Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" | [ Додати статтю ] |
ХІІІ. Державні символи України. Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. У серпні 2004 року Президент підписав указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. Прапор України Україна – це небо блакитне, А в тім небі – зірки золоті. Сяють нам з високості привітно Ці два кольори, ніжні й прості. Україна – це жовта пшениця І блакитні волошки у ній. Гей, як любо кругом – подивися! – В тій країні коханій моїй! Угорі – небозвід оксамитний, А внизу – колосисті поля. Край вітчизняний, край наш привітний – Рідне небо і рідна земля. П. Дубів Прапор нашої Вкраїни
Має колір жовто-синій. І повинен кожен знати, Як два кольори єднати: Синє небо – верхня смуга, Жовте поле – нижня смуга. Я підношу із любов’ю Прапор ніжно-кольоровий. Г. Чубач *** Синій, як море, як день, золотий –З неба і сонця наш прапор ясний. Рідний свій прапор високо несім! Хай він, уславлений, квітне усім! Гляньте, на ньому волошки цвітуть. Гляньте, жита в ньому золото ллють. З жита, з волошок наш прапор ясний. З неба і сонця, як день весняний. О. Олесь Кольори прапора: Синій: вода, небо, незабудки, барвінок, волошки,… Жовтий: пшеничний лан, сонце, зерно, соняшники, пісок, пляж,… Тризуб Наш герб – тризуб. У ньому сила Отця Небесного і Сина. Уважно придивись до нього – На Духа схожий він Святого. Що голубом злетів з небес І у людських серцях воскрес. Тризуб – немов сім’я єдина, Де тато, мама і дитина Живуть у мирі і любові На Україні вольній, новій. В. Паронова Герб Наш герб – тризуб, Це воля, слава й сила; Наш герб – тризуб. Недоля нас косила, Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню Несемо ми людям. Н. Поклад Державний Гімн Слова палкі, Мелодія врочиста, - Державний Гімн Ми знаємо усі. Для кожного села, Містечка, міста – Це клич один З мільйонів голосів. Це наша клятва, Заповідь священна, Хай чують Друзі й вороги, Що Україна вічна, Незнищенна, Від неї лине Світло навкруги. Н. Поклад ХІV. Пісні. Легенда про пісню …Якось Господь Бог вирішив наділити своїх дітей талантами. Французи дістали елегантність і красу, німці – дисциплінованість і лад, італійці – хист до музики. Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог з престолу і раптом побачив у кутку дівчину. Вона була вбрана у вишиту сорочку, на голові багрянів вінок із червоної калини. – Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь Бог. – Я – українка. А плачу, бо стогне моя земля від крові і пожеж. Брати на чужині горбатіють, вороги знущаються з сиріт, у своїй хаті немає правди та волі. – Чому ж ти не підійшла до мене вчасно? Я всі таланти роздав. Як зарадити твоєму лиху? І Бог подарував найдорожче – пісню. Узяла українка дарунок, міцно притиснула його до серця і понесла пісню в народ. Пісня на добро (Муз. І. Карабиця, сл. Ю. Рибчинського) Гей, на видноколі – Клени і тополі, Там вишнева ніч згора. Там в прозорій тиші Квітень вірші пише, Травень на сопілці гра. Там дитинства весни, Райдуг перевесла, Там початок всіх шляхів. Там мене співати Вчила сива мати, Бути щедрим батько вчив. Приспів: Яблунева, солов’їна В моїм серці Україна, В моїм серці сонячний Дніпро. Щира, світла, промениста, Хай усіх єднає пісня, Хай лунає людям на добро! Гей, на видноколі – Ранки ясночолі, гори, ріки, і поля. Роки там ясніють, Там сади рясніють, Там співа моя земля. Щирим добрим людям В радісний, щасливий день Зорі України, Квіти України, Буйний сад її пісень. Приспів. Моя Україна
(Сл. Г. Володька, муз. К. Василенко) Сонячні ранки, чисті джерела –Все то моя Україна. Хто я без тебе, Як сонце без неба, Ти моя мудра, єдина. Ми твої діти, тут народились, Тут наші батько і мати. Ми – українці, – завжди і всюди Будем про це пам’ятати. Отчому краю щиро бажаю В мирі і злагоді жити. Кращого краю в світі немає. Як же його не любити! Разом будуєм сильну державу, Вільну, велику, єдину. Люди, прошу: «Бережіть і цінуйте Нашу святу Україну». Рідний край
(Сл. П. Голубничого, муз. І. Кишка) Я люблю бори зелені Що шумлять гіллям до мене, Річку. Квіти в свіжих росах І на нивах жито й просо. (Двічі) Сад люблю, біленькі хати, І пісні свої крилаті, І розцвічену калину – Нашу землю – Батьківщину. (Двічі) Наша Україна
(Сл. В. Кленца, муз. М. Ведмедері) І Полісся, і Донбас, Крим і Буковина – Все це наш величний край, Люба Україна. (Двічі) Яблуневий ніжний цвіт, Соняхи й калина – Все це казка чарівна, Мила Україна. (Двічі)
Гаряча С.А., завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти; Добровольська Л.Н., методист лабораторії дошкільної та початкової освіти | |
| Переглядів: 2362 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
