Каталог статей

Знахарські посиденькі

Мета: ознайомити з різноманітністю рослинного світу, збагати знання про ліс, виховувати в учнів любов до природи, культуру поведінки в навколишньому середовищі, дбайливе ставлення до нього.

Вчитель: Рідна природа...Кожний з нас живе в неосяжному, чарівному світі. Але не кожний здатний бачити його красу, усвідомлювати себе його часткою. Виховувати таку здатність можна тільки у безпосередньому спілкуванні з природою. Ознайомлення з навколишнім середовищем ми розпочнемо з лісу.

Перш ніж ми почнемо свій шлях, я хочу, щоб ви послухали оповідання В.Сухомлинського „Все в лісі співає”.

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце, подихнув легенький вітерець, всі дерева в лісі заспівали.

Кожне дерево співало свою пісню.

...Береза співала ніжну пісню. Слухаючи її, хотілось підійти до білокорої красуні й обійняти її.

Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілося бути сильними і відважними.

Верба, що схилилася над ставом, співала задумливу пісню. Прислухаючись до пісні верби, ми подумали, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться.

Горобина співала тривожну пісню.

Від цієї пісні до нас прилинула думка про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, немов шукаючи захисту.

Ось які пісні почули ми в лісі.

-         Чому кожне дерево співало свою пісню?

-         - Придивіться до дерев, послухайте і спробуйте почути, які пісні співають дерева.

А може ви почуєте ще чиїсь пісні.

Ліс – наш товариш. Він постачає цілюще повітря, дарує приємний затінок, надихає на творчість.

М. Т. Рильський писав:

Гомонить він звечора до рання

Незгладимий, як людське життя,

Не одне там виникло кохання,

Не одне змужніло там дитя.

З хмарами він вічну дружбу має,

Приятель дощам він голубим,

І в пшеничнім урожаї

Лісовий таїться сизий дим.

Загадка

Навесні веселить, влітку холодить,

Восени годує, взимку гріє ( Ліс ).

( Учні розповідають про використання лісу людиною, про те, яку роль відіграє у житті тварин . Переконуємося, що ліс – наше величезне багатство, яке потрібно не тільки дбало витрачати, а й берегти, примножувати.)

Береза з давен –давен є символом чистоти, ніжності, тендітності. У березі поєдналася дивна краса і чистота, простота і теплота. Білоствола красуня щедро напувала своїм соком, лікувала від хвороб, вірно оберігала дівочі таємниці, скликала в свята молодь. Береза ділила з народом і горе війни.

У дні військових випробувань береза хвилювала серця, піднімала в душі велику любов до батьківського краю, вселяла віру в перемогу.

У далекому минулому з берести люди робили посуд, виготовляли кошики, гаманці, легке взуття. На бересті робили різні записи. Тепер кору берези використовують для добування дьогтю. А березовим вугіллям лікують харчові отруєння. Березовий сік –для пиття. Але до всього треба підходити по розумному.

Дуб – „перунове дерево”. У багатьох давніх європейських народів він вважається святим деревом. Так, стародавні греки свого головного бога Зевса зображували з вінком дубового листя на голові. Неабияку роль дуб відігравав у релігійних ритуалах стародавніх слов”ян.

Людину завжди вражала величність дубів, їх довговічність. При розкопках на Україні у селищах, вік яких перевищує 5000 років, археологи знайшли піч, де збереглися відбитки жолудів на глині: наші далекі предки пекли в них хліб. Жолуді – цінний корм для тварин. Їх з апетитом поїдають сойки, заготовляють на зиму білки. А для кабана жолуді – найголовніша їжа.

Помічено, що повітря дубових гаїв цілюще впливає на тих, у кого підвищений тиск.

У лісі, на галяві

Ялинонька стояла.

Всіх вабила до себе,

Всіх оком милувала.

Розглянути крону ялини. Вона  гострим конусом піднімається високо вгору, сіру або червонувату кору, гострі хвоїнки. Деревина ялини використовується у будівництві, для виробництва паперу, музичних інструментів. Знайомство з раннього дитинства. Десятки мільйонів ялинок щорічно прикрашають наші оселі. А чи замислювалися ви, як дорого коштує ця красуня. 10,15 чи навіть 20 років потрібно, щоб виросла ця красуня. Чи не краще зберегти її?!

- Про ялинку ви знаєте , напевне, найбільше пісень.

- Як ви думаєте, про що могла б нам заспівати наша ялина?

