Каталог статей
Головна » Статті » Поради психолога » Cім'я - територія спільна | [ Додати статтю ] |
Звідки беруться хороші діти Щастя, коли, з’явившись перед Господом, батьки зможуть сказати: «Це я і діти, яких Ти дав мені». Діти добрі, благочестиві, люблячі Бога, батьків і ближніх. Але чи у всіх такі діти? Частіше батьки скаржаться, що діти не слухаються, а діти кажуть про те, що батьки їх не розуміють. У сім’ях немає ладу. Чому виникає нерозуміння між батьками і дітьми? Все залежить від батьків, від того, як вони виховають дитину. Коли мати повинна почати виховувати дитину, в якому віці? Дитину треба виховувати не тоді, коли вона вже народилась, а набагато раніше, коли мати дізналася, що дитина зачата. Навіть ще раніше. У одного священика було багато дітей, всі слухняні, хороші, а одна особливо виділялась. Батюшку запитали: «Чому у вас така дитина?» - «Тому, що перед зачаттям ми з дружиною постили, старанно молилися і просили Господа послати нам дитя не собі на втіху, а на славу Божу». Батьки повинні отримати Боже благословення для дитини. Вступити в освячений шлюб - помолитися Господу: «Господи, даруй нам дітей, щоб вони були розумними, щоб прославляли Твоє святе Ім’я і були не в тягар людям». Коли дитина зачата, благочестива мати повинна щодня запалювати лампадку перед іконами, стати на коліна і просити: «Господи, Ти мені дав дитину, дав дитя для вічності, для блаженного життя, Ти його благослови, напоум, щоб дитя знало Тебе...» Своїми словами мати і батько просять у Господа благословення, і Боже благословення сходить на дитину. Звичайно, коли мати під час вагітності поводиться скромно, тихо, спокійно, то добре і спокійно дитині. Як матері стати спокійною? По-перше, змінити обстановку, бувати тільки там, де душа її втихомирюється, розчулюється. По-друге, якщо у неї є якісь гріхи (а гріхи є у кожного), вона повинна у всьому покаятися, почати жити духовно. Ось правильний шлях виховання дитини ще до її народження. А коли дитина народиться, батьки повинні продовжувати духовне життя, постійно перебувати в молитві. Треба також стримуватися і в їжі. Це принесе дитині величезну користь. З пелюшок треба привчати дитину до молитви: читати при ній ранкові і вечірні молитви, коли годуємо, читати «Отче наш», «Богородице Діво». Здається, що дитина ще маленька, нічого не розуміє, але слова молитви лягають їй на душу, і Боже благословення буде на дитині. Найбільша помилка багатьох батьків - сліпота в батьківській, материнській любові. Вона багато зла приносить і у великому, і в малому. Ось, наприклад, їжа. Святитель Феофан Затворник каже: «Де годують дитя кожен раз, як воно заплаче, і потім кожен раз, як попросить їсти, то пізніше вже воно не інакше, як через хворобу, зможе відмовитися від їжі. Разом з тим, воно звикає до норовливості від того, що встигає випрошувати або виплакувати все бажане». Ні в якому разі не можна дитину примушувати їсти. Не можна годувати насильно, а тільки тоді, коли вона зголодніє. У мене якось сповідалася дівчинка семи років, Оленка. Каже: «Батюшка, так хочеться швидше в рай потрапити!» - «Чому ж, Оленко?» - «А там не примушують насильно їсти». У дитини проблема - насильно примушують їсти! Одна дівчина якось згадувала, як мама примушувала її їсти: «Ось, - каже, - доню, не вийдеш з-за столу, поки всю кашу не з’їси». А каша була без солі, не можу її їсти. Сиджу, над кашею плачу. І стільки сліз на кашу пролилося, що каша стала солоною. Виплакалася я, і з’їла всю кашу». А друга розповідає: «Мене з-за столу теж не випускали, казали: «Поки не з’їси, спати не ляжеш». Що робити? Я їм, їм, давлюся. А потім встаю з-за столу і бігом в туалет, тому що мене рве». Ось до чого приводить насильство над дитиною. У моєї сестри, Марії, вона в Струніні живе, шестеро дітей. Вона ніколи їх особливо не годує. Приготує каструлю борщу, покладе хліб на стіл. Діти набігаються на вулиці, особливо взимку, приходять, беруть шматок хліба, посолили, з водою з’їли і знову біжать гратися. А ті, хто старший, семи-восьми років, бачать, що плита розжарена, сковорідку поставлять, два-три яйця розіб’ють, з’їдять - і знову на вулицю. І там немає таких проблем - насильно примушувати дитину їсти. І до того ж не можна привчати дитину до особливої їжі, до делікатесів. Дитина повинна їсти просту, здорову їжу. Не можна дитину надто годувати. Одна знайома жінка викладала англійську і німецьку мови в міністерстві. У неї дівчинка 13 років. Вранці їй приносили качку, вона всю з’їдала, в обід індичку, і її вона з’їдала. Звичайно, де ж вона буде здорова? Треба привчати дитину до гартування, щоб дитина і на морозі бувала, багато ходила, багато на вулиці гралася, не потурати її пристрастям, виховувати в православному дусі - ось це справжня батьківська любов, яка обов’язково дасть благі плоди. Проповіді і бесіди архімандрита Амвросія (Юрасова) | |
Переглядів: 1149 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |