Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Здоров'я вчителя | [ Додати статтю ] |
Механізм дії стресових ситуацій на розвиток неврозів у вчителів школи
Стрес – це стан напруги, викликаний перевтомою, невдачами, несприятливими умовами або відносинами.
Емоційні реакції людей на однакову ситуацію різні (суб'єктивні): різні люди по-різному переживають та виражають свої емоції. Організм постійно реагує на будь-яку зміну за допомогою пристосовних реакцій, тобто знаходиться в постійній напрузі. Його вираженість (ступінь) залежить від агресивних стресів, їх кількості та тривалості дії. Вивчаючи у відповідь реакції організму на дію різноманітних чинників середовища, Г.Сельє знайшов, що не дивлячись на кількісні та якісні відмінності, вони завжди однотипні та включають величезне число фізіологічних реакцій, які можна оцінити за допомогою об'єктивних методів. Сукупність фізіологічних реакцій Г.Сельє позначив як загальний адаптаційний синдром (ЗАС). Його розвиток супроводиться зміною трьох періодів або станів: мобілізацією (підвищеною активністю), опором та виснаженням. В кожному із станів беруть участь нервова та ендокринна системи. У момент формування стресової відповіді на першій стадії – стадії мобілізації – відбувається посилення активності симпатичної нервової системи, що є необхідною та обов'язковою умовою загального адаптаційного синдрому. Проте тривала підтримка симпатичної активності може зробити різко негативний вплив на стан здоров'я. При цьому страждають всі ті органи та системи, які залучаються до стресової відповіді. Період мобілізації пов'язаний з виникненням тривоги в початковий момент дії будь-якого стресора. Організм в терміновому порядку мобілізує всі свої явні та приховані резерви, готується до негайної дії (реакції) – нападу, захисту або втечі з метою уникнути прямого зіткнення з небезпекою. Коли безпосередня загроза небезпеки пропадає, організм переходить в другий стан (період) – опір. Період опору супроводжується зниженням рівня мобілізації до стійкого рівня, але при достатньо високій активності задіяних систем та органів. Це дозволяє організму переносити без особливого збитку для здоров'я достатньо тривалу дію стресора. Звичайно, при цьому організм знаходиться в деякій напрузі. Але це не може продовжуватися скільки завгодно довго. Через певнийчас наступає наступний, третій період - виснаження. Він наступає тоді, коли організм піддається або дуже сильній (надмірній), або дуже тривалій дії стресора. Значним джерелом стресових ситуацій для педагога може бути робота. Незадоволеність роботою може виникнути із багатьох причин: перевантаження або браки роботи, нездатність розбиратися у взаємостосунках учнів з вчителем, за відсутностю комунікабельності педагога, при конфліктних взаємостосунках з колегами, адміністрацією. Наступна стадія, коли людині ставиться діагноз хвороби – невроз, причиною якого з'явився стресовий чинник. Нервова людина відчуває себе «вибитим з колії», раніше звичні шуми та звуки тепер виводять з рівноваги, він здригається по дурницях, легко втрачається та і гарячиться; випробовує до кінця робочого дня «страшну утомленість», непереборну сонливість. Проте увечері, лягаючи в ліжко, довго не може заснути: в голові як би рояться болісні сумніви, роздуми, уява малює картини важкого страждання, мозок прокручує враження прожитого дня, даючи їжу новим нав'язливим думкам та відчуттю своєї неповноцінності. А вранці підіймається на роботу з хворою головою, відчуттям розбитості, пригніченості, навіть проста, звична робота виконується з величезною напругою – «все валиться з рук», увага розсівається, виникає невластива раніше забудькуватість. Людина, схильна до неврозу, нерідко сам створює конфліктну обстановку в сім'ї або колективі, готує тим самим грунт для нових нервових зривів. Отже, поняття «нахил до неврозу» неоднозначно, воно складається із спадкового чинника, особливостей формування особи (рівень зрілості, різного роду акцентуації), а також астенізуючих моментів, передуючих виникненню захворювання. Самими схильними до неврозів є педагоги з ексклюзивною, психастенічною характерологічною акцентуацією. Як треба виходити з стану напруги та стресу? Пропоную практичні рекомендації у наступній статті "Методы и способы снятия эмоционального наряжения и состояния стресса". Практичний психолог Костянтинівського Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Зінченко Наталія Володимирівна
| |
| Переглядів: 2071 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |