Каталог статей

Розвиток умінь учнів розв’язувати складені задачі

Формування й розвиток умінь в учнів початкових класів розв'язувати задачі забезпечуються дотриманням загальних методичних вимог у роботі над задачами, а та­кож деякими спеціальними прийомами, які конкретизу­ють і доповнюють загальнометодичні настанови.

Вміння розв'язувати задачу передбачає знання тих загальних правил, які сприяють раціональному підхо­ду до пошуків розв'язання. У широкому розумінні розв’язувати задачі розпочинається із збирання необхід­ної інформації. Вивчають задачну сутуацію, запитання за­дачі, згадують або знаходять з певних джерел ті ознаки і властивості величин, про які йдеться в задачі. Потім з'ясовують залежності між даними і шуканими величи­нами, а також ознаки і властивості, які слід використати для знаходження відповіді на запитання. На основі цього визначається хід розв'язання. Це конструктивна (і основна) частина роботи над задачею. Друга частина — виконавча, коли роблять необхідні записи; визначають дії чи складають вираз або рівняння; здійснюють обчис­лення і записи відповіді; перевіряють розв'язання.

        У навчанні учнів початкових класів цей порядок ро­боти подається у вигляді порад, які формулюються в інст­рукції (пам'ятці). Виправдовує себе така система порад:

1)  уважно прочитай задачу; подумай, про що йдеться в ній; з'ясуй незрозумілі слова і вирази;

2)  виділи в задачі умову і запитання;

3)  подумай, що означає кожне число; який зв'язок між числами?

4)  ця задача проста чи складена? якщо складена, то спробуй намітити план розв'язання;

5)  якщо план не вдалося відразу скласти, то випиши числові дані задачі або зроби короткий її запис; прига­дай, яку подібну задачу розв'язували раніше; розв'яжи частину задачі; чи не можна тепер знайти відповіді на основне запитання?

        З порадами вчитель ознайомлює учнів поступово, добиваючись, щоб вони стали надбанням власного досві­ду кожної дитини. Спочатку пам'ятка використовується в класі. Згодом варто запропонувати дітям записати ЇЇ і користуватися при самостійному розв'язуванні задач.

       У формуванні вмінь розв'язувати задачі велике зна­чення мають і деякі спеціальні заходи навчального і ви­ховного характеру. Учнів треба орієнтувати на таку на­станову, над розв'язуванням задачі треба думати, оскіль­ки прийоми знаходження відповіді невідомі, їх потрібно знайти. Тому при опрацюванні умови учнів не слід «підганяти», вони повніші мати час на обмірковування.

      Навчання учнів розв'язувати задачі — не ізольо­ваний процес, він безпосередньо пов'язаний із загаль­ною атмосферою в класному колективі. Слід виховувати інтерес до самостійного розв'язування задач, заохочу­вати учнів знаходити раціональні прийоми обчислення.

     Кожна нова задача не повинна виникати з «нічого» вона має спиратися на набуті вже знання і на повсякден­ний досвід, відповідати природній допитливості дитини. Разом з тим, якщо задача розв'язана (засвоєна), то її слід використати для розв'язування інших задач, для відшукання простіших способів розв'язування та поста­новки нових перспектив. Звідси випливає потреба у творчій роботі над розв'язаною задачею.

М.В. Богданович "Методика розв’язування задач у початковій школі"