Шипшина

Що за квіточка пахуча: І червона, і колюча?

Шипшина завжди гарна і корисна. Її: квіти досить скромні, але милують зір. Восени приваблює великими червоними ягодами. Вони взимку рятують від голоду пташок, а дітей –від простуди. За вмістом вітаміну С шипшина є справжнім чемпіоном у царстві рослин; досить з’їсти 2 – 3 плоди і ви забезпечені на добу цією речовиною. Зауважимо, що вітамін С тут у комплексі з іншими. А настій з червоних жарин дає людині кремезної сили. Плоди шипшини споживають всі лісові пташки.

Трави

Барвінок

Загадка

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив –

Його не чіпає.

Барвінок завжди чепуриться серед завмираючої природи у своєму зеленому вбранні. На Україні він відомий під такими назвами як барвінне зілля, бар вінець. Оспіваний у народних піснях, він з давен давен увійшов у побут українського народу, як символ вічності, вірності, став невід’ємним елементом весільних обрядів, справжнім супутником людини. Здавна відома дія барвінка як кровоспинного засобу, його вживали від болю зубів. Останнім часом у цієї рослини виявили ще одну властивість – знижувати кров’яний тиск. Живучість, цілющі властивості та надзвичайна декоративність сприяли неабиякій популярності барвінка. Настої відвару барвінку загоюють рани, лікують хвороби шкіри. В Європі барвінок набув популярності наприкінці VІІІ ст. Згадуючи про нього у своєму автобіографічному творі „Сповідь”, Жан Жак Руссо і не підозрював, скільки прихильників з’явиться у його улюбленої рослини, яку вважали таємничою травою, що здавна викликала жах і презирство, заздрість і вічне кохання.

Ви , напевне, знаєте не одну пісню про барвінок.

У лісі часто можна побачити мати – й – мачуху –перший , але неєдиний первоцвіт. Квіти її подібні до кульбаби. Свою назву рослина одержала завдяки листкам – гладеньким і холодненьким зверху та пухнастим і теплим зісподу.

Послухайте, будь ласка, легенду „Мати – й – мачуха” В.Бутрім

Коли Ганнусі рідна мати

Лягла навіки спочивати,

Ганнусин батько овдовів

І взяв собі нову дружину,

Що мала теж свою дитину,

У дім до себе їх привів.

З’явилась мачуха в Ганнусі..

Для рідної дочки матуся

Такою доброю була!

Ганнуся ж мусила робити:

Носити воду, посуд мити,

Корів доїти... Доля зла.

А ще за рік помер і тато.

Ганнусю геть прогнали з хати,

Веліли спати у хліві.

Та мачусі й цього замало.

Її ненависть все зростала,

Зла думка зріла в голові.

Отрути мачуха дістала

І в миску пасербці підклала.

Та . видно, треба  так було :

Ганнуся в полі працювала,

А рідна донька скуштувала...

Так доля платить злом за зло.

А мати з туги за дочкою

Посіялася понад рікою

Й травою проросла вона,

Що й мати –й –мачухою звати.

Її не можна не впізнати:

В листочків верхня сторона

Холодна ніби і гладенька,

А нижня – тепла і м”якенька,

Неначе мати для дочки.

Цвіте весною й раннім літом,

Немов кульбаба жовтим цвітом,

В ярах, в лісах та край ріки.

Ось така легенда існує про мати – й –мачуху.

Наші посиденьки підходять до завершення. Ми продовжимо й далі знайомство з рослинним світом наших лісів. Я думаю, що тепер кожен з вас може сказати, про що співали наші рослини, з якими ми сьогодні познайомилися.

Кожної пори року  у лісі легко знайти рослини, про які можна розповісти багато цікавого та повчального. Поруч з нашою школою є парк, в якому педагоги нашої школи мають можливість проводити екологічні експедиції і вивчають рідну природу.

Рослинний покрив Планети вже не в змозі переробити вуглекислий газ, який виділяється при згоранні палива. До того ж ліси зникають з величезною швидкістю: зелене вбрання Землі щорічно скорочується на 1%. Щорічно планета губить тварин і рослин. Червона книга набухає від все нових і нових назв, які вносяться до неї під звуки скорбних маршів екологічної катастрофи. Планета Земля – наш спільний дім. Природа – надбання всього людства. Її охорона в наших руках.

Все на землі, все треба берегти:

І дерево ,і птаха, і оту тварину.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти – лише її частинка.