Каталог статей

VІ. Черкащина у поетичних рядках

Черкащино! Зоря моя єдина!

Струмочок чистий, як струна бринить.

Мій краю рідний! Пісня тополина!

Хіба тебе я можу не любить?!

Твої вітри крилаті, світанкові

Мене вели по тисячі доріг.

Шевченкові слова добра й любові,

Як слово батьківське в душі своїй зберіг.

Яка краса навкруг! Ви подивіться –

Широким нивам не знайти кінця!

І золотисте полум’я пшениці,

Неначе сонце зігріва серця.

Черкащино, зоря моя єдина!

                                                Володимир Даник

Черкащино, моя ти вишиванко

Черкащино, моя ти вишиванко!

Родюча, щедра, лагідна земля.

Рожевим вишиватиму світанки,

зеленим вишиватиму поля.

Сорочка біла Батьківщини-неньки.

На ній червоним шию імена:

Залізняка, Хмельницького, Шевченка,

А золотом -  пшеницю на полях.

Черкащино, ти - центр України.

За хліб, за сіль низький тобі уклін.

Стібками чорними я вишиваю війни,

голодомор, чорнобильський полин.

Хрестом бузковим мережую квіти,

А гладдю – хвилі сивого Дніпра.

Прикрашу небо синім шовком шите

Стібками миру, щастя і добра.

Душа моя до самого останку

З тобою буде в будні і свята,

Черкащино - моя ти вишиванко,

Земля козацька вічна і свята.

                                                         Галина Анічіна

Ой ти земле черкаська!

Полину сивий смуток

Чебрецями запах,

Кучерявиться  рута

У медових садках.

І ромашок пелюстки

Колихають любов,

Неба ж синього згустки

У волошечках знов.

Жайвір голосно сипле

Чисту пісню-росу:

На рожевії личка,

На здоров’я, красу.

І земля в сонцесяї

 На яснім рушнику

Піднесла урожаєм

Ще й любові ріку,

Щоб добром, щастям, миром

Довго  повнився світ,

У надії і вірі

Український був рід!..

А пшениця і жито –

У зерні золотім,

І вчувається: «Жити!

Хай щасливиться всім!»

Ой ти земле черкаська,

Зароди на віки,

У теплі та у ласці

Щоб ясніли роки.

Ти ж – колиска Поетів,

Джерело чистоти,

Що підносить у злети

До своєї мети.

Ти – криниця прадавня,

Що зоріє добром,

Щедро  мудрістю повна,

Материнським теплом.

У врожаї і щасті

Зароди на життя…

Ой ти земле черкаська,

України дитя!

                                     Тетяна Нарчинська

Дума про Черкащину

Звідки я питаєте,

Хто в моїй рідні?

Ожили у пам’яті

Роки бунтівні!

З висоти сучасної

Оглядають путь –

Ген пісні Тарасові

 В майбуття ідуть…

Героїчна вдачею,

Славиться вона –

Гомінка Черкащина,

Рідна сторона.

Явори задумані,

Як літа мої…

Від Черкас до Умані

Линуть солов’ї.

Героїчна вдачею,

Славиться вона –

Гомінка Черкащина,

 Рідна сторона.

                            Володимир Задорожний

Черкащині

(Уривок)

Вкраїни рідної окраса,

Земля безсмертного Тараса!

Хоч відшуміли, відгули,

Але у серці проросли

І думи й плач, тяжка неволя,

Далеких прадідів зла доля.

Не зна історія зупину.

Твої тополі і калини,

Твої Дніпро і Тясмин, Рось

Знесли усе, що довелось.

На кручах цих, від рясту синіх,

Лунає слава Чигирина.

Де розцвітають в полі маки,

Навік заснули гайдамаки…

                                       Людмила Тараненко