Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи | [ Додати статтю ] |
ЗІРКИ НАРОДЖУЮТЬСЯ В НЕБІ
| ЗІРКИ НАРОДЖУЮТЬСЯ В НЕБІ. Свято випускників у Решетилівській гімназії Мета: Підвести підсумки роботи за навчальний рік, вручити атестати про повну середню освіту, створити святковий настрій. (Свято проходить на центральному стадіоні селища. Звучать фанфари) Ведуча: Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості! Ось прийшов цей радісний день. На вулиці буяє зеленим цвітом літо, сонце пестить нас своїми золотими промінцями, вечірні зорі сиплять дощем удачу, а прийдешній день несе нове і незвідане до сьогодні життя. Ведуча: Час летить і змінює все ,що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка. Але всім неодмінно світитимуть далеким вогником, сповитім солодким, стискаючим серце спогадом –дитинство й юність. Ведуча: Юність…це справді найкраща пора життя людини і приходить вона до неї в школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням… Але…Все має свій початок і кінець. Закінчується шкільна юність . Ведуча: А сьогоднішній день проводить межу між дитинством і самостійним життям . Наш вечір присвячений тим, хто ступає сьогодні на першу сходинку самостійного життя, нашій гордості 163 випускникам Решетилівської гімназії ім. І.Л.Олійника Звучить музика на шкільну тематику. Директор школи: Урочистий вечір, присвячений вручення випускникам гімназії атестатів про середню освіту оголошується відкритим . Звучить Державний Гімн України Ведуча: Дозвольте представити гостей, що присутні на нашому святі і мають до нього пряме відношення. Це найближчі, найрідніші для наших випускників люди, їх батьки. Для них сьогоднішній день – свято. Адже дивлячись на своїх дітей, радіючи за них, батьки згадують, напевне, і свій випускний, свою юність. А від того стають красивішими і навіть молодшими. Ведуча: Перелік буде не повним, коли не згадаємо людей які були поряд з випускниками всі роки навчання в гімназії. Які віддали їм не лише свої знання, а й частинку свого життя, свого серця, своєї душі-їхні учителів. Ведуча: Дорогі діти! Вашу радість прийшли розділити шановні в районі люди… Почесними гостями нашого свята є … Ведуча: Традиційно першою до слова запрошується найшановніша, наймудріша людина, котра добре знає всіх випускників, котра порадить, підтримує в скрутну хвилину до думки якої завжди прислухаються, директор гімназії… Ведуча: Життя кожної людини можна порівняти з зорями, які то спалахують на голубому небосхилі, то виблискують вигаптуваною веселковою доріжкою, то стають відомими, то палахкотять, несучи тепло і ніжність в людські душі. У народі говорять, коли народжується дитина – то на небесному просторі з’являється нова зіронька – символ радості, щастя, краси, добра і удачі. Ведуча: Зірки народжуються в небі, Коли земний наш дивний світ, Народжує нову дитину З душею, мов стрімкий політ. Ведуча: Вересень 1991 року, перший рік незалежної, вільної української держави, мами і тата, бабусі і дідусі, братики і сестрички вели вас до школи. Ви, дехто з радістю та завзяттям , дехто з острахом та сльозами на очах прийшли сюди. Вас зустріли усміхнені і красиві перші вчителі. Ведуча: Запрошуємо на сцену… (на фоні “Вчителька моя”). Це вони – взяли ваші тендітні рученята і повели за собою у чарівний світ знань, такий складний, незвіданий. Це на них добрих, лагідних, суворих дивились ви з надією, в них шукали захисту. Ловили кожне слово, пильно вдивлялись в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Це вони – такі розумні, найкращі – впевнено вели по сходинках пізнання. А якими вони запам’ятали вас ми зараз запитаємо. Скажіть, будь ласка, чи були у вас цікаві пригоди з нашими випускниками. Хто найбільше запам’ятався. Слово для вступу надається… Випускники: 1. Як ми любили