Звернення до батьків від 5-класників
1. Не висувайте до мене завищених, нездійснених вимог. Зовні я виглядаю значно дорослішим, ніж в молодших класах, але все також потребую вашої уваги, турботи, обіймів і сумісного з вами відпочинку і ігор. І мені дуже важливо, як ви мене оцінюєте. Так само я буду думати сам про себе, можливо, все своє життя.
2. Навантаження в середній школі зростає, тому мені як ніколи необхідно самому або разом з вами виробити чіткий режим дня, де чергується розумова і фізична праця і є достатньо часу для відпочинку і спілкування з друзями. Я маю навчитися планувати. Коли я надто перевантажений – я починаю хворіти чи сумувати. Коли у мене занадто багато вільного часу – я нудьгую або навіть починаю робити дурниці.
3. Я почав більше хвилюватися через те, що у мене багато нових вчителів і предметів, а я не завжди розумію, чого вони від мене хочуть і як досягти хоча б такої успішності, яка у мене була в початкових класах. Розкажіть мені, як ви досягли успіху в такій чи подібній ситуації.
4. Не вважайте мене зовсім дорослим і допомагайте мені знаходити відповіді на важливі для мене питання та радьте, що робити в складній ситуації. Навіть коли я просто засмучений і не хочу з вами спілкуватися – єдине, чого я потребую – вашої підтримки та розуміння.
5. Я не знаю, що робити, коли вимоги в школі і дома дуже відрізняються, або навіть протилежні за змістом. Будь ласка, скоординуйте вимоги до виконання домашніх завдань та моєї поведінки з вимогами школи та вчителя. Крім того, я захоплююсь тими дорослими, які вміють визнавати свої помилки і перепросити.
6. Хваліть мене за моє досягнення і мій успіх, щоб я не почувався нездарою і непотребом. Інколи навіть створюйте для мене ситуацію успіху, коли мені важко самого себе за щось похвалити.
7. Допоможіть мені знайти способи знаття напруження, бо деякі мої однолітки вже вважають, що поганий настрій можна змінити на добрий, вживаючи алкоголь і наркотики.
8. Я хочу почуватися гідним вашого дорослого життя, тому я маю мати хоч якісь сімейні обов’язки нарівні з вами. Я хочу стати більш вольовою людиною, тому нам потрібно разом придумати як зробити так, щоб я не забував про свої домашні обов’язки. Тільки, будь ласка, не читайте мені нотацій – я просто їх не чую.
9. Мені дуже лестить, коли питають моєї думки на сімейній раді по важливим і навіть не дуже питанням. Тоді я розумію, що я вже не якась там малеча і батьки мене поважають.
10. Кожного дня я відчуваю, що мені важливо, що про мене думають однокласники та однокласниці та засмучуюсь, коли вони не розуміють моїх жартів, не сприймають моїх пропозицій або навіть ображають у відповідь. Цікаво, як ви поводили себе в такій ситуації? Чи знаєте ви спосіб або кілька, щоб мене почали цінувати та поважати однолітки?
11. Я помічаю, що моє тіло змінюється. Це мене лякає, я не розумію, що зі мною відбувається і чи є це нормою? Я соромлюся звернутися до вас з питаннями про мою та протилежну стать. Чи є якійсь прийнятний спосіб дізнатися правду?
12. Я почуваюся щасливим, коли ви підтримуєте мою ініціативу, не критикуєте моїх намірів та захоплень та поважаєте мої права. Тоді я розумію свою силу і відчуваю себе лідером, здатним починати нову справу, долати труднощі і досягати мети.
lora_bora
| 