство.
Порада. Не скупіться на справедливе визнання успіхів дітей, їм це потрібно, як дощ і сонце усьому живому на Землі. Не скупіться на добру оцінку дитячої праці, і це дозволить дитині повірити в свої сили. Треба говорити з дітьми про їх досягнення і бажання, це забезпечить позитивну мотивацію для успішної діяльності.
Щоб створювати ситуацію успіху на уроці пропонуємо правила, дотримання яких дасть високу результативність у роботі.
1. Не боятись ставити «добре» та «відмінно», навіть якщо є хоч який-небудь мінімальний успіх. Адже, не відчувши, що таке «відмінно» учень не буде прагнути здобути високий бал, якщо буде впевнений у неможливості досягнути цього.
2. Необхідно на уроках дати дитині відчути себе особистістю, підняти не тільки самооцінку учню, а й його самоцінність. Тому називати кожного учня по імені, а не прізвище, створивши ситуацію успіху і довіри.
3. Чим більше епізодів, випадків, напрямків діяльності, в яких дитина приймає участь, тим більше у нього можливостей знайти себе.
4. Успіх – завжди подолання, подолання – з мотивацією, мотивація – з інтересом, інтерес – з потребою, потреба – з волею.
5. В кожній дитині є задатки, які можуть розвинутися у здібності, побачити їх, відчути, розвивати – справа педагога.
6. Ставлення до дитини як до рівній собі, як до самого себе.
7. І при вивченні нового матеріалу, якомога більше використовувати наочних посібників, розвивати і поповнювати активний і пасивний словник учнів.
За спостереженнями Василя Сухомлинського, відчуття радості успіху має на дитину неабиякий стимулюючий вплив. «Вона переживає хвилюючі почуття радості, вона торжествує, переживає незабутні хвилини відкриття… Так, уся справа у вірі в свої сили, в емоційному стимулі». Потрібно дбати, щоб дитини ніколи не втратила віру в свої сили, не відчула, що у неї нічого не виходить, і ще підкреслював Василь Олександрович, що слід виявляти особливу терпимість до відстаючого учня.
«Від успіху до успіху» – в цьому і полягає розумове виховання важкої дитини. Якщо їй щось не вдалося сьогодні, - не оглушуйте її «двійкою».
«Пам’ятайте, що наймогутніша сила, яка змушує школяра вчитися, будить у ньому інтерес до праці, - це віра в самого себе, почуття поваги до самого себе».
Наш навчальний заклад прийняв ситуацію успіху як педагогічну технологію гуманізації навчально-виховного процесу зовсім недавно – 9 років тому. Але деякі досягнення і здобутки ми вже маємо:
Налагодили співпрацю з закладами освіти, які мають досвід у провадженні цієї технології м. Київ «Кияночка»; гімназія «Сузір’я» м. Оріхів, Запорізька обл..
Розроблено положення про заохочення та стимулювання діяльності учасників навчально-виховного процесу
Створено галерею Пошани НВК і розроблено критерії занесення на неї кращих учнів, педагогів, представників громадськості
В спортзалі та художній студії створено куточок пошани куди заносяться Похвальні листи, Грамоти, Дипломи різних видів змагань творчих конкурсів
Питання створення ситуації успіхів винесені на розгляд педради, МО; проводяться урочисті лінійки на яких вручаються грамоти та відзнаки, здобуті нашими учнями.
На батьківських зборах в урочистій обстановці називаються імена дітей, які отримали відзнаки, імена батьків і тоді вони пишаються обопільно.
В закладі організовано роботу постійно діючого семінару-практикуму педагогами по питанню психологічної освіти та навчанню спілкування в колективі та з дітьми.
Проводиться робота з обдарованими дітьми в 18 гуртках, діти на базі закладу мають можливість займатися улюбленими справами та спробувати свої сили в нових видах діяльності під керівництвом досвідчених педагогів.
НВК активно співпрацює з школами №3, №14 м. Умань з метою адаптації вихованців до навчання в основній школі. В 2013 році 4 клас мав 7 відмінників, ці діти перейшли в ЗОШ №3, 5 з них продовжували навчатись на «відмінно».
Створено умови для занять учнів в позашкільних закладах освіти міста для продовження занять творчими видами діяльності.
Постійно проводяться виставки різного рівня дитячих робіт з метою підняття рейтингу мистецьких видів діяльності.
