Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

РОДИННЕ СВЯТО ДЛЯ УЧНІВ 1-Х ТА 2-Х КЛАСІВ «ВЕСЕЛІ ВЕЧОРНИЦІ»

«Веселі вечорниці»
Родинне свято для учнів 1-2 класів

 

Сценарій свята створений вихователем-методистом Київської гімназії східних мов № 1 Шевчук Вірою Филимонівною
 

Святково прибрана зала. В залі батьки учнів та гості. Учні поруч зі сценою. На сцені макет української хати.

Вихователь: Раді вас вітати на нашому святі
Для наших веселих вечорниць ми
Обрали цю простору прибрану хатинку,
Що радо зустрічає вас і кожну дитину.
От тільки господаря слід трішки почекати,
Бо нечемно без нього починати.

(З’являється кізка)
Кізка: Довго лісом я ходила, в чагарниках блукала
І нарешті, на цю стежинку попала
(помітила хатку)
Що я бачу у кущах є хатка,
В ній незамкнені дверцята.
Увійду тихенько в дім
(оглядає все навкруг)
Як тепло й затишно у нім.
Бачу пічку натопили
І зварили вже обід
Скрізь поприбрано як слід.
Почекаю господарів у хатці
На натопленій лежанці.

(Заходить зайчик з корзиною. Ставить її на підлогу)
Зайчик: Сьогодні вечорниці у моїй хатинці
Будуть в мене гості, а для них гостинці

(Дістає з корзинки овочі й показує присутнім)
Зайчик: Побував я на своєму полі,
Накопав там бараболі,
Бурячок знайшов, морквинку,
Соковиту капустинку.
Однесу мерщій до хати
І буду гостей своїх чекати

(Заходить до хатки, ставить корзину і одразу вибігає)
Зайчик:
Незнайомець в моїй хатці.
Спить на натопленій лежанці.

(Відходить вбік, стоїть засмучений. З’являється весела жабка)

Жабка (співає):
Ква-ква, ква-ква-ква
Яка шовкова трава!
Ква-ква, ква-ква-ква
І високі дерева.

(Жабка помітила зайчика, бере його за руки починає з ним обертатисяі казати лічилку)
Жабка:
Раз, два, три, чотири, п’ять
Вийшов зайчик погулять.
Раз, два, три чотири, п’ять
Будем разом ми стрибать.

(Але зайчик засмучений і жабка, нарешті, це помітила)
Жабка:
Зайчику, чому сумуєш?
Не стрибаєш, а нудьгуєш?

Зайчик: Як мені не сумувати?
Незнайомець в моїй хаті.

Жабка: Я тобі допоможу
Незнайомця прожену.
Витри слізоньки, зайчатку!
Ось постукаємо в хатку.

(Підходять до хатки, стукають, прислухаються)

Жабка:
Дуже дивно: ква-ква-ква
В хатці тихо і руху нема.

(Відходять вбік засмучені. З’являється з відерцем лисичка)

Лисичка:
Поспішаю до лісового озерця
Там є чудове джерельце
Всім дає водиці
І звірятку, і птиці.
А тому і не мліє,
Дзюркотить, радіє.

(Побачила засмучених сусідів)
Лисичка:
Чому сумуєте, не стрибаєте,
А все нудьгуєте?

Зайчик: Як мені не сумувати? Незнайомець в моїй хаті

Лисичка: Зайчику! Я тобі допоможу
Незнайомця прожену!
Підійду до віконця.
Ой, та очі мружить сонці!
Я не бачу геть нічого.
Мабуть, там нема нікого!

(З’являється мишка)
Мишка:
Чому сумуєте, стоїте і все нудьгуєте?

Зайчик: Як мені не сумувати? Незнайомець в моїй хаті

Мишка: Незнайомець в хаті?
Треба допоїти зайчаті
Почекайте тут хвилинку,
Пошукаю я шпаринку
І потраплю у хатинку.

