Каталог статей

Тушевська Валентина Григорівна, вчитель української мови і літератури 
Жашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Черкаської області

Урок української літератури в 10 класі
Тема. Микола Вороний. Життя і творчість митця. Мотив необхідності для поета бути «цілим чоловіком» у вірші «Іванові Франкові».
Мета: 
навчальна : поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях Миколи Вороного, опрацювати ідейно-художній аналіз вірша «Іванові Франкові», удосконалити навички аналізу ліричного твору,вміння логічно висловлювати думки;
розвивальна : розвивати культуру зв’язного мовлення, творчі здібності;
виховна: виховувати національну свідомість, чітку громадянську позицію, любов до українського слова, до Вітчизни, до творчої спадщини поета.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, портрети М.Вороного, І.Франка, фотоколаж «Життя і творчість М.Вороного», аудіозаписи вірша М.Вороного «Іванові Франкові» та пісні на слова М.Вороного «За Україну».

 Хід уроку 

Епіграф:
 Працювати для народу і для свого краю,
 Боронити честь і вроду , і умерти за свободу – 
 Ось чого бажаю.
  М.Вороний
І. Організаційний момент.
Аутотренінг.
Учитель. Сподіваюсь, що ви, діти, почуваєте себе спокійно і комфортно. Не хвилюйтесь. Краще привітайте в добрий час гостей усмішкою та миром. А тепер почнімо урок.

