Тема. Який чудовий та загадковий тваринний світ!
Матеріал до уроку: В.Бондаренко «Як розмовляють тварини».
Мета: формувати уміння сприймати зміст уроку і стисло його переказувати; удосконалювати читацькі навички; сприяти розвитку пізнавального інтересу третьокласників; розвивати уміння орієнтуватися в тексті; розвивати бажання більше знати, прагнення з'ясовувати невідоме; сприяти вихованню любові до живого світу природи.
Обладнання: складова таблиця; картки з кросвордом; малюнки та фотографії тварин; музичний супровід (звуки природи, класична музика); ігрова програма «склади слово»;
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Учитель. Знову цікава «Читанка» запрошує на цікавий урок і вітає вас.
Поетична хвилинка. Вірш «Бережіть комашок, діти…»
- Де ви чули цей вірш?
- До чого він закликає?
- Як називалося наше свято?
- Про що піде мова на сьогоднішньому уроці?
ІІ. Вправи на підвищення швидкості читання і розвиток мислення.
1. Вправа на формування швидкості реакції на слово. Гра «Точно і швидко. Хто або що?»
Нявчить - …. (кіт) Виє - … (вовк)
Гавкає - … (собака) Каркає - … (ворона)
Дзижчить - …. (бджола) Шипить - …(змія)
2. Робота з а складовою таблицею. (інтонаційне читання)
3. Складання та читання слів з екрану телевізора. Гра «Збери слово»
4. Розгадування кросворда.
Про – ро + так – к + хи =
Зоря – оря + віра – а + і =
Кінь – нь – і + ом + ахи =
Рибак – бак + бик – к =
• Яким одним узагальнюючим
словом можна назвати всі ці слова?
5. Продовжте приказки. Поясніть, в яких ситуаціях їх влучно вживати.
Голодний як …. (вовк)
Хитрий як …. (лис)
Упертий як … (віл)
Хоробрий як …. (лев)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
- Мабуть, не знайдеться у світі такої людини, яка б не любила природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, інші – красою квітів. Любити природу – це означає вивчати її, спостерігати й знати.
- Як, на вашу думку, спілкуються між собою тварини?
- Що цікавого ви помітили?
- А може, вони й не розмовляють між собою?
- Усі наші сумніви розвіються після того, як ми з вами ознайомимося з твором Володимира Бондаренка «Як розмовляють тварини» .
ІV. Основна частина уроку.
1. Слухання твору учнями. Перевірка сприймання.
- Ми з вами зараз вирушимо до «Лісової школи» і послухаємо урок звіряток. (Діти показують лялькову виставу за твором В.Бондаренка)
- Про кого йдеться мова у творі?
- Що передають голоси різних тварин?
2. Фізкультурна пауза. (гімнастика для очей)
3. З'ясування лексичного значення слів.
- Прочитайте в лівій колонці тлумачення і доберіть з правої колонки відповідні слова.
Повторювати чиїсь дії чи рухи настороженість
Занепокоєння, стривоженість передбачити
Наперед щось знати чи бачити наслідувати
4. Читання «Блискавкою»
5. Аналіз змісту прочитаного за допомогою тесту.
√ Тварини спілкувалися за допомогою:
А) друзів, голосу, вітру.
Б) запахів, рухів тіла, голосу.
В) звуків.
√ Сила і чистота звуків залежить від:
А) стану тварин.
Б) погоди.
В) людей.
√ Подаючи звуковий сигнал, білка:
А) скрекоче.
Б) стрибає.
В) Пищить.
√ Більшість тварин розуміють:
А) Тільки голоси представників свого виду.
Б) інших видів.
В) усіх тварин.
√ Вовки розуміють голос:
А) сойки.
Б) кота.
В) ворони.
√ Які птахи здатні наслідувати голоси інших тварин? Назвіть їх.
6. Вибіркове читання.
- Де тварини розмовляють? (прочитайте)
- Як у реальному житті спілкуються між собою тварини? (прочитайте)
- Які вигуки переважають у тваринній мові? (прочитайте)
- Коли звірі вчаться розпізнавати безпечні та небезпечні звуки? (прочитайте)
- Що викликають незнайомі звуки у тварин?(прочитайте)
- Учитель показує малюнки тварин, про яких згадується в тексті. Діти знаходять і читають слова, що передають голоси цих тварин. (жаба, білка, бобер, олень, заєць, кабан, лось, лисиця)
- А що ви можете сказати про цю тварину? (риба)
7. Доповнення знань учнів. «Хвилинка – цікавинка»
● Сучасні прилади дали можливість глибше зрозуміти таємниці підводного царства. З їх допомогою встановлено, що риба не німа, а має голос; до того ж певні види риб мають свій голос. Так, звуки, що їх видають оселедці, нагадують цвірінькання горобців, звуки кільки – гудіння. Досліди показали. Що цими звуками риби можуть сповіщати одна одну про небезпеку, віддаль від предметів, наявність здобичі.
● Звірі вміють не тільки розпізнавати звуки – безпечні і небезпечні, а можуть самі передбачати погоду.
(діти читають з листочків народні прикмети)
√ Коні хроплять – до дощу, пирхають – до тепла, лягають на землю – перед сирою погодою.
√ Перед дощем у корови зменшується кількість молока.
√ Снігурі щебечуть під вікном – буде відлига.
√ Солов'ї співають всю ніч – буде ясний день.
8. Вправи для розвитку швидкості читання. Гра «Закінчи речення»
« Тварини спілкуються …»
«Якщо, наприклад, жаб'яче ….»
« Подаючи звуковий сигнал …»
«Вовки розуміють …»
«Знати голоси тварин …»
- Тварини, рослини, люди – всі вони діти матінки – Природи. Послухайте вірш про ніжні звуки природи.
Ніжна матінка – Природа,
Ніби казка, оживає,
І тварини, і людина
Знов розмову починають.
Хай у ваших серценятах
Звуки ніжності проснуться,
Забринить хай спільна мова
Між тваринами й людьми,
Хай вони почують звуки
Ніжності та доброти.
V. Підсумок уроку.
- На цьому ми закінчуємо урок. І хтілось би дізнатися:
- Скільки «мов» у тварин? (три: запах, рух тіла, голос)
- Цей текст це:
А) казка.
Б) вірш.
В) науково – популярний твір.
- Доведіть.
VІ. Домашнє завдання. Виразно читати твір.
| 