Вас, наша вчителько перша, Що вела нас з собою в світлий, сонячний клас, І обличчя свої на долоньки зіперши, Ми дивились на Вас, Прислухались до Вас. 2. То ж прийміть, наші дорогі, ці квіти, як щиру вдячність за все добре, що зробили для нас, випускників. Ведуча: Дорогі вчителі! Приміть в дарунок цю пісню. Звучить пісня “Дитинство» Ведуча: Дитинство – маленька, безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бути на ній лише раз. І скільки б ви не шукали цю країну на карті, в небесному всесвіті – не знайдете. Лише приємні, щасливі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство. Ведуча: Шановні випускники! Вас вітають теперішні господарі дитинства! 2 хлопчики 1-ий: Що це тут за сяйво сяє Переливом кольорів? Може це нове сузір’я Ось сьогодні я відкрив? 2-ий: На сузір’ї щось не схоже, Бач, як тут багато їх! Може це Чумацький Шлях Якийсь інший тут проліг? 2 дівчинки 1-а: І про що це в вас розмови? Не смішіть же хоч людей! Ви на балі випускному. А багато тут – гостей. 2-а: Ну, а то, немов зірниці, Гарні наші випускниці. Поруч велетні – зірки Юнаки-випускники. 1-ий: Ось чому так все сіяє! Зразу я не зрозумів. 2-ий: Хочемо зразу ми звернутись До усі випускників. 1-а: До незвіданих планет Пролягатиме ваш путь, Та до рідної домівки Завжди спішіть повернуть. 2-а: Буде все: літатимуть комети І метеоритні литимуть дощі.. Та живіть, як вчили вас у школі, Не згубіть ви власної душі. 1-ий: Хай на вашому життєвім небосхилі Будуть сонцем обігріті дні. 2-ий: А незгода – ви не опускайте крила, Знайдіть сили, щоб летіть у височині. Всі разом: Хай сонце і зорі, і місяць вам сяють, Хай вогники в ваших очах не згаснуть. Ведуча: Так росли наші зірочки. З кожним роком їхні промінці сяяли все яскравіше. Вони пізнавали небесні тіла. Вчились обходити астероїди піки, не боятись кометного палахкотіння , долали ями і впевнено виходили на свою орбіту – орбіту життя. В цьому їм допомагали їхні класні керівники. Ведуча: Кожний класний керівник – це теж маленька зірочка. Її сяйво несе краплини ніжності, добра на тисячі різних предметів, сотні дитячих душ. З роками зірка згасає, а тепло її ще дуже довго випромінюється. Сьогодні серця наших випускників зігріває тепло зіроньки, яка пішла в небуття Осінької В. М. В ці хвилини ми пам’ятаємо її. Адже пам’ять вічна. Нехай завжди буде тільки пам’ять. Ведуча: З радістю запрошуємо на нашу авансцену класних керівників Ведуча: Сьогодні в час розлуки зі школою візьміть в життєвий політ, інколи тернистий, слово вчителя. Хай спогад про рідну гімназію сяє вам навіть тоді, коли зникає віра у власні сили. Хай гімназія залишається вам помічником любові і добра. Слово надається … … .. Випускники: 1-ий: Ось і прийшов розлучатися час Ми підросли , ми дорослими стали Роки шкільні не вернуться до нас, Як би ми довго на них не чекали. 2-ий: Літній вечір, зірки розсипані Кожна кличе нас, мерехтить. Ми летіти в життя покликані Нам між зорями цими жити. 3- ий: А сьогодні Вам говоримо спасибі, Що були для нас, як матері, В наших душах сонце засвітили, Небо, і зірки для нас відкрили, Красу, здоров’я й силу віддали. І що могли – усе для нас зробили, Спасибі, наші класні вчителі. Ведуча: Сьогодні особливо світять зорі Н. Г. Журівловій. В цей день ікс років тому загорілась на небі зоря, яка пророкувала їй зігрівати своїм теплом і добротою інших. Ведуча: Колись вулицями Древньої Спарти дорослі вранці вели за руку до школи маленьких спартанців. Цих людей називали педагогами. За багато віків змінився зміст поняття “педагог”, але суть залишалася тією ж. Ведуча: Вчитель завжди веде своїх вихованців вперед, все вище і вище. Долаючи на шляху всі перешкоди. Здавалося б зовсім трішки залишається, щоб піднятись ввись, в небесну даль. І тут вчитель змушений залишити своїх учнів, повернутись до молодших