Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Я - класний керівник [ Додати статтю ]

Співпраця школи та родини - ланцюжок виховної роботи

Марина Георгіївна Шевченко вчитель світової літератури Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради

               СПІВПРАЦЯ ШКОЛИ ТА РОДИНИ – ЛАНЦЮЖОК ВИХОВНОЇ РОБОТИ

У статті йде мова про важливість сім’ї у закладенні основ особистості та необхідність партнерства родини і школи у подальшому вихованні підростаючого покоління.

У родині закладаються корені, з яких виростають потім і квіти, і плоди. На моральному здоров’ї родини будується педагогічна мудрість школи.
                                                                                            В. Сухомлинський

 

Сім’я є початковою ланкою ланцюжка, де відбувається становлення дитини як особистості, і те, що буде закладено їй в дитинстві, обов’язково проявить себе в майбутньому житті. Дитинство – це незвичайна пора в житті кожної людини. Саме в цей період формується здоров’я та відбувається становлення особистості. В Конвенції про права дитини сказано: «Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння» [2, c.4]. Те, що дитина в дитячі роки отримає в сім’ї, вона збереже протягом всього свого життя. Саме в сім’ї закладаються основи особистості дитини, і до закінчення школи вона вже формується як особистість.
На початку життєвого шляху поряд із беззахисним та довірливим малюком знаходяться найголовніші в його житті люди - батьки. Дякуючи їх турботі, любові, емоційній близькості дитя росте і розвивається, у нього з’являється почуття довіри до людей та навколишнього світу. На превеликий жаль, у наш час втрачається роль сімейного виховання як найвпливовішого фактора на формування особистості. Проте діти – не тільки продовжувачі свого роду, а й соціального ладу, в якому вони живуть, і тільки від того, які духовні та моральні цінності будуть закладені у їхні душі сім’єю та суспільством, залежатиме майбутнє нашого народу.
Перші життєві уроки дитина отримує в сім’ї, його перші вчителі та вихователі – тато і мама. Давно встановлено, що для дитини спільні сімейні повсякденні радості та засмучення, успіхи та поразки – це джерела, що народжують доброту та чуйність, турботливе відношення до людей. Саме сім’я дає дитині перші уявлення про добро та зло, про норми моралі, про правила співжиття в суспільстві, перші трудові навички. І саме в сім’ї складаються життєві плани та ідеали людини.
У формуванні особистості дитини активну участь беруть дошкільні заклади і школа, табори праці та відпочинку, книги, театр, інтернет, весь спосіб нашого життя.
На сьогоднішній день не існує єдиних підходів виховання сім’ї та школи, а протиріччя, які існують, негативно позначаються на ефективності виховного процесу. Необмежений доступ до інформації, стрімкий розвиток цивілізації негативно вплинули на сутність взаємодії сім’ї і школи.
Для радянської ідеології була характерна взаємодія сім’ї та школи у вихованні підростаючого покоління, коли школа надавала професійну підтримку батькам і дітям при виникненні сімейних проблем, коли громада цікавилася станом виховання та розвитку дітей, надавала необхідну допомогу навчальним закладам, ця взаємодія була побудована на основі єдиної ідеології. У країнах розвиненої демократії школа та сім’я різні за своєю суттю, незалежні одна від одної інституції: школа – соціальна, сім’я – інтимно-індивідуальна. Та школа не повинна замінити дитині родину, вона повинна зробити все можливе, щоб дати дитині знання, розширити її кругозір, дати можливості розвинути та проявити здібності і таланти, навчити жити дитину у світі матеріальних продуктів культури. Для ідеального суспільства ці дві інституції не повинні бути незалежними, вони мають взаємодоповнювати та збагачувати одна одну тими найкращими надбаннями, які виробилися певною культурою, умовами життя і, таким чином, сприяти гармонійному та всебічному розвитку особистості.
Існує багато різних причин, через які школа та сім’я перебувають у стані перманентної конфронтації. Учителі негативно характеризують сім’ї учнів, звинувачують батьків у тому, що вони зовсім не займаються вихованням дітей, грубо до них ставляться. У свою чергу, батьки зневажливо ставляться до педагогів, говорячи про їх низький професійний рівень, відсутність моральних якостей. Батьки замовчують про проблеми, що виникають у вихованні дітей, як правило, звертаються до школи тоді, коли вже запізно.
Сім’я і школа мають бути партнерами у вихованні підростаючого покоління, але сьогодні – це реальні супротивники, а між ними знаходиться дитина, яка змушена викручуватися, брехати, лицемірити, щоб якось пристосуватися, а це, звичайно, призводить до проявів аморальної поведінки.
Учителю в роботі з батьками необхідно акцентувати увагу на створенні сприятливих умов для фізичного та психологічного розвитку дітей, тому що тільки фізично та інтелектуально розвиваючись в здоровому психологічному мікрокліматі, дитина може стати Особистістю.
Сучасні сім’ї розвиваються в умовах складної економічної та соціальної обстановки в країні. Загострюються сімейні проблеми і на державному рівні. Це призводить до конфліктів у сім’ї, а часто і до їх розпаду. Сьогодні сімейні цінності докорінно змінилися. Батьки частенько воліють не думати про те, якою виросте їх дитина. Вчителю стає все складніше знайти спільну мову з батьками учнів. На сьогоднішній день робота школи з батьками та батьківською громадськістю актуальна тим, що саме школа може надати реальну допомогу батькам у вихованні дитини. Однією з головних умов стабільності сім’ї і нормального розвитку дитини є співпраця батьків з педагогічним колективом школи, в якій навчається дитина.
При цьому головне завдання вчителя - установити такі взаємовідносини з батьками, які допоможуть розвивати та формувати майбутню особистість у правильному напрямку, з мінімальними психологічними затратами.
В умовах сільської школи найважливіше при створенні виховної системи формувати цілісне сприйняття виховного процесу, заохочувати батьків до організації виховного процесу в різних формах, організовувати соціальну роботу на належному рівні. Коли учні приходять до п’ятого класу, класним керівником створюється певна програма діяльності з виховної роботи класу, при цьому залучається батьківська громадськість з урахуванням їх побажань, вимог - адже це їх діти будуть виховуватися на основі даної програми. Саме освітня парадигма проголосила батьків суб’єктами освітнього процесу, а, значить, поклала на них відповідальність за якість освіти та виховання дітей. Частина батьків прагне до самоосвіти, намагається розібратися в суті сучасних освітніх процесів, в особливостях освітньої та виховної програм школи. Досить високий рівень педагогічної компетентності батьків дозволяє говорити про успіхи їх психолого-педагогічної освіти. Ті види співпраці з батьками, що існують досить давно - батьківські збори, консультативні пункти для батьків з педагогами та психологами, лекторії для батьків – виходять сьогодні на якісно новий рівень. Мета цієї роботи – організація співпраці батьків та школи у справі виховання та формування дитини на основі єдиної педагогічної позиції. Виходячи з вищесказаного, можна визначити завдання:
• залучення батьків до співпраці зі школою у виховній діяльності;
• правова освіта батьків;
• надання допомоги батькам у сімейному вихованні;
• надання батьками матеріально-фінансової допомоги школі;
• спільна зі школою організація соціального захисту дітей;
• організація здорового способу життя дитини в сім’ї та школі.
Для кращого ознайомлення із сім’єю учня класний керівник складає анкету для батьків, яка має включати приблизно такі пункти (залежить від контингенту учнів).
• загальні відомості про батьків ( рік народження, освіта, спеціальність, місце роботи);
• соціально-побутові умови проживання сім’ї;
• матеріальне забезпечення;
• діти (рідні, під опікою, їх кількість);
• умови проживання дітей;
• традиції, захоплення у сім’ї;
• яку посильну допомогу сім’я може надавати школі (проведення заходів, організація гуртків, фінансова допомога).
Найбільш ефективною груповою формою роботи з батьками є батьківські збори, які проводяться один раз на четверть, але при необхідності, можна і частіше. Все залежить від особливостей класу, віку учнів, контингенту батьків. Найкраще батьки з’являються на збори, коли їх особисто запрошувати, наприклад, дзвінком по телефону.
Робота з батьками у вихованні дітей буде успішною та допоможе удосконаленню особистісних якостей школяра, якщо за основу взяти слова В.О.Сухомлинського: «Якомога менше викликів до школи батьків для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», - і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення - це виродливе виховання» [5].
Учитель має стати помічником і добрим порадником для батьків, створити в колективі дітей та батьків атмосферу добра і довіри, допомогти батькам набути досвід у вихованні власної дитини. Необхідно зробити все, щоб взаємодія з батьками учнів була ефективною. Роботу спрямувати на створення єдиного виховного поля, єдиного соціального середовища, де найвищі моральні цінності стануть основою життя, достойного Людини.
Для того, щоб виховати повноцінну людину, культурну, високоморальну, творчу, соціально зрілу особистість, необхідно, щоб учитель та батьки діяли як союзники, ділячись із дітьми своєю добротою, досвідом, знаннями. Тому вчителю в роботі з дитячим колективом багато проблемних питань, що стосуються спілкування дітей та батьків, потрібно обговорити спочатку з дорослими, здійснюючи просвіту батьків своїх учнів з питань виховання. І ця просвіта превентивна, а не констатуюча, вона здатна попередити ті важкі ситуації, які можуть назрівати у сім’ях учнів. Тільки тоді можна говорити про які-небудь результати у системі виховної роботи.
Головне в роботі вчителя – створення відповідного морально-психологічного клімату, творчої атмосфери, доброзичливого стилю стосунків – всього того, що сприяє розвитку особистості кожного учня, колективу в цілому; допомагає у формуванні життєвої позиції, загального відношення до життя; визнанню особистості як найвищої цінності.
Для оптимального формування і розвитку особистості дуже важливо, щоб саме в сім’ї дитина відчувала себе спокійною, відкритою, емоційно розкутою, захищеною. Адже сімейне виховання - це педагогіка буднів, педагогіка кожного дня, постійний експеримент, творчість, важка нескінченна праця, що не дозволяє зупинятись на досягнутому. Сімейна педагогіка в повсякденному житті здійснює велике таїнство – формування особистості людини. Основні ж цінності, які додає школа – освіченість, цілеспрямованість, демократичність, вихованість, законослухняність.
Сьогодення вимагає від школи та сім’ї формування творчої особистості, що вміє працювати в колективі та для колективу; особистості, що вміє орієнтуватися в сучасному світі професій та самовизначатися; особистості, що має громадянську позиці, любить свою країну, її історичне та культурне минуле.
Участь батьків у житті школи стає більш значущим і більш активним у закладі, який вирізняється високим рівнем освіти, так як впевненість в отриманні якісної освіти підвищує рівень довіри батьків до навчального закладу, вселяє в їх надію на здійснення їх вимог до освітніх послуг.

Список літератури

1. Заморовская Т.И. Совместная работа семьи и школы в воспитании и формировании личности ребенка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.prodlenka.org
2. Конвенція про права дитини.: Збірник законодавчих актів і нормативних документів з питань соціального захисту дітей. – К.: Столиця, 1998. – с. 4
3. Николаенко Е. Н. Взаимодействие семьи и школы в воспитании учащихся.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://festival.1september.ru
4. Савин Н.В. Совместная работа школы, семьи и общественности в воспитании подрастающего поколения. "Просвещение", Москва, 1978.
5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moinform.at.ua/news/2008-12-08-4
6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/602280/
7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kpip.kbsu.ru/pd/did_lec_10.html
8. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.prodlenka.org
9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.ippo.org.ua/



Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/
Категорія: Я - класний керівник | Додав: (24.05.2014) | Автор: Марина Георгіївна Шевченко
Переглядів: 3567 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1

Добавил: olesiachviryk
0

Мені допомогло Ваша стаття! Тепер наш 1-Б у школі має 2 місце у рейтингу! Дякуємо Вам! Чвирук Леся Миколаївна clap
Дата публикации: 02.12.2014 в 17:58 Спам[Материал]

 

ble>

 

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!