Каталог статей

Доцільність використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі

Масове впровадження сучасних технологій у школі і їх використання на уроках різного циклу є лише початком залучення нової інформаційної технології до здійснення реформи шкільної освіти в нашій країні. Доступність інформаційних ресурсів – один з найважливіших факторів діяльності людства. Велика частина науковців ставить його поряд з основним фондом знань та умінь людини. І це зовсім не перебільшення. Безліч спеціалістів вважають що на даний час комп’ютер дозволить здійснювати якісний ринок в системі освіти; існує думка, що комп’ютер здійснить настільки серйозні зміни в технології навчання, які на початку ХХ ст. викликав контейнер в автомобілебудуванню. Окремі порівнюють вплив комп’ютерних систем на систему освіти з тим переворотом в загальнолюдській культурі, який здійснило книгодрукування. Зрозуміло комп’ютер це не річ яка може вирішити всі проблеми, та на сучасному етапі розвитку науково - технічної революції можливості обчислювальної техніки дійсно високі.

    Перше, комп’ютер значною мірою збільшив можливості представлення навчальної інформації. Використання кольору, графіки, мультиплікації, звуку, всіх сучасних засобів відеотехніки. Створити реальну обстановку дій, демонструвати зображення, імітуючи рух літака, автомобіля інших механічних та немеханічних систем.

    Друге, комп’ютер дозволяє посилити мотивацію навчання. Наявність не тільки новизни роботи з комп’ютером, яка сама по собі нерідко сприяє підвищенню інтересу до навчання, а й можливість регулювати сам навчальний процес, дозволяє вирішувати одні з найважливіших причин негативного відношення до навчання – незацікавленість, байдужість, нерозуміння поставленої задачі. За допомогою ПК може розкриватися практична значущість
вивченого матеріалу, учні мають можливість розкрити свої розумові здібності у невимушеній обстановці, проявити оригінальність, пропонувати будь-які рішення задачі без ризику отримати негативну оцінку.

    Третє, комп’ютер активно заохочує учнів до навчального процесу, оскільки одним з найбільших недоліків існуючої системи є те що вона не забезпечує активного включення всіх навчаючих в навчальний процес.

    Четверте, більш розширюються можливості вибору навчальних задач. Слід зауважити, що мова іде не тільки про постановку задачі а й про способи управління її рішенням. Оскільки комп’ютер дозволяє успішно використовувати в процесі навчання.

    Спілкування з комп’ютером сприяє формуванню творчого мислення учнів, виробляє рішучість у прийняті рішень та вміння вести обґрунтований діалог. Передача навчальних обов’язків і деяких форм діяльності учителя і учня комп’ютеру вносить докорінні зміни в дидактичні системи: «учитель-учні», «учень-учень»; тепер вони перетворюються на нові: «учитель-комп’ютер-учні», «учень-комп’ютер-учень», «комп’ютер-учень».

Щоб учні були підготовлені працювати в умовах комп’ютерного класу, вони мають:

1.     Оволодіти алгоритмічним стилем мислення;

2.     Навчитися планувати свою роботу і виконувати її в чітко визначені строки.

3.     Глибоко розуміти поставлене завдання та алгоритм його виконання.

4.     Правильно, чітко і однозначно формулювати свою думку.

    Працюючи в комп’ютерному класі постає ряд проблем. Насамперед потрібного того, щоб виконавча діяльність не випереджувала мислення. Учень не повинен відчувати дефіцит природної рухливості очей, рук, голови та й всього організму в цілому.

    Щоб цьому запобігти потрібно виділяти час на впровадження таких методів навчання, як дискусія, бесіда, взаємо оцінювання та взаємодопомога, опитування та ін.

    Комп’ютерна грамотність дає змогу успішно реалізовувати безліч завдань. Причому за     мінімальний час. Використання комп`ютера може внести докорінні зміни як у навчальний так і виховний процес будь-якого закладу освіти.

    Саме використання інформаційних і комунікаційних технологій допомагає вирішити окремі з головних проблем освіти:

- підвищення якості освіти;

- збільшення ступеня доступності освіти;

- підвищення економічного потенціалу в країні за рахунок зростання освіченості

населення;

- інтеграція національної системи освіти в наукову, суспільно-громадську і культурно-інформаційну інфраструктуру світової спільноти.

    Інформаційне середовище розглядається не тільки, як засіб, що дозволяє здійснювати певні функції, а також як система діючих на свідомість соціально-культурних умов.