Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" | [ Додати статтю ] |
ХІІ. Торбинка сміху. Чесний Павлусь Учитель каже учню Гмирі: - Я мав, Павлусю, десять слив. Із них тобі я дав чотири, А скільки ще собі лишив? Як хлопець чесний і правдивий, На те відповіда Павлусь: - Чи ж ви мені давали сливи? Мабуть, то іншому комусь!.. П. Кралюк Яка вчителька? Додому шестилітня Рая Прийшла зі школи перший раз - Яка ж учителька у вас? – Татусь школярочку питає. - Ох, нічогісінько не знає: Про все розпитувала нас! П. Кралюк Вірно зміг відповісти Веселий, як ніколи, Валентин іде зі школи. В хаті батьку став казати: - Порадій за мене й ти! Я єдиний в класі, тату, Вірно зміг відповісти! - Втішив ти мене немало: Я цього чекав давно. А про що ж тебе питали? - Хто із нас розбив вікно… П. Кралюк Що писав? - Чого тебе навчили нині в школі? Питається матуся у Миколки В один із перших вересневих днів. - Писати, – першокласник відповів. - Що ж ти писав? – допитується мати. - Не знаю, бо не вмію ще читати. П. Кралюк Що разом? Малесенька Оля В саду окрай хати З букварика літери Вчиться читати. - Ось, бачиш, комашка, – Вчить старша сестра, – Під нею три букви, Їх знати пора. Це О-о-о, – тягне Оля, – Це Си, а це А-а-а, - А що буде разом? - А разом… бджола. П. Кралюк Нічому не навчили Маленький хлопчик вперше пішов до школи. - Ну, і чому ж тебе, синку, навчили? - Нічому, – зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти. Не піду до школи Не піду до школи! – заявив хлопчик батькам після першого дня навчання. – Ні читати, ні писати я не вмію, а розмовляти мені не дозволяють. Усе я та я – Уставай, Петрику, – будить мати першокласника, – пора до школи збиратися. – Не хочу, – пхикає Петрусь, – усе я та я, хай сьогодні Оленка піде. – і показав на молодшу сестру. Ой і жартівник наш Петрусь. А ти як думаєш? П. Гальченко ХІІІ. Пісні. *** (Муз. О. Рибнікова, укр. текст Т. Шерстюк) Якщо довго, довго, довго, Якщо довго по доріжці, Якщо довго по стежинці Бігать, тупать і стрибать, То напевно, то напевно, То звичайно, то звичайно, То можливо, то можливо, Можна в школу нам прийти! А –а, вчаться там діти і великі, і малі, А –а, знань там багато їм дають вчителі, А –а, там навчаються читати, А –а, і писати, й рахувати, А –а, там цікаво всім завжди! *** (Муз. Л. Дубравіна, сл. В. Суслова, укр. текст Т. Шерстюк) Хто придумав, що Незнайко Не читає зовсім книг? Це неправда, так і знайте: Жить не можу я без них! Я читаю без зупинки П’єси, вірші та казки. Від картинки до картинки, Ну, а потім – навпаки. Я про дідуся Мазая Пам’ятаю назубок: Він, заходячи в трамваї, Забував купить квиток! Д’Артаньян ганяв ворону, Колобок спав у норі, І збирали шампіньйони Тридцять три богатирі! Бармалей спіймав дельфіна, Чорномор замерз в снігу, А кирпатий Буратіно Покохав Бабу Ягу! Я читаю без зупинки П’єси, вірші та казки. Від картинки до картинки, Ну, а потім – навпаки. Гаряча С.А., завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти; Добровольська Л.Н., методист лабораторії дошкільної та початкової освіти | |
| Переглядів: 1995 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |