Каталог статей

Не пропускаємо букви

або Ці прикрі помилки

            Одна з головних проблем, з якою стикаються вчителі і батьки – це необґрунтований пропуск дітьми букв. Зазвичай в таких випадках відбувається всім добре знайомий діалог: «Це твоя рука писала?» – «Да». – «Оченята бачили?» – «Да». – «Тоді прочитай, що у тебе вийшло!» І малюк хапається за ручку і з посмішкою вставляє ті букви, які пропущені. І як буває прикро, коли оцінка знижена із-за таких «дурних» помилок!

Пропонуємо вправи, ігри і завдання, які допоможуть усунути такі прикрі помилки, як недописування, пропуск букв і складів, перестановка букв і складів усередині слова. Їх вживання можливе при будь-якому рівні мовного розвитку дитини як на уроках української мови в школі, так і вдома.

Дуже часто діти, відвідуючи такі заняття, самі пропонують пограти – на перервах з друзями, вдома з батьками. Один з показників того, що ігри користуються популярністю – це «народження» назв для вправ. А ми, викладачі, розуміємо, що гра – чудовий спосіб вивчення, пізнавання закономірностей і краси мови.

Чому учень пропускає букви? У кожному окремому випадку причини різні, але загалом відповідь одна – несформованість образу слова. Що ж ховається під цим визначенням?

Образ слова – це єдність фонемної (як звучить?), семантичної (що позначає?) і графічної (як пишеться?) природи слова. У ідеалі перш ніж написати, учень повинен усвідомлювати слово за всіма цими параметрами. Таким чином, пропуск букв виникає за наступними причинами:

    перший раз чую це слово;

   слово чув, але не знаю, що означає;

   знаю, що означає, чув, але жодного разу не зустрічав написаним.

Ми пропонуємо ігри і завдання як один з методів формування образу слова, які допомагають вирішити проблему пропуску букв. Виконання завдань займає трохи часу і може проходити на уроці української мови як лінгвістична розминка, хвилинка відпочинку, як творче завдання і на уроці, і вдома. Крім того, всі запропоновані вправи можна проводити і з двома учнями, і у великому колективі.

Вправи розділені на дві групи залежно від складності виконання: рекомендуємо починати роботу з тих завдань, які виконуються письмово, і поступово переходити до тих, які виконуються усно і вимагають уявного утримання графічного образу слова.

Магазин

Завдання учнів: «продати» певні предмети «рекламуючи» їх за кожною буквою, причому значення слова на окрему букву повинно відповідати значенню слова в цілому.

К – котиться

А – ароматний

В – великий

У – у-у-ух

Н – новий

М – маленька

И – и-и!

Ш – шарудить

А – акуратна шубка

Цю вправу доречно проводити не лише при несформованості семантичного образу слова, при пропуску букв, але і при спільному недорозвиненні мови дитини.

Кошик

Завдання: зібрати кошик. «Складати» можна всі слова, які закінчуються на -ок: грибок, лісок, зубок, дарунок, черв’ячок, гачок, клубок, килимок, вінок, пиріжок, урок, кружок. Слід спочатку оговорити, що «складувати» можна слова з абстрактним значенням. Можна збирати корзину, коробку, ящик. Цю гру ми зазвичай починаємо такими фразами: «Ми збираємось в лісок, наповнюємо кошичок!»; «Ось перед нами корзина, туди вирушає...» (Картина, перина, балерина...); «Ось коробка, дивимося, що там?» (Пробка, саморобка...); «Ось ящик, швидше клади туди...» Особливо помітні результати, якщо дитя недописує слова. Крім того, завдання направлене на чітке усвідомлення звукової структури слова: наголосу, ділення на склади. (Побудовано на основі вправи, запропонованої Л.І. Пироговою.)

Арабське письмо

Перед виконанням цієї вправи розкажіть дітям, чим відрізняється арабське письмо від слов'янського і європейського. Завдання: написати слова, почавши з правої сторони рядка, і при цьому навпаки, тобто і читатися вони повинні справа наліво. Наприклад, речення: «В океані живе незвичайна риба – риба-їжак, написане «по-арабськи», повинно виглядати так:

Кажї-абир – абир анйачивзен евиж інаеко В.

Вправа дає добрі результати в тих випадках, коли дитина переставляє букви і недописує слова.

Лист з давнини

Перед виконанням вправи розкажіть дітям, чому в Давній Русі писали лише приголосними. Завдання: слова записуємо лише приголосними, позначаючи голосні крапками вгорі.

Наприклад: Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

                     Х^оч^ош  ^ост^о  к^ол^оч^о – н^о  с^од^о  н ^о п^оч^о.

Відразу пропонуємо записати це ж речення лише голосними (ое їи ааі - е ии а еі.) і робимо висновки про те, яке речення читається легше (про роль приголосних в українському письмі). При виконанні цієї вправи відпрацьовується механізм перемикання, вибірковості при письмі. Через деякий час діти можуть писати «по-давньому» цілі тексти, а показником їх майстерності вважаємо час в секундах і відсутність помарок.

Невдалий робот

Робот запрограмований таким чином, що він пише слово не повністю, а лише якусь його певну частину, а останнє відзначає рисками. (Якщо учень не дописує кінець слова, йому дають запис лише з двома останніми буквами і тому подібне) Наприклад, слово понеділок: по - - - - - - - , - - - - ді - - - , - - - - - - - - к.

Так працюємо при недописуванні слів або при пропуску букв і складів.

Словесний м'яч або футбол

Вправа народилася з відомої і популярної дитячої гри: один гравець говорить слово, а другий повинен продовжити, називаючи слово на останню букву того, що прозвучало: автобус – слово – окунь і так далі. Нами вправа ускладнена: складаємо слова, наприклад, на передостанню букву, на другу з початку, на третю з кінця і тому подібне. Вправа універсальна тим, що в ній, перекидаючи м'яч, можуть грати як двоє, так і ціла група дітей. Швидка і захоплююча гра дозволяє виробити у дітей уміння бачити в думках графічне зображення слова, а також механізм перемикання (що важливо при вивченні української мови з його безліччю правил і виключень). Через деякий час добре перейти на складніший рівень: наприклад, підбирати іменники лише жіночого роду, лише 1-го відміни, підбирати дієслова лише 1-го відмінювання (варіації на кожну теоретичну тему), а викладач може у будь-який момент змінити номер букви, на яку потрібно придумувати слова.

Словесні ланцюжки

Складаємо ланцюжки за останніми складами слів:  бузина – народ – родина – написав... Виграє той, хто називає слово останнім. Можна пограти командами, тоді вважається, що перемогла та команда, чий ланцюжок довший.

Рахуємо букви

В думках уявляємо слова з однаковою кількістю букв, написані в стовпчик. Утримуючи уяву в голові, називаємо певну букву по рахунку. Наприклад, викладач говорить: дим, луг.

Діти уявляють їх написання в стовпчик і називають ті букви, номер яких говорить викладач: другі букви – и, у, треті – м, г і так далі Слів може бути 2–4, букв в словах 3–7. Таке завдання формує уміння віртуально бачити і «писати» слова, запам'ятовувати їх, концентрувати увагу, утримувати написання в голові.