Кілька років підряд проводимо спортивні свята разом з командою батьків: участь приймають і татусі, і матусі, і навіть бабусі.
Якщо на уроці хороший настрій – працездатність учнів збільшується. Можна виділити такі емоції як радість, цікавість, здивування.
5 кроків, щоб перейти в розряд успішних людей
1 крок – завжди і скрізь вірити в успіх.
2 крок – оцінювання своєї діяльності (творчість і самовдосконалення).
3 крок – усвідомлення. За кожен успіх дитину треба похвалити. Її слід привчати до успіху.
4 крок – самовдосконалення, бажання завжди вчитися.
5 крок – бажання домогтися успіху. Недаремно світ потребує успішних індивідуальностей.
Порада. Найкраще керуватися відомою мудрістю: «До стомлених постався терпеливо, до сором’язливих – з турботою, до роздратованих – обачливо, до вразливих – з особливим тактом, а до грубих – холоднокровно».
Досягти успіху – означає реалізацію її найбільш значущих прагнень. Упевненість дитини, що спілкування в навчальному закладі дає можливість радіти своїм перемогам, навіть незначним, робить це спілкування цінним і для вчителя, і для учня. Інтерес до навчання з’являється лиш тоді коли є натхнення. Без натхнення навчання перетворюється для дітей на тягар.
Василь Сухомлинський писав «Якщо дитина не бачить успіхів у своїй праці, вогник прагнення до знань згасає, дитина втрачає віру в свої сили, насторожується, «наїжачується», відповідає зухвалістю на поради і зауваження вчителя. Почуття власної гідності в неї притупляється, вона звикає з думкою, що ні до чого не здатна». Віра в дитину була основним педагогічним переконанням. В кожній дитині обов’язково є якась «золота жилка». Відкрити її, розвинути дитячі здібності, допомогти дитині знайти радість успіху в навчанні.
За Сухомлинським – оцінка корисна лише тоді, коли дитина усвідомлює залежність успіху від особистих зусиль, витрачених на навчання, і вона має стимулювати до навчання, винагороджувати за працелюбство.
На думку Василя Сухомлинського, життєвий шлях від дитинства до отроцтва, має бути шляхом радості. Як заповіт звучать його слова: «Бережіть дитячий вогник допитливості, жадоби до знань».
Єдиним джерелом, який живить цей вогник, є радість успіху і праці, почуття гордості і трудівника. Винагороджуйте кожний успіх, кожне подолання труднощів заслуженою оцінкою, та не зловживайте оцінкою. Але не припустимо «дарувати» бали. Учитель має бути справедливим, об’єктивним до кожної дитини, незалежно від її соціальної належності.
Оцінка не повинна бути засобом покарання
Важливо, щоб цифра не заступала дитину
Оцінка має допомогти вчителю побачити свої та учнівські прогалини та можливі кроки для успішної корекції
Оцінювати слід не дитину, а її діяльність
Оцінка має стимулювати діяльність учня, допомогти повірити в свої сили
Пропонується висловлювання, які підтримують дітей, нададуть їм наснаги:
Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде…
Саме ти і міг би зробити таку справу…
Це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде – нічого страшного!
Ось цей елемент вийшов дуже гарно!
Починай же! Тебе чекає успіх
Оцінювати можна не тільки балами, а й словесними формулами, інтонацією, мімікою, жестами.
Твоя підготовка до уроку вражає!
Чудова відповідь!
Цікаве запитання!?
З Вами було приємно працювати разом! Дякую!
Щоб зробити процес навчання радісним учитель розробляє систему новітніх інтерактивних форм і методів виховної роботи, щоб залучати батьків до співпраці.
Участь батьків в процесі навчання просто необхідна, і вчитель може дати їм певні поради для додаткової стимуляції навчально-пізнавальної активності дитини:
Радійте Вашій дитині
Розмовляйте з дитиною спокійним голосом
Будьте терплячими
Щодня читайте дитині
Заохочуйте зацікавленість та уяву дитини
Піклуйтесь про те, щоб дитина мала можливість отримувати нові враження, котрі могли б стати джерелом її історії, фантазії, мрії.
Відвідуйте разом з дитиною музеї, бібліотеки, театр.
Допоможіть дитині вивчити її ім’я, прізвище та адресу.
Ніколи не втрачайте почуття гумору!
Підготувала Кочерганова Л.П., вчитель початкових класів Уманського НВК №24
|