(Заходить до хатки)
Мишка:
Бачу я чиїсь копитця,
Що визирають з-під коритця
І стирчать гостренькі ріжки
Й тепла шубка, як у кішки
(Вибігає з хатки)

Зайчик:
Чув я, що кізка по лісі мандрує.
Може це вона у мене гостює.

(З’являється кізка)
Кізка:
Так, це я зайчику
В твоїй хатці гостювала
На теплій лежанці поспала,
Доки на тебе чекала.
Прошу мене вибачити,
Якщо я вас налякала.

Зайчик: Вибачаємо?

Присутні: Вибачаємо!

Зайчик: Гостей запрошую до хати
Будемо вечорниці святкувати.

Вихователь: Будем веселитись, будем танцювати
Будемо в цікаві ігри гратись.

Зайчик: Чи будуть дівчата вишивати?

Вихователь: Вишивати не будуть, але розкажуть нам історії про дружбу Голки і Нитки та вишивальницю Ніну.

1-а дівчинка: Була в голки, була в нитки
Дуже гарна давня звичка:
Завжди в парі працювати
Одяг шити, вишивати.

2-а дівчинка: Голка лідером була
А за нею нитка йшла.
Це робили з року в рік
Весь відведений їм вік.

3-а дівчинка: Та щось раптом у них сталось –
Нитка в вузлик зав’язалась.
Голка смикать її стала,
В різні боки тягла, аж пищала,
Й спересердя так сказала:

4-а дівчинка: Ти мене уже дістала.
Надоїло геть мені
Все тягнути на собі.
Бо я лідер – усі знають,
Тому мене поважають.

5-а дівчинка: Так, звичайно, голко, ти здібна,
Та без нитки ти нам не потрібна.
Де тут шви і де узори?
Тільки твої, голко, проколи.

6-а дівчинка: Якщо справа у нас спільна,
То дивитись треба пильно,
Щоб вузлики не в’язалися,
А дружба й лад цінувалися.

Вихователь: А наша Ніна голку загубила.

7-а дівчинка: Так, згубила голку Ніна,
Стала Ніна на коліна:
Знайшла голку та не шила –
Ніна нитки загубила.

8-а дівчинка: Загубила нитки Ніна,
Стала Ніна на коліна:
Знайшла нитки та не шила –
Ніна голку загубила.

7-а дівчинка: Цього вірша про дівчатко

8-а дівчинка: Починаєм читати спочатку

7-а дівчинка: Загубила голку Ніна …

9-а дівчинка: Не для Ніни ця робота.
Нема шиття – одна турбота.

10-а дівчинка: Досить сидіти й дрімати,
Пора в «Голку й нитку» пограти.

Гра «Голка й нитка»
Діти стають у шеренгу, беруться за руки і піднімають їх вгору. Крайня дитина зі словами: «Довгий хвостик маю в полотно пірнаю, за собою несу довгу косу», починає змійкою проходити між дітьми, за нею таким чино, йдуть інші діти. Пройшовши шеренгу, вони подають крайньому руку. Гра триває доти, доки всі діти не пройдуть шеренгу.

Дівчинка: На моєму рушничку
Квіти, як у квітничку:
Ружі, сон-трава, лілея біла,
А на мак, ще й бджілка сіла.
Бджілка-бджілочка мала
Нектар із квіточки брала.
(Виходять інші дівчатка з рушниками, показують їх і починають танець)

Вихователь
: Хто біленький, вухастий,
І м’якенький, і пухнастий?
З лісу він до нас прибіг.
В нього лапки замість ніг.

Діти: Заєць

Вихователь: Щоб ми не сумували, нам цікаві історії про зайців і кролів підготували.

Хлопчик: Заєць спати захотів
Сам постелю постелив.
Сам зробив собі подушку,
Підмостив її під вушко.
Тільки дуже довге вушко –
Все звисає із подушки.

9-а дівчинка: Наш заєць використовує вуха за призначенням

10-а дівчинка: Заєць має двоє вух.
Як одним він рухає,
Другим слуха вітерець,
Що за полем дмухає.

9-а дівчинка: Одним вухом чує спів
Миші під копицею.
Другим чує, як іде
Дядечко з рушницею.