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
1.Слово вчителя.
 Наш урок присвячений ознайомленню з життям та творчістю поета, перекладача, культурного і громадського діяча, який жив і творив на зламі двох історичних епох, людини кришталево чесної, відданої своєму народові і своїй Україні – з Миколою Вороним. Один із дослідників творчості поета зазначив: «Вороний – поет ясної краси, прозорої, як вода лісових озер».
2.Робота з епіграфом.
Як ви розумієте слова М.Вороного, які він написав своєму синові Марку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Слово вчителя.
Ознайомлення з життєвим та творчим шляхом поета розпочнемо з поетичної п’ятихвилинки .(Учні зачитують напам’ять поезії М.Вороного « Ти не любиш мене», «Легенда» та прослуховують пісню на слова М.Вороного «За Україну»)
 Як ви помітили, діти, ці твори різні за жанром та тематикою. Така палітра почуттів і настроїв притаманна Миколі Вороном,з фактами біографії якого ви ознайомилися вдома. Але коротко про життя цього поета ви дізналися в шостому класі. Який твір М.Вороного ви вивчали?(«Євшан-зілля»)
У М.Вороному поєдналося багато талантів, він мав чимало вподобань, став ініціатором нових починань. Допоможуть про все це дізнатися «біографи», «театрознавець», «історик». Але спочатку про дитячі та юнацькі роки розкаже сам поет .(Учень, який грає роль М.Вороного, розпочинає розповідь.)
2.Повідомлення учнів.
М.Вороний.
Народився я 24 листопада 1871 року на Катеринославщині в заможній сім`ї ремісників, що зберігала давні українські традиції.
Мій батько Кіндрат хоч і займався торгівлею, але походив із кріпаків і любив похвалитися тим, що його предок був гайдамакою і навіть спілкувався з Максимом Залізняком.
Мати моя Ольга Калачинська походила з колись відомого, але давно збіднілого дворянського роду, з роду ректора Києво - Могилянської академії. Саме мама навчила мене любити народні звичаї, українську пісню, від неї я вивчив напам’ять Шевченкову «Катерину», і від неї – любов до поезії Кобзаря. Вона навчила мене писати і читати.
 Любив я діда Павла, який говорив добірною українською мовою і прожив майже 100 років на степових просторах півдня України. 
Коли мені було півроку сім`я переїжджає на Слобожанщину, де на околиці Харкова пройшло моє дитинство. 
 Навчався я у Харківському реальному училищі , а пізніше – в Ростовському, адже у 80-х роках туди переїжджають батьки. Тут із гімназистами організував гурток «Українська громада», через що зазнав переслідувань з боку уряду.
Три роки я перебував під наглядом поліції і мені було заборонено вступати до вищих навчальних закладів Росії. У цей час читав політичні праці, літературно-критичні статті М.Добролюбова, Чернишевського. Та моїм кумиром на довгий час став Михайло Драгоманов. Мені імпонували його високий гуманізм, щире вболівання за долю України. Я навіть хотів поїхати до нього в Болгарію на виучку. Мене манила таємнича постать «властителя душ радикальної молоді». Від нього хотілося набути наукового знання і з його допомогою виробити й скласти свій політичний світогляд. Але зустріч не відбулася. По приїзді до Львова я з преси дізнався, що Драгоманов помер.
Ця звістка мене так вразила, що не знав, що робити.
 Пізніше я поїхав до Відня і деякий час навчався у Віденському університеті, а згодом повернувся до Львова, де продовжив навчання на філософському факультеті.
На перехрестях моєї долі зустрічалися видатні особистості: М.Коцюбинський, Леся Українка, М.Лисенко, П.Тичина, М.Рильський. Та великий вплив мав на мене Іван Франко. Я вважав його велетнем думки. Допомагав йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал». Деякий час я працював бібліотекарем Наукового товариства ім. Т.Шевченка.
Учитель. Продовжить розповідь «театрознавець».
Театрознавець. На деякий час М.Вороний стає актором і режисером театру товариства «Руська бесіда». Ще в Ростові М.Вороний захопився театром Кропивницького і активно листувався з митцем, а з 1897 року увійшов до складу трупи, переїхавши на східну Україну. Згодом працює в трупах Саксаганського, О.Васильєва, як автор мандрує містами й селами України та Росії. Перший вірш «Не журись, дівчино» надрукував у1893 році. З того часу у пресі Вороний виступає зі статтями, віршами. Театрові він віддав третину свого життя. Був час, коли він стояв на ро
 здоріжжі: поезія чи театр. Поезія ж перемогла.
 1 біограф. М.Вороний – натура діяльна, емоційна. Він постійно перебував у вирі політичних подій. У Харкові входить до таємного політичного товариства «Братства тарасівців», бере участь у створенні 1 Української соціал-демократичної партії в Галичині, а також революційної української партії.
Навесні 1903 року М.Вороний приїздить до Києва на з’їзд «громадівців». Тут він зустрівся з Вірою Миколаївною Вербицькою, дочкою поета. Згодом вони одружилися і поселилися в Чернігові. Проте родинне щастя, певно, не судилося. Через рік сім`я розпалася. Поет тяжко переживає розрив з дружиною. Трагедія поетового кохання вилилася у віршовані цикли «За брамою раю», «Разок намиста». У важкий для поета час у 1911 виходить збірка віршів «Ліричні поезії», а у 1913 – «В сяйві мрій». Вірші сповнені музикальності. Твори Вороного порушують філософські
