Каталог статей

Методи формування  етичної  культури  молодшого  школяра

 На кожному конкретному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири, які задають напрямок у вирішенні проблем виховання покоління, що підростає. У сучасних умовах модернізації шкільної освіти  особливої актуальності набуває проблема формування етичної культури.

        Серед найважливіших моральних якостей молодших школярів, які свідчать про рівень культури особистості, її вихованість можна назвати: привітність, ввічливість, делікатність, доброзичливість, сердечність. Саме виявлення людиною цих рис характеризує її ставлення до іншої особистості, допомагає їй швидко адаптуватися в новому середовищі, формувати дружні стосунки з людьми.

         В народі кажуть, що дитину треба виховувати, коли вона лежить не вздовж лавки, а впоперек. Тож робота з виховання навичок і звичок культурної поведінки починається ще в сім’ї з першого року життя дитини, але набуває систематичного, цілеспрямованого характеру тільки з приходом дитини до школи. Саме у початковій школі закладаються не тільки основи охайності, ввічливості, точності, а й прищеплюються гарні манери, правила поводження серед людей на вулиці та у громадських місцях, культура спілкування, вміння жити в колективі.

        Сформованість основних рис культури поведінки особистості тісно пов’язана з внутрішньою культурою людини. Саме форми зовнішньої поведінки відображають її моральні цінності, естетичні потреби, ставлення до існуючих норм поведінки в суспільстві тощо. Моральною основою ставлення однієї людини до іншої є доброзичливість і повага її честі та гідності.

       Для формування етичної культури учнів існують спеціальні методи, зокрема методи репродуктивного пояснення: етичні бесіди, розповіді, роз’яснення етичних понять і норм, використання творів літератури та мистецтва.

        Етична бесіда – традиційний метод морально-етичної освіти. Існує кілька класифікацій етичних бесід на основі різних підходів.

      1. Інформаційна бесіда – бесіда-повідомлення. Мета такої бесіди – дати дітям відомості про історію виникнення норм і правил поведінки, які прийняті в суспільстві, переконати в їх дотриманні і виконанні, збагатити досвід дітей прикладами поведінки людей у різних життєвих ситуаціях.

      Застосування даного методу дає хороші результати  на першому етапі засвоєння етичних норм, в першому класі, коли доцільно ознайомити учнів з сутністю та значення самих понять культури поведінки.

       2. Проблемна бесіда-роздум. ЇЇ мета – показати дітям на конкретних прикладах багатогранність і неоднозначність тлумачення моральних понять і вчинків, підвести до правильних висновків, спонукати їх до обдумування складних життєвих ситуацій з метою пошуку правильного виходу з них.

       Цей метод більше практикується з другого класу, коли словниковий запас та життєвий досвід дітей дають змогу шукати правильні дії та аргументувати їх.

      3. Етична бесіда. Враховуючи  дитяче мислення, етичну бесіду починають з конкретного факту, події або розповіді. Розповідь можна замінити читанням вірша або оповідання на відповідну моральну  тему. Початком етичної бесіди може бути  і розповідь дітей про бачене, пережите, про свою діяльність, життя, поведінку.

       Прекрасним матеріалом  для таких бесід є твори  В.Осеєвої, В.Нестайка,   В.Сухомлинського, Я.Стельмаха, Грицька Бойка, А. Костецького та інших.

       Мета основної частини бесіди – роз’яснити дітям конкретний зміст певної

моральної категорії, викликати в учнів емоційні переживання й відповідне ставлення до фактів, явищ, що обговорюються.

        Бесіда передбачає запитання, спрямовані на аналіз та оцінку вчинків літературних героїв, а також учнів, з’ясування мотивів моральних учинків.  Залежно від теми бесіди, запитання можуть бути таких типів:

     - запитання, спрямовані на розуміння учнями основної ідеї тексту;

     - запитання, які передбачають з’ясування ставлення дітей до певного твору,

        до його героїв, обґрунтування учнями свого вибору;

     - запитання, які вимагають оцінки вчинків і поведінки героїв твору та

       аргументування її;

    -  запитання, спрямовані на встановлення причин і мотивів поведінки і

       окремих учинків героїв;

     -запитання, які допомагають встановити зв’язок між змістом прочитаного

      твору і поведінкою учнів удома, в школі, в громадських місцях;

     - запитання, спрямовані на узагальнення моральних знань, норм і правил

       моралі;

     - запитання, що допомагають усвідомити значення додержання норм і

       правил моралі;

     - запитання, спрямовані на розуміння взаємовідносин між людьми на основі

       виконання чи порушення норм моралі;

     - запитання, що сприяють розумінню емоційної сфери героїв, їх

       психологічного стану;

    Закінчуючи  бесіду, треба підвести учнів до узагальнення морального поняття, вивести моральну позицію чи правило. Це може бути підсумовуюча розповідь педагога і виведення моральної позиції.

      Деякі бесіди доцільно закінчувати формулюванням правил поведінки, що їх завжди повинні дотримуватись учні.

       Можна запропонувати учням у кінці бесіди пригадати на відповідну тему прислів’я як моральний висновок до теми бесіди.

Дирда Н. О., Хлистунівський НВК Городищенської районної ради

http://oipopp.ed-sp.net/