10-а дівчинка: Так пасеться він собі
У ліску зеленому
І працює цілий день
Вухами – антенами.

9-а дівчинка: А коли настане ніч,
Спатоньки вкладається –
Одне вухо стеле він,
Другим накривається.

11-а дівчинка: А наш зайчик має дуже велику уяву.

12-а дівчинка: - Зайчику, зайчику, де ти був?

11-а дівчинка: - В темному гаю.

12-а дівчинка: Розкажи, розкажи пригоду свою.

11-а дівчинка: Вовчика сірого в ярок загнав, лисоньку рудую у мішок сховав.

12-а дівчинка: Сховав?! Де сховав?!

11-а дівчинка: У мішку. У драному мішку.

12-а дівчинка: Покажи, покажи, пійману таку.

11-а дівчинка: Лисонька рудая, хитра та прудка,
Діроньку прогризла й вилізла з мішка.
А коли вона тікала, то мене перелякала.

12-а дівчинка: Он як! Втекла кажеш?!

11-а дівчинка: Так втекла

12-а дівчинка: І вовк утік?!

11-а дівчинка: Втік

12-а дівчинка: Ну й пригода.

11-а дівчинка: А я що кажу?!

13-а дівчинка: А ми розкажемо про тата-кролика.

14-а дівчинка: Кролик сплів нову корзину
З соковитої лозини.
Плів, старанно виплітав
Біля річки серед травень

13-а дівчинка: Ось куплю я капустину,
Покладу в нову корзину,
Понесу мерщій до хати,
Буду діток годувати.

14-а дівчинка: Гарні та пухнасті
Кроленятка вухасті.
Швиденько з’їли капустину,
А за нею і корзину.

13-а дівчинка: Татку, ти нам принеси
Ще корзинку із лози.
Хай в корзині буде пусто,
Ми з’їмо її і без капусти.

Вихователь: Кроленята вже не голодні. А ви в гру пограти згодні?
Діти: Згодні!

Гра «Рибки на рибалці»
Гравцям до пояса прикріпляються довгі паперові стрічки (серпантин). Гравці наступають ногою на стрічки і обривають їх. Гравець, у якого обірвали стрічку, вибуває з гри. Виграє той, хто більше стрічок обірве, а свою збереже.

Вихователь: Що у нас за вечорниці
Та й без варениці?
Тісто на столі вже пересихає,
Ліпити вареники дівчат закликає.

(Дівчата ліплять вареники, показують їх присутнім)

14-а дівчинка:
Вареники вдалися непогані.
Будуть лежати у сметані.
Нас чекатимуть у макітрі
Вареники дуже ситні,
Білобокі, круглолиці,
З української пшениці.

Вихователь: Будемо на вареники чекати і дорогих гостей зустрічати.

15-а дівчинка: На конях вороних,
Буланих і баских
Приїхали до нас
Наші хлопці – молодці.

(Вибігають хлопці з палицями-конячками)

1-ий хлопчик
: Кінь великий і красивий
І – го-го! – ірже щасливо,
Хоче бігати, гуляти,
По травичці поскакати.
І-го-го! І-го-го!
Не впіймаєте його!

2-ий хлопчик: Кінь мене в дорогу кличе,
Б’є копитом край воріт.
В гриві грає вітерець,
А я хлопець-молодець.

3-ий хлопчик: В мене коник вороний,
І гривастий, і прудкий.
Любо їхати мені
Перед вами на коні.

Кошовий отаман: Кавалерія, шикуйсь!
До стройової прохідки, готуйсь!
В колону по двоє швиденько стали,
По залу пройшли і себе показали.
В колону по четверо перелаштувались,
Коней підбадьорили, до завдань підготувались.
Ліво-руч! Право-руч! Кругом!
До прохідки по колу, готуйсь!
Раз –два, раз – два!
На місці стій! Раз-два!
Коло розімкнути! Раз-два!
Дякую за заняття!

Кавалеристи: Раді старатися!

Вихователь: Чого кавалеристи приїхали до нас?