 питання, загальносвітові теми, пройняті любов’ю до народу. Одним із перших він вводить у лірику тему міста. Поезія М.Вороного, за словами О.Білецького, була «явищем високої художньої цінності».
 У спадщині поета значне місце посідають переклади та переспіви з інших літератур. Перекладав твори Шекспіра, О.Пушкіна. Пише критичні твори про Т.Шевченка, П.Куліша, І.Франка.
2 біограф.1917 рік. М.Вороний захопився ідеалами революції, брав участь у створенні Директорії. Загибель УНР зумовила у 1920 році виїзд поета за кордон. Спочатку у Варшаву, а згодом у Львів. Причина виїзду – несприйняття режиму. Проте туга за Україною змусила 1926 року повернутися до Харкова, потім до Києва.
 На початку 30-х років над Вороним завис дамоклів меч у вигляді страшного тавра «ворога народу». Митця судили, він отримав з роки таборів, але замінено покарання засланням у Казахстан. У такі хвилини М.Вороний послав вісточку сину Марку, дитячому письменнику, який працював у Москві. Марко приїздить до Києва, щоб добитися помилування батькові. Проте настирливим сином зацікавилися органи, звинуватили в націоналізмі і заарештували. 1 рік тримали в одинокій камері, а потім відправили на Соловки і знищили.
 Учитель. Доля самого поета після арешту деякий час була нез’ясованою Одні дослідники вважали, що він був розстріляний 1938 року, а інші, що помер від інсульту. Що ж насправді сталося з Вороним? Про це розповість «історик».
Історик. Сумнівний матеріал про смерть від інсульту було спростовано публікацією доцента Кіровоградського педінституту Л.В.Луценка, який подав дані про смерть поета на основі копії офіційного документа, надісланого Комітетом держбезпеки.
«Выписка из протокола №125 при УНКВД по Одесской области
29 апреля 1938 года
Слушали дело №20
Вороный Николай Кондратьевич, 1871 года, уроженец г. Ростова на Дону, украинец, со средним образованием. В 1926 году вернулся из Польши. В 1934 году был судим коллегией ОГПУ за контрреволюционную деятельность.
Постановили : Вороного Н.К. расстрелять.
Отже, М.Вороний був розстріляний 7 червня 1938 року о 24 годині.
Учитель. До речі, ідучи на смерть, батько так і не дізнався, що сина Марка вже немає – його розстріляли 3 листопада 1937 року. Довгий час твори М.Вороного не вивчалися, його ім’я було несправедливо призабуте і тільки наприкінці 1980 року повернулося українській літературі, а відтак українському народові.
 Згадаймо та вшануймо всіх тих, хто загинув за волю та долю рідної України. Запалімо свічу пам`яті.
3. «Вільний мікрофон».
• Яким перед вами, діти, постав М.Вороний як особистість?
4. Робота з підручником.
М.Вороний залишив нащадкам заповіт. Прочитайте його.(Стор. 229)
5.Словникова робота.
• Пригадайте, що таке модернізм? ( Модернізм (від. лат. modernus – сучасний) – напрям у мистецтві і літературі XXстоліття, що характеризується розривом із попереднім історичним досвідом художньої творчості, прагненням затвердити нові нетрадиційні початки в мистецтві, безперервним оновленням художніх форм. Напряму притаманна більша увага до внутрішнього світу людини і більша творча свобода у його розкритті.
6. Учитель.
 Першою ластівкою українського модернізму став альманах М.Вороного 
 «З-над хмар і долин», сама назва якого дискутувала з назвою збірки Франка «З вершин і низин».
 Появі альманаху передувало оголошення М.Вороного, яке він опублікував на сторінках «Літературно-наукового вісника. Автор відзначив, що основним критерієм, за яким відбиратимуть твори до альманаху, буде естетичний їх бік. М.Вороного мало цікавив соціально-громадянський зміст творів, а тема, проблематика відходила на другий план. Поет підтримував ідею «чистого мистецтва», проти якої виступали І.Франко, П.Грабовський. Та Вороний і його однодумці прагнули вивести українську літературу на європейський рівень. Його часто називали «ідеол
 огом модернізації» української літератури.
 Альманах вийшов у світ 1903 року в Одесі. Серед його авторів були й ті, які згодом назвуть себе «Молодою музою». Поезії Вороного, вміщені в альманасі, задекларували ідеї й форми символізму. Велику роль поет відводив асоціативному мисленню, підтексту – тим відчуттям і образам, які прочитуються між рядками художнього твору.
 Своєрідними виразниками естетичної позиції М.Вороного стали численні вірші-посвяти, найвідоміша з яких – «Іванові Франкові». Цей вірш став відповіддю на поетичне «Посланіє» Івана Франка з присвятою Миколі Вороному, яке є прологом до незакінченої поеми «Лісова ідилія».
• Пригадайте, що таке послання і які його ознаки?
(Послання-це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи багатьох осіб. )
Учитель. Ви, діти, вдома ознайомилися зі змістом «Посланія» Каменяра і, мабуть, звернули увагу на його тон.( «Миколо, мій друзяко давній, ідеалісте непоправний».)
- Кому, на вашу думку, може бути адресоване таке звертання? (Це звертання не може бути адресоване ідейному противнику, ворогові, а це швидше всього напутнє слово молодому недосвідченому колезі, який не має достатнього літературного досвіду).
- Яку ж роль має виконувати поезія? Зачитати уривок з твору.(Поезія , за Іваном Франком, має виражати суспільну думку і служити народові.
Сучасна пісня – не перина…
І вся огонь, і вся тривога, 
Вся боротьба і вся дорога…
Поет болить чужим і власним горем.)
- Зачитайте рядки про велику силу слова, покликану служити людям.
(Слова-полова, 
Але огонь в одежі слова -
Безсмертна, чудотворна фея,
 Правдива іскра Прометея.)
7.Аналіз вірша Миколи Вороного «Іванові Франкові».
7.1. Прослуховування вірша в аудіозаписі.
7.2. Визначення теми, ідеї, жанру твору.
Тема:зображення думок та переконань поета з приводу творення справжньої літератури.
Ідея:прагнення автора показати, що він не відмовляється висвітлювати проблеми суспільства, але при цьому хоче бути «цілим чоловіком», тобто у гармонії з собою.
Жанр:вірш-послання.
7.3. Бесіда за змістом вірша.
• На початку поезії М.Вороний подає епіграф, узятий із творчості французького символіста Шарля Бодлера: «Предметом поезії є тільки вона сама, а не дійсність». Чи доречні ці слова?
• Поезія починається звертанням «учителю і друже». Чи можна вже з цього зробити певні висновки і передбачити тон послання?
• Як М.Вороний називає життя? Чи вдалим є порівняння з велетнем-гнобителем і генієм-визволителем? (Вороний наголошує, що життя йому не байдуже, але він розуміє, що воно має дві рівні сили, одна з яких «велетень-гнобитель»(уособлення сили інстинкту вирішувати суперечки кровопролиттям), а друга «геній-визволитель»(духовна міць, яка повинна стати основою життя).
• На чиєму боці має стояти поет? (На боці генія і закликати до боротьби «млявих і недужих».)
• Як відомо, Леся Українка назвала слово своєю зброєю. Чи ця позиція близька М.Вороному?
• Як М.Вороний ставиться до ударів долі? (Поет знає, що його чекають кари, страти. І це він готовий переносити. «Та чи ж грізний удар обуха там, де буяє творчість духа».)
• Кого поет називає «фарисеями з паперовими мечами», «хробаками, яким не потрібно неба»? Від кого він відмежовується? (М.Вороний вперше в цій поезії ставить питання про необхідність позбавити літературу від фарисеїв, графоманів, які творять лише для власної слави та пихи. Це лицеміри. А поет не чекає нагород, наражаючись на небезпеку.)
 Робота з тлумачним словником.
Фарисей - 1) У Стародавній Іудеї – послідовник релігійно-політичної течії, що відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності.
2) перен. Лицемірна людина; ханжа.
• Чи можна вважати, що аргументація естетичної позиції починається зі слів «але коли повсякчас битись, то серце може озлобитись»? (Так, Вороний погоджується з Франком у необхідності битися, але наголошує, що серце може стати злим. Тому звернення до «вільної поезії – це не дурниці», а «найкращий скарб душі».)
• Чого ж бажає поетова душа?(Вороний вважає, що поет не може стояти осторонь жорстокої дійсності. Його душа шукає відради, забуття. Тільки рядки високої поезії «тягар душі скидають і душу раєм надихають».)
• Послання – це зразок ораторського мистецтва. Які риторичні фігури підкреслюють жанрову специфіку твору? Знайдіть риторичні запитання. Чи згодні ви з думкою автора? (У запалі полеміки поет ставить ці риторичні запитання. Він наголошує, що як поет він вільний у своєму виборі, адже творчість не знає перепон. Виразником духовного є поезія. Поет творить за законами краси. Поезія – це «свободний творчий дух», який нікому не закувати у кайдани.)
• У чому переконаний автор? (М.Вороний впевнений, що людина і людство повинні постійно вдосконалюватися, що з часом духовні ідеали повинні стати пріоритетними.)
• У поезії «всі краси кольори сяють, в ній всі чуття і змисли грають». Отже, на думку М.Вороного, головне для поезії – краса. Чи правий поет? (Він по-своєму мав рацію. Краса повинна бути в поезії. Це не заперечував і Франко. Інша річ, що Вороний ставив красу на перше місце.)
• Чи правий поет, що розмежовує два поняття – поет і громадянин?
• Поясніть значення слова «цілий». ( Цілий – означає цілісний, той, що має внутрішню єдність.)
• Яку основну думку сконцентровано в останніх рядках вірша?
(У кінці твору автор виголошує своє творче кредо. Вороний «йде за віком», тобто не відмовляється від важливості висвітлювати актуальні проблеми суспільства, але найголовніше для нього є при цьому зберегти свою внутрішню гармонію.)
 Вільний мікрофон.
Якби ви жили на початку XXстоліття, кого з опонентів підтримали б і чому?
Робота в групах.
1 група . Виписує вирази, які можна вважати афористичними.
2 група . Досліджує художні особливості вірша.
3 група. Визначає віршовий розмір поезії, римування.
Вчитель. Вірш «Іванові Франкові» показує нам справжнього М.Вороного, який за характером був людиною запальною, прагнув багато осягнути. Відповідь на «Посланіє» можна вважати маніфестом поета-модерніста.
 Вороний не погоджується, що його слова І.Франко сприйняв як заклик до втечі від проблем життя. На його думку, поезія призначена для відпочинку душі, а свою позицію громадянина людина може проявляти у суспільному житті.

ІV. Закріплення вивченого. Складання сенкану.
Скласти сенкан про М.Вороного.
Микола Вороний
несподіваний, запальний
шукав, творив, дивував
прагнув багато осягнути і зробити
поет-модерніст.

V.Рефлексійно-оцінювальний етап.
Прийом «Незакінчене речення».
Найбільше мені на уроці запам’яталося …
Я дізнався, що…
Мене вразило…
Найбільше труднощів відчув…
Чи задоволені ви своєю роботою?(«Кольорова феєрія»)
Червоний – так.
Помаранчевий – ні.
Зелений – не зовсім.
VІ. Домашнє завдання. 
Опрацювати матеріал підручника; знати ідейно-художній аналіз вірша «Іванові Франкові».