Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" | [ Додати статтю ] |
Ігри на заняттях з математики
В позакласній роботі з математики з молодшими учнями велике місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких допомагає розвитку окремих операцій на мислення або засвоєнню рахівних прийомів, навиків в швидкості рахунку та інше. Цілеспрямоване включення гри в той чи інший вид позакласної роботи підвищує інтерес дітей до цієї роботи, підсилює ефект самого вивчення. Так як в молодшому шкільному віці у дітей ще сильна потреба в грі, то халатне відношення до ігрових прийомів у навчально - виховній роботі означає порушення одного з найважливіших принципів педагогіки - обліку вікових особливостей дітей. Гра робить окремі елементи позакласної роботи по математиці емоційно насиченими, вносить бадьорий настрій в дитячий колектив допомагає естетично сприйняти ситуацію, зв'язану з математикою: святкове оформлення класу, красиву оригінальність газети, красоту давньої легенди, яка включає задачу, драматизацію математичного завдання, нарешті стрімкість думок при вирішенні логічної задачі. Серед математичних ігор для дітей є ігри, які виконуються по ролях. Найбільш притягальну силу для молодших учнів мають ці ролі, які дають їм можливість проявити високі моральні якості особи: чесність, сміливість, товариство, спритність, дотепність, і т. д. (роль капітана команди в клубі юних математиків чи члена цієї команди та ін.). тому такі ігри допомагають не тільки виробляти окремі математичні навики, але і гострість , логічні думки. Частково гра допомагає вихованню дисциплінованості, так як люба гра проводиться за певними правилами. Включаючись у гру, учень виконує визначні правила; при цьому він підкоряється самим правилам не по примусу, а добровільно, інакше не буде гри. А виконання правил пов'язане з трудністю, з виявленням наполегливості. Вчитель сам в деякій степені повинен включитися до гри, інакше керівництво і влив його буде недостатньо природнім. Вміння включитися в дитячу гру - також один із показників педагогічної майстерності. Однак, не дивлячись на всю важливість і значення гри в процесі позакласної роботи з математики, вона не самоціль, а засіб для розвитку інтересу до математики. Математична сторона змісту гри завжди повинна чітко переміщатися на передній план. Тільки тоді вона буде виконувати свою роль в математичному розвитку дітей і вихованню інтересу до математики.
При організації математичних і логічних ігор необхідно додержуватися положень: 1. Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, доступними для поняття молодших учнів Якщо матеріал під силу тільки окремим учням, а решта або не розуміє правил, або слабо розбирається в змісті математичної чи логічної сторони гри, то вона не викликає інтересу дітей і буде проводитися тільки формально. 2. Гра не буде допомагати виконанню педагогічних цілей, якщо вона викликає дуже бурну реакцію у дітей, але не дає достатньо харчу для діяльності мислення не розвиває математичну зіркість їх і увагу. 3. Гра не дає потрібного ефекту, якою дидактичний матеріал до для дітей виготовляти складно або використовувати його під час гри не зовсім зручно. 4. При проведенні гри, яка зв'язана з змаганням команд, повинен бути контроль за його результатами з боку всього колективу присутніх учнів чи авторитетних осіб. Облік результатів змагання повинен бути відкритим, ясним і справедливим. Помилки в обліку, неясності в самій організації обліку приводять до несправедливих виводів про переможця, а тому і незадоволенню учасників гри. Особливо це буває самітно, проводиться з учнями третіх класів. Вони уже добре розбираються, де організатори гри припустили помилок, а де ні, і гостро реагують на несправедливість, і тоді в дітей замість приємних вражень залишаються і зберігаються неприємні. 5. Для дітей гри будуть цікавими тоді, коли кожний із них стане активним їх учасником. Довге очікування своєї черги для включення в гру понижує інтерес дітей до цієї гри. 6. Якщо на позакласних заняттях проводиться декілька ігор, то легкі і більш трудні по математичному змісту повинні чергуватися; при цьому найбільш легку і більш живу потрібно пропонувати в кінці занять. 7. Якщо на деяких заняттях проводяться ігри, зв'язані із схожими діями мислення, то по змісту математичного матеріалу повинні дотримуватися принципів - від простого до складного, від конкретного до абстрактного. Це положення особливо послідовно і строго повинно додержуватися при проведенні логічних ігор. 8. Рухливі ігри повинні чергуватися зі спокійними. 9. Ігровий характер проведення позакласної роботи з математики повинен мати конкретну міру. Перевищення цієї міри може привести до того, що діти будуть у всьому бачити гру. 10. На позакласних заняттях з математики ігри мають пізнавальне значення, тому в них а перший план ви двигається розумова задача для вирішення якої в розумовій діяльності повинні використовуватися порівняння, аналіз і синтез судження і висновок. В цих іграх діти повинні виказувати свої думки і висновок. Тоді вони будуть допомагати не тільки формуванню логічного мислення молодших школярів, але і правильній, чіткій, короткій мові. 11. В процесі гри повинно бути виконано визначена закінчена дія, вирішено конкретне завдання. Гру не потрібно обривати незакінченою. Тільки при умовах вона залишить слід у свідомості дітей. Математичні ігри часто бувають зв'язані з певними сюжетами. Правда, сюжети їх дуже прості, розраховані на дитячу уяву. Іноді ці сюжети підказують назву гри: “Піймай рибку”, “Боротьба за цифру” та ін. В багатьох іграх взятий принцип змагання між групами дітей. Змагання підсилює емоціональний принцип гри.
При організації дидактичних ігор з математичним змістом необхідно продумати слідуючи питання методики: 1. Ціль гри. Які уміння і навички в області математики діти засвоюють в процесі гри. Якому моменту гри потрібно приділити особливу увагу, які другі виховні цілі переслідуються при проведенні гри (зацікавленість математикою, підготовка дітей до організації гуртка і т. д.). 2. Кількість граючих. Кожна гра потребує визначеного мінімальної чи максимальної кількості граючих. Це потрібно враховувати при організації гри. 3. Які матеріали і посібники потрібні для гри. 4. Як з найменшою затратою часу ознайомити дітей з правилами гри. 5. На який час повинна бути розрахована гра, щоб діти побажали ще раз повернутися до цієї гри. 6. Як забезпечити найбільш повну участь дітей у грі. 7. Як організувати спостереження за дітьми, щоб вияснити, чи зацікавила їх гра. 8. Які зміни можна внести у гру, щоб підвищити інтерес і активність дітей. 9. Як можна використати основу гри, щоб застосувати в ній другий математичний матеріал. 10. Які висновки потрібно повідомити дітям в завершенні, після гри (кращі моменти гри, найбільш активні учасники, недоліки гри і т. д.). Багатьма іграми цікавляться не тільки діти, але й дорослі, цікавляться вчені - математики. А в 40-х роках зявилась навіть самостійна вітка математики під назвою теорія гри. Тому слід відмітити, що в деяких цікавих іграх зустрічаються прості елементи тих складних ігор, які вивчає математична теорія ігор. В роботі над підвищення інтересу дітей до математики необхідно, щоб цей інтерес до неї бачили учні і з боку вчителя. Важче визвати інтерес дітей до навчального предмету, якщо вони не бачать прикладів зацікавленості даною казкою, прикладів, які б переконали їх в тому, що взагалі є люди, які з пристрастю віддаються такій складній науці, як математика, і що ними можуть бути не тільки дорослі, а і діти. | |
Переглядів: 8344 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |