Каталог статей

Золоті правила педагога

1. Прийшов у школу — зроби розумне й шляхетне лице.

2. Щоразу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє ди­тинство й про всякий випадок з'їж морозиво.

3. Гроші й педагогіка — речі мало сумісні.

4. Нехай усі манекенниці світу, побачивши твою посмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь у душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

7. Жартуй доти, доки не навчишся.

8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель — спопелити душу.

9. Приходити на урок треба настільки підготовленим, щоб знати точ­но: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

     10. Щоразу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона

11. Намагайся їсти щодня.

12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге й щасливе педагогічне життя.

13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як уза­галі з нею справи до неї ставляться.

14. Люби кого-небудь, крім школи, і тоді в тебе буде все в порядку.

15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти — артист, ти — най­кращий педагог, ти — найщасливіша людина.

16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.

17. Пишайся своїми помилками, і тоді в тебе їх буде з кожним роком усе менше.

18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішки на обличчях дітей.

19. Якщо ти вмієш звичайний факт подати як відкриття й домогтися подиву й захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.

20. Пам'ятай: гарні педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

21. Віддай школі все, а, вийшовши зі стін школи, почни нове життя.

22. Постарайся завжди бути здоровим, навіть якщо в це хтось не по­вірить.

23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: «Ось учитель­ка пішла».

24. Не спи на уроці — поганий приклад заразливий.

25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.

26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.

27. Добре, якщо пізнього вечора, коли ти згадаєш своїх учнів, облич­чя твоє осяє усмішка.