друзів. Ведуча: То ж до Вас, дорогі вчителі, які протягом одинадцяти років оберігали, леліяли, виховували, навчали розуму, відкривали таємниці нового світу для наших випускників звертаються ваші вихованці. Випускники: Зовсім недавно прозвучав для нас останній дзвінок. А сьогодні ми отримуємо атестати про середню освіту, ми прощаємося з рідною школою. Але нам не хочеться розлучатись і ми вирішили провести незвичайний ще один урок. Ви це зараз побачите. Ми довго обговорювали, які предмети нам відвідати в останній раз. І вирішили: Запросити на сцену: Випускник: Я ваша нова вчителька. Мене звати ... 11 років ви нас питали на кожному уроці, ставили оцінки, вимагали, щоб наші відповіді були чіткими, лаконічними, логічними. У нас виходило по-різному. А тепер настав наш час. Сьогодні запитую я, а ви відповідаєте. Запитання нескладні, на всяк випадок, виходять за межі шкільної програми. Виходити відповідати з щоденниками. (викликає). 1. Михайле, скажіть ви так молодо виглядаєте. В чому секрет вашої молодості? 2. Ніно, ми знаємо, що ви любите співати. Може ви нам щось заспіваєте? 3. Наталіє Богданова, Вам завдання з курсу математики. Порахуйте до 25 не називаючи цифри три і які діляться на три. 4. Вчителі фізкультури дуже добре знають біологію, їх цьому вчать в інституті. Як відрізнити зайця від зайчихи, що втікають з уроку фізкультури? Що буде з вороною, їй коли виповниться три роки? 5. Чи подобається Вам сучасна шкільна мода? 6. А Ви любите вірші? Прочитайте нам що-небудь. Випускник: Ми раді, дорогі вчителі, що добре відповідали. Спасибі Вам. За знання, за любов, за ласку, За те, що захищали нас, Від горя і шкільних невдач. Дарували нам відкриттів щастя Спасибі Вам учителі. Ведуча. Вчителю, пустощі інші забудь, ти – наш учитель, і в цьому – вся суть! Бігли вперед за роками роки, Міцно тримались твоєї руки, І не помітно стали з хлоп’ят парубки. Дорогі вчителі! Схиляємо голови в глибокій пошані перед вами, нашими мудрими наставниками. Серце вчителя... скільки в ньому ласки, мудрості, скільки теплоти. В серці учителя поруч розквітли Риси суворості і доброти. Хай пролітають вихром роки. Серце учителя – вічний неспокій. Серце учителя – вічний вогонь. Дорогі наші наставники! Хай щастя лине до вас крилате, Щоб на здоров’я були багаті А мир і достаток Повік хай панує у вашій хаті Нехай же радістю повняться груди Хай в дім заходять лиш добрі люди, Хай учні і друзі завжди вас шанують Любов і повагу усім вам дарують. Випускники звернулись до Міністра освіти і науки України з проханням нагородити педагогічний колектив Решетилівської гімназії орденом. На що отримали позитивну відповідь. Щойно отримали телеграму і цінну бандероль. Решетилівка тчк Вул. Леніна 37 тчк Директору гімназії. 1.За самовіддану, нелегку педагогічну працю нагородити педагогічний колектив гімназії Орденом “Зірка учительської слави”. 2.Доручити випускникам гімназії здійснити церемонію вручення нагороди на випускному вечорі Міністр освіти. Сьогодні в хвилини розлучення зі школою, ми хочемо сказати теплі слова подяки всім працівникам школи. Людям, які вчили нас берегти книги, тим хто нам готував обіди, тим хто прибирав після нас, тим хто лікував, охороняв .Всім вам велике спасибі .Ми не завжди слухали вас, забрали стільки сили, здоров’я і нічим не віддячили. Тож прийміть в дарунок наш номер художньої самодіяльності. Ведуча: Напевно, цього літа ви випускники , чекали найдовше. Довгих 11 років крок за кроком Ви йшли до цього дня, долаючи перешкоди, переживаючи поразки та святкуючи перемоги. І , нарешті, непроста праця, в складній, але чудовій шкільній країні знань завершена. Саме підтвердженням цього і будуть атестати зрілості. Ведуча. У вашому житті –вагома нині дата, І це сьогодні вже незаперечний факт: Сьогодні, в вечір цей чарівний, вам вручають На зрілість перший атестат. Ведуча :Слово для оголошення наказу надається директору гімназії… Церемонію вручення проводить… (Вручення атестатів . Запрошуються учні по класах, іде розповідь за кожний клас). Ведуча: Дорогі випускники! Вітаємо вас з одержанням документа про середню освіту. Для вас відкриті всі зірки на небі , щоб торувати шлях свій осяйний. Нехай ваша зоряна нива засівається добром, щастям, удачею. Ведуча: Нехай ваші зорі вам дарують вроду руж і грона материнки, жар калини і руту споришів , добрий присмак чорної скорини, крихітку родючої землі, жаворів пругку колоратуру і гриви роззолочені полів, верб рясних зарошену зажуру і крик прощальний рідних журавлів. А зараз в дарунок приймайте вітання… Ведуча: Дорогі випускники! До нас завітав астролог. Зустрічайте. Добрий вечір, дорогі випускники! Знаю, знаю, що в світ білий Із гнізда летять пташки. Що ж готує вам життя? Розповім охоче я! Рибам зорі обіцяють Тихі заводі весь рік Овни через свою впертість Не один зламають ріг Будуть Тільці працювати До сьомого поту Близнюки будуть спихати На інших роботу . Раки всім на перекір Поповзуть лише вперед Леви ринуть за рубіж Й зрозуміють –там не мед. Ну, а Діва про домівку Турбуватись буде все В підприємницьку діяльність Терези враз понесе Скорпіони з цього дня Будуть лиш добро творить Стрільці житимуть в турботах Як в десяточку вцілить Козироги між книжками Будуть днями і ночами Водолії про прибутки Поговорять з вами Ще доповнити я хочу: Хай зірки, що хоч пророчуть. Ну, а я бажаю щиро Живіть в радості і в мирі. Ведуча: Батько і мати – найрідніші люди, Джерело одвічне ласки й доброти, Кожен має знати, де коріння роду, Та свою родину шанувать завжди. Ведуча: То ж вклоніться, діти, як годиться, рідним, Добре, що ви разом в урочистий час. Учні: Мамо, тату, дякуємо Вам, що ділили всі труднощі з нами, Дні у праці ,ночі не доспали, тож, скажіть напутнє слово нам? Ведуча: Слово для виступу надається... Зі словами вдячності до батьків звертається директор гімназії Ведуча: А зараз урочиста хвилина. Клятва випускників Клятва Ми, випускники ¬_____ року, перед лицем своїх батьків, учителів, друзів, перед своєю совістю урочисто клянемось: – гідно нести по життю високе звання громадянина України; – шанувати славні традиції, звичаї нашого народу; – пам’ятати завжди і скрізь, що ми нащадки славних пращурів великих, що нікому не корились, а свято берегли і вірили в світле майбутнє своєї держави; – примножувати трудові здобутки дідів і батьків, з честю виконувати їхні заповіти, що несуть в собі вічне слово Добра і Правди; – Хай наші майбутні справи святяться великою материнською любов’ю мудрістю. Клянемось ! Клянемось ! Клянемось ! Звучить пісня Виходить маленька дівчинка. Назустріч випускниця. – Ти пізнала мене ? – Здається, так... Ти моє дитинство... – Сьогодні я покидаю тебе. – Не поспішай, побудь ще мить. – Я буду приходити у сни, а ти згадуй мене. – Пам’ятаєш, як вперше закохалась в русявого хлопчину, що смикав тебе за косички ? – Пам’ятаю. – А пам’ятаєш те Новорічне свято, де ти була Снігурочкою ? – Пам’ятаю. – А той день, коли до тебе прийшов весь клас на день народження. – І це пам’ятаю. Дякую тобі за все. – Прощавай... – Прощавай, моє дитинство. До побачення, наша рідна гімназія. До нових зустрічей, дорогі вчителі ! Звучить пісня. Ведуча: Дорогий друже ! Пам’ятай ! Ти – дитя Всесвіту, і так само, як і зорі, і дерева маєш право бути там де ти народився, де ти виріс. Ти приходь сюди І з важких доріг Та цілющої спий води, Щоб в душі своїй Рідний край беріг, Де б по світу ти не ходив. Директор школи : Вечір присвячений врученню атестатів про середню освіту оголошується закритим. Звучить Державний Гімн України. Феєрверк | |
| Переглядів: 1777 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |