Продовження

Вересень-школярик

Через поле по стерні

У міста і села

Йде в солом’яній брилі

Вересень веселий.

В нього квіти у руці

І новий портфелик,

Розцвітає на щоці

Сонячний метелик.

Голосний несе дзвінок,

«Дзінь-дзілінь» – лунає,

Він до школи на урок

Школярів скликає.

                      Н. Тріщ

Школа

Школо наша, школо,

Приголуб нас, мила,

Пригорни усіх нас,

Як голуб під крила.

Ти нас всіх научиш,

Як на світі жити,

Як  зло оминати,

Як добро чинити.

Бджілоньки – на квіти,

Дітоньки – до школи,

Там збирають мудрість,

Як мед у полі бджоли.

               Марійка Підгірянка

У школу

Дзвонить дзвіночок:

-         Дзелень! Дзелень! –

Сміється сонце,

Збудився день.

Кличе дзвіночок:

-         Бім-бам! Бім-бам!

В школу збиратись

Час школярам.

Вчить пташка-мати

Своїх пташенят

Вгору здійматись,

В хмари злітать.

Вчить рідна школа

Нас, школярів,

Щоб рідну мову

Кожен любив.

Славне минуле

Щоб кожен знав

Про Україну

Щоб пам’ятав.

В школу ідемо

В радісний час.

Сонце сміється,

Вітає нас.

Щастя в науці

Бажає нам

Добрий дзвіночок:

-         Бім-бам, бім-бам!

                   Л.Храплива

Я збираюся до школи

Я збираюся до школи,

Вже не мало знаю слів.

Вчить матусенька поволі,

Щоб читати я умів.

Букву бе – бабуся вчила,

Букву те – татусьо наш,

Букву ем – матуся мила,

Букву де – дідусь Панас.

Букву О-ля сам знайшов я,

То сестриччине ім’я.

Буква ве – Вкраїна, воля,

Ес – то вся сім’я.

Сам стараюся шукати

Хоч би букву в день одну.

Вчусь до купочки складати:

Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.

Щоб в житті чогось навчитись,

Не соромити рідню, –

Вчуся також я числити,

Рахувати, ох, люблю!

Два горішки й три горішки,

Тож у сумі буде п’ять,

Так щодень, поволі, трішки,

Я навчився рахувать.

А тепер уже без бабці

І без мами й дідуся

Порахую в хаті капці,

Усі гривні в татуся.

Я збираюся до школи

Й так чекаю того дня!

Вчить мене, хоча й поволі,

Наша дружна вся сім’я.

                         Б. Гірський