Отаман: Калиту хочемо кусати

Вихователь: Спочатку вам доведеться екзамен тримати.
Калитинськами та Коцюбинським стати.

(Хлопці діляться на пари, Коцюбинськи на коні, а Калитинський тримає на стрічці калиту)

1-й Коцюбинський:
Калито, смачна, рум’яна,
Подивлюсь, аж голос в’яне.
Скажи як тебе дістати?

1-й Калитинський: Таємниця тут проста:
Коня запрягай, високо стрибай,
Калиту кусай.

1-й Коцюбинський: Коня сідлаю, високо стрибаю.
(Розбігається, підстрибує і не дотягується до калити)

1-й Калитинський:
Забув, напевно, коня підкувати,
Щоб калиту дістати.

1-й Коцюбинський (дивиться на підошви) Підкови на місці.

(Виходить друга пара)

2-й Коцюбинський:
О, нарешті калита,
Наче сонце золота.
Хто вкусить тебе хоч раз,
Той буде першим серед нас.

2-й Калитинський: Щоб калиту кусати,
Спочатку треба коня осідлати.

2-й Коцюбинський: Коня осідлав і до вас прискакав.
Дозвольте калиту кусати,
Бо хочу першим стати.

2-й Калитинський: Першим чи ні, а підстрибувати тобі
Дивись не промахнись

2-й Коцюбинський: Я вже постараюсь.
(Стрибає, намагається вкусити калиту)

2-й Калитинський: В наступному році дістанеш.

2-й Коцюбинський: Маю надію.

(Виходить третя пара)

3-й Калитинський:
Прошу пана Коцюбинського калиту кусати.

3-й Коцюбинський: Хіті, хіті, а коники в житі.
Можливо не всі, половина у вівсі.
А ми не чекали,
Калиту кусати поспішали.

3-й Калитинський: Так спішили, що сідло загубили?

3-й Коцюбинський: З сідлом чи ні, а я на коні
І калиту кусати мені.

3-й Калитинський: Кусай вже, балакучий.
(Коцюбинський кусає калиту)
Хоч багато говорив, але роботу зробив.

(Виходить четверта пара)

4-й Калитинський: Я пан Калитинський,
Прошу пана Коцюбинського калиту кусати.

4-й Коцюбинський: постороніться, люди добрі,
Бо кінь застоявся і брикається.
(Танець з конем)

4-й Калитинський: Куди це ти на своєму вороному нісся?

4-й Коцюбинський: Куди-куди?
Поспішав калиту кусати.

4-й Калитинський: Та не так швидко,
Бо ще калиту проскочиш.

4-й Коцюбинський: Не проскочу.

4-й Калитинський: А є чим кусати?

4-й Коцюбинський: Є (показує свої зуби)
А якщо своїх буде мало,
То запасні дістану.

4-й Калитинський: Досить, зубатий, балакати
Готуйся калиту кусати.
(Кусає калиту)

(Виходить п’ята пара)

5-й Коцюбинський: Їду, їду, ні коліс, ні сліду.
Хоч мій кінь без сідла,
Зате в нас думка з ним одна.

5-й Калитинський: І яка ж у вас думка?

5-й Коцюбинський: Високо стрибатиі калиту дістати.
(Готується до стрибка, робить декілька пробігів з конем)

5-й Калитинський:
Гарно танцював, а калити не дістав.

Вихователь: Наші хлопці екзамен здали.
Роботу Калитинського і Коцюбинського
На святі Андрія показали.
До конюшні рисаків заводьте.
(показує на куточок в залі)

І до святкового столу підходьте.
Будемо калиту ламати,
Та хлопців з дівчатами пригощати.

(Присутніх на святі пригощають варениками, узваром, пирогами)

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: lesyasubotyak (05.12.2018) | Автор: Шевчук Віра Филимонівна E
Переглядів: 572 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1

Добавил: [ADM]Irina
0

Дуже змістовний і цікавий сценарій. Дякую!
Дата публикации: 05.12.2018 в 17:22 Спам
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!