Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" | [ Додати статтю ] |
Прислів'я та приказки. Частина 9
| Віщун. Зроби з мене віщого, а я з тебе багатого (Укр. пр., 1963, 323). Відьма, відьмак. Ворожити.
1. а) Баба ворожила та й головою наложила (Ном., 216; Укр. пр., 1963, 546); б) Баба ворожила: або вмре, або буде жива (Чуб., 240). 2. а) Баба надвоє ворожила (Бат., 8); б) Баба ворожила і надвоє положила: або дощ, або сніг, або буде, або ні (Укр. пр., 1936, 470);
в) Надвоє баба ворожила (Ном., 108);
г) Надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жила (Ільк., 55; Ном., 108; Висл., 291; Фр., 1, 1, 14; Укр. пр., 1963, 545);
д) Надвоє баба ворожила: буде або дощ, або хвиля (Зак. пр., 62);
е) Надвоє баба ворожила: хоч сіна клок, хоч вила в бок (Ном., 108).— Рос: Даль,76; Жуков, 33; біл.: Гапап., 117).
3. а) Баба ворожити стала, як хліба не стало (Висл., 155); б) Тоді навчилась ворожити, як хліба не стало (Шиш.-Іл., 72).— Рос: Даль, 246; 981; біл.: Гр., 2, 174. 4. Ворожила небіжечка до самої смерти та й мусіла небіжечка без горілки вмерти (Прип., 55). 5. Ворожила, не ворожила, а од тебе не одходила (Укр. пр., 1963. 625). 6. Борожка з бісом накладає (Ном., 'і). 7. Борожка каже: «Будеш, чоловіче, сім літ бідувати!» — «А потому?» — «По тому привикнеш» (Фр., 1, 2, 261). 8. Борожка має два роти: одним їсть, а другим бреше (Зак. пр., 23). 9. Ворожка — на той світ дорожка (Укр. пр., 1936, 574; 1961, 175; 1963, 545). 10. Ворожки, ворожки — порожні ложки! (Н. ск., 1964, 49). 11. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожить (Укр. пр., 1963, 193). 12. а) Навчить біда ворожити, як нема що в губу вложити (Фр., І, 2, 261); ... як нема що в рот вложити (Прип., 55); б) Навчишся ворожити, як не буде що на зуби положити (ІМФЕ, 14-3, 211, 177); ... коли нічого в рот положити (Білоц., 25); в) Стане і піп ворожити, як не буде з чого жити (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).— Рос: Снег., 251; біл.: Ляцький, 22; Гр., 2, 174. -----— 13. У ворожки лікуватись — без здоров'я остатись (Укр. пр., 1936, 575).— Див. 2, ліки. 14. У ворожки хліба трошки (Прип., 55). 15. Хоч ворож, не ворож, а не зробиш, бо не мож (Укр. пр. 1963, 193). 16. Хоч циган ворожить, але босий ходить (Прип., 55); б) Циган ворожить, тому босий ходить (Прип., 344). 17. а) Хто ворожить, той голову положить (Висл., 155); б) Хто ворожить, той головою наложить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 175; Гапан., 183. 18. Хто много ворожить, той мало має (Фр., І, 2, 261). 19. Хто уміє шептати, той уміє і молоко хлептати (Прип., 55). 20. Що люди ворожать, то виворожать (Фр., І, 2, 261). 21. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Укр. пр., 1963, 545). Божитися, клястися.
1. Йому забожиться, так як собаці муху їсти (Укр. пр., 1963, 731). 2. Дурна клятьба господаря шука (Там же). 3. Жіноцька клятьба дурно йде — так як мимо сухого дерева вітер гуде (Там же). Джерело: http://www.referatwm.ru/ | |
| Переглядів: 1084 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |