Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]
Прислів'я та приказки. Частина 13
Владика.
1. Благослови, владико, дерти з бідного лико! (Фр., І, 1, 59; Укр. пр.. 1955, 23; 1963, 222; Н. ск., 1971, 64).
2. Борода велика, а дурний владика (Укр. пр., 1955, 25; 1963, 219; II. ск., 1971, 65).
3. Борода, як у владики, а сумління, як у шибеника (ІМФЕ 1-5 462,54).— Див. 2, борода.
4. Вільно псові і на владику брехати (Висл., 111).— Див. 1, собака.
5. а) І у владики два язики (Ільк., 40; Ном., 104; Висл., 274; Фр., І, 2, 232; Зак. пр., 91); б) У владики два язики: один бога хвалить, другий людей дурить (Укр. пр., 1963, 95); в) У владики два язики: одним бога хвалить, другим людей дурить (Чуб., 239; Укр. пр., 1955, 25; 1963, 224); г) У владики два язики: бога хвалить і людей дурить (Н. ск., 1971, 65). УУ
6. Нема кістки у язиці, можна брехати і владиці (Ільк., 64; Ном 255).— Див. 2, брехач.
7. Як притисне, то і владика свисне (Фр., І, 1, 208; IIрип., 330).
Дяк.
1. Був би за дяка, та голова не така (ІМФЕ, 14-3, 211, 265).
2. Дяк не знає ніяк, лем єдно письмо і тото ему око витисло (Югас, 54).
3. Дяк — що будяк: хоч трошки, а вколе (Укр. пр., 1955, 27- Вік живи, ІЗ; Укр. пр., 1963, 226).
4. Дяче, не буде іначе (Укр. пр., 1963, 460); б) Ні, дяче, не буде іначе (Н. ск., 1971, 169).
5. Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок (ІМФЕ, 3-3, 182, 31); б) Не їсть пан дяк гусей, а шапка в піп'ї (Уко пр., 1963, 224). 
6. На безлюдді і дяк чоловік (Укр. пр., 1963, 226).— Біл.: Рапап.,
68.
7. а) Наш піддячий любить хліб гарячий, а як голодний, то їсть і холодний (Чуб., 280); б) Мані піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний (Ном., 238; Укр. пр., 1963, 59; II. ск., 1971, 54; ІМФЕ, 15, 462, 22); в) Наш піп і піддячий люблять борщ гарячий (/ піп, 6).
8. Не кождий дячок має усе повний горщок (Югас, 56).
9. Один любить дяка, а другий дячиху (Фр., П, 1, 84; Прип., 117).
10. Хапай, дяче, поки гаряче (ІМФЕ, 1-5, 461, 304).

Єзуїт.
1. Вій єзуїтом підшитий (Фр., II, 1, 92).
2. Той єзуїтську школу перейшов (Там же).
3. У нього єзуїтське сумління (Там же).

Ігумен.
1. За що ігумен, за те й братія (Укр. пр., 1963, 225).
2. а) Ігумену діло, а братії зась (ВИС, 10; Шиш-Іл., 27; Ном., 22); б) Що ігуменові можна, то братії зась (Ном., 22).
3. а) Коли ігумен за чарку, то братія за ківш (ІМФЕ, 1-5, 461, 54); б) Коли ігумен за чарку, то братія за ковші (Ном., 119; Укр. пр., 1936, 93; 1955, 27); в) Коли ігумен за чарку, то братія за кварту (Висл., 278; Фр., І, і, 220; Укр. пр., 1963, 225); ... то братчики за кварту (ІМФЕ, 29-3, 117, 9).— Рос: Снєг., 1, 106; Даль, 178; Жцков, 171.
4. На кого ігумен, на того і братія (Укр. пр., 1963, 225).

Ксьондз.
1. Ксьондз два рази казання не каже (Фр., II, 2, 319).
2. Ксьондз і дяк воба вовчі горла (Там же).

Піп.
1. А бий же пса, най буде попом (Чуб., 279).
2. а) Аби люди, а піп буде (Укр. пр., 1963, 219; Н. ск., 1971, 65); б) Аби люде, то піп буде (Фр., II, 2, 364; Прип., 191).
3. А що, вивозив попа в решеті? (ІМФЕ, 8-К2, 139, 23).
4. Без попа не розбереш (Шиш.-Іл., 9).
5. Бий попа, тільки голову сховай, бо вона свячена (Чуб., 280; Укр. пр., 1963, 227).
6. Богу слава, а попу шмат сала (Укр. пр., 1963, 221; Н. ск., 1971, 64).
7. Боятися попа та в вівтар не йти (Укр. пр., 1963, 219).
8. Велике диво, що в церкві піп (Ном., 107; Укр. пр., 1963, 219).
9. а) Вибрався піп у ризу, а чорт у рядно і говорять одно (Н. ск., 1971, 65); б) Убрався піп у ризу, а чорт у рядно і говорять одно (Н. ск., 1971, 65); б) Убрався піп у ризи, а чорт у рядно та й тягнуть в одно (Укр. пр., 1955, 22; Вік живи, 12; Укр. пр., 1963, 226).
10. Видно попа в рогожі (Грінч., 302).
11. Висадили мене аж на попівське місце (Фр., І, 1, 187).
12. Висповідали без попа (Прип., 63).
13. Відколи світ настав, то ще піп в церкві не свистав (Прип., 250).-
14. Відколи світ світом, не танцював ще ній з війтом (Там же).
15. Від иона з церкви, від попаді з хати (Ном., 4; Укр. пр., 1963, 222).
16. Віри різні, та попи однакові (Укр. пр., 1955, 21).
17. Вовка ноги годують, а нона — язик (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
18. а) Вовче горло, а попівське око (Ном., 154; Укр. пр., 1955, 23; 1963, 220); б) Вовче горло та попівські очі — то яма бездонна (ІМФЕ, 29-3, 123, 5); в) Що вовче горло — то попівське око (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).— Рос: Рибн., 153; г) Пін з дяком — обидва вовчі горла (Укр. пр., 1955, 23; 1963, 220); д) Попівське око бачить далеко (Н. н., Вол.); є) Попівське око, що вовче горло (II. н., Ів.-Фр.); є) Попівське око, ксьондзівське горло, що бачило, то б і жерло (Укр. пр., 1936, 92; 1955, '23; 1963, 220); ж) Попівське око (Ном., 94); з) Попівські очі, а панська кишеня (Ном., 154; Укр. пр., 1936, 254; 1955, 21); и) Попівські очі завидющі, а руки загребущі (7 піп, 35); і) Попівські очі має (ІМФЕ, 29-3, 141, 32); ї) Попівські очі має: що не забачить, то взяв би (Укр. пр., 1936, 154); й) Попівські очі та вовчий рот — бездонна яма (Укр. пр., 1963, 220); к) Попове око, а вовче горло (Фр., II, 2, 573). 19. Всі попи одним миром мазані (Укр. пр., 1955, 21; Зак. пр., 23; Укр. пр., 1963, 222; Н. ск., 1964, 46).
20. Втулив бог душу в попа та й кається (Укр. пр., 1955, 25; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 223).
21. Гвалт, миряни, у попа ладану не стало (Укр. пр., 1963, 220).
22. Голодного нагодуєш, а попа — ні (Укр. пр., 1955, 26).
23. День не петровський, язик не поповський (ІМФЕ, 14-3, 16, 31).
24. Де піп з кропилом, там і чорт з кадилом (Н. ск., 1964, 47).
25. Де піп церкву ставить, там пан корчму (Укр. пр., 1936, 84; 1955, 21; Зак. пр., 24; Вік живи, 12).— Біл.: Рапан., 65.
26. а) Дере і з живого, і з мертвого (Ном., 143; Кулж., 16; Укр. пр., 1936, 75; 1963, 297); б) Бере з живого і вмерлого (Фр., І, 1, 118); в) 3 живого і вмерлого бере (Фр., II, 1, 104); г) Іде на попа і з живого і з мертвого (Укр. пр., 1936, 90, 1963, 220); д) Піп — дерун, дере і з живого, і з мертвого (Чуб., 280; Укр. пр., 1955, 22); є) Попові йде і печене, і варене, і з живого, і з умерлого (Укр. пр., 1936, 90; 1963, 220). — Рос: Рибн., 153; біл.: Гр., 1, 327.
27. Держись за ґудзик: піп спереду йде (Укр. пр., 1963, 229).
28. Дере коза лозу, а вовк козу, а мужик вовка, а піп мужика (Висл., 155).— Див. 1, коза.
29. Дзвониться, та тільки у поповому усі (Укр. пр., 1961, 451; 1963, 227).
30. а) Добре жити попам та котам (ІМФЕ, 29-3, 122, 55); б) Добре в світі жити понові, лікареві та котові (Нам., 154).
81. До роботи поп, а до їди хлоп (Прип., 250).
82. а) Дурний піп — дурна й молитва (Укр. пр., 1963, 219); б) Дурний піп — дурна його й молитва (Ном., вил. ценз., ЗНТІІІ, 88, 177; Чуб., 280; І піп, 35; Укр. пр., 1955, 25; Вік живи, 13; II. ск., 1971, 65); ... то дурна його й молитва (ІМФЕ, 14-3, 211, 141).
33. а) Дурний тебе піп хрестив, що в воду не впустив (Ном., 122);
б) Дурний тебе піп хрестив (ІМФЕ. 1 і 3. 211. 134).
34. а) Дехто любить попа, а дехто — попадю (ІМФЕ, 14-3, 211, 218); б) Єден любить попа, другий - попадю (Фр., Ill, 2, 508);
в) С ден любить попа, другий попадю, а третій попову дочку (Фр.. II, 2, 362): в) І іншій попа любить, а інший попади) (Піп., 228; Ном., 96; З акр., 169; Чуб., 280; Фр., II, 1, 363); д) Інший любить попа, інший попадю, а хто понову дочку або наймичку (ВИС, 11; Закр., 169); є) Кому піп. кому попадя (К)гас, 62); є) Кому піп, кому попадя, а кому попова наймичка (Укр. пр., 1936, 99); ж) Кому пін, кому попадя, а кому і попова дочка (Ном., 97); ... а кому попова дівка (7/. ск., 1964. 106); ... а мені понова дочка (Н. п.. Зак.); з) Кому попадя, а кому попова наймичка (Укр. пр., 1963, 227); и) Один любить попа, другий попадю, а третій понову дочку (Прип., 189); і) У каждого свій смак: хто любить попа, а хто попадю (Н. ск., 1964, 108); ї) У кого який смак: хто любить диню, а інший — мак (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); й) Хто про попа, а хто про попадю (Ном., 97); к) Хто любить попа, а хто попадю (Ном., 96); л) Хто любить попа, хто попадю, а хто попову дочку, а хто і наймичку (Ном., 96; Укр. пр., 1963, 122); м) Хто любить попа, а хто попадю, а я, дурачок, люблю попових дочок (Н. н., Вол.).— Рос: Снєг., 1, 114; Даль, 862; Жуков, 184; біл.: Гр., 1, 33.
35. Зависливі очі, як у попа (Ном., 94).— Див. 2, зависливий.
36. Замічай, куди піп, а куди дяк, то буде й так (Прип., 117).
37. а) Знаєм, знаєм без попа, що в неділю свято (Укр. пр., 1963, 226); б) Знаємо і без попа, що в неділю свято (Шиш.-Іл., 25; Ном.,126; Мал., 193; Фр., II, 1, 203; Укр. пр., 1936, 94).— Рос: Даль, 844; біл.: Гр., 1, 332.
38. Знехотя піп порося з'їв (Н. ск., 1971, 64).
39. І з попом добра мова, але й з чортом мож прийти до слова (Прип., 135).
40. І попи, і пани — одного поля бур'яни (Н. ск., 1971, 65).
41. Кожний піп по-своєму співає (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
42. Казав піп, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок (Укр. пр., 1936, 93; 1955, 26).— Див. дяк.
43. Коли б не піп та не пан, то не був би й мужик голоштан (Укр. пр., 1955, 21; Вік живи, 12).
44. Коби то мож бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень — попом (Прип., 32).
45. Коли піп посвятив паску, то не стою о його ласку (Укр. пр., 1963, 226).
46. а) Коли маєш сто кіп, то будеш піп (ВНС, 12; Ном., 4; Висл., 278; Укр. пр., 1936, 88); ... то й буде піп (Укр. пр., 1963, 219); б) Як сто кой, так і поп (Зін., 259).
47. а) Коли не пін, не вбирайся в ризи (Шиш.-Іл., 35; Висл., 279; Фр., Ill, 2, 508); ... не одягайся в ризи (ІМФЕ, 14-3, 211, 139); б) Коли не піп, не суйся в ризи (Чуб., 271); ... то й не микайся в ризи (ВНС, 11; Закр., 172; Ном., 185; Прип., 250; Укр. пр., 1963, 220); в) Коли не піп, так і в шати не одягайся (Ном., 185); г) Коли не піп, то не одягай ризи (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); д) Не пін, не сунься в ризи: не сунь голови, куди не влізе (Ном., 185); є) Не піп — в ризи не одівайся (Н. п., Чсрпіг.); є) Не піп — не микайся в ризи (Зін., 228; Ном.. 185; Чуб., 271: Фр.. II. 2, 540); ж) Кідь єс не піп, то не бери на себе ризи (Н. ск., 1964, 142).— Рос: Снєг., 1, 112; Даль, 623; біл.: Hoc, 64; Гр., 2, 288.
48. а) Копа переможе й попа (Прип., 165; Укр. пр., 1955, 23; 1963, 223); б) Копа для попа, а дякови буде й по мідякови (Фр., II, 1, 291; Прип., 165).— Див. копа.
49. а) Лучче бути добрим хлопом, як злим попом (Укр. пр., 1963, 219); б) Маєш иодло нопувати, волієш добре ґаздувати (Югас, 61).
50. Людське горе попа годує (ІМФЕ, 8-К2, 15, 73, Явори.; Укр. пр., 1963. 220).
51. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не згинуть (Прип., 202).— Див. 1, миша.
52. а) Між попами піп, між дяками дяк, між вовками вий по-вов-чи, між свинями хрюкай по-свинячи (Ном., 114; Укр. пр., 1963, 706); б) Між вовками по-вовчи й вий (Ном., 114).
53. Мужик захворіє— попа кличуть, піп захворіє— за лікарем посилають (Укр. пр., 1963, 228).
54. На те пін посвятився, щоб по церкві крутився (Ном., 4; Чуб., 280; Укр. пр., 1936, 96; 1963, 219).
55. Наш піп і піддячий люблять борщ гарячий, а як голодний, то зїсть і холодний ( піп, 6).— Див. дяк.
56. Не в попи, так в дзвонарі пішов (ІМФЕ, 29-3, 126, 31).
57. Не годен попа наситити, як дірявого міха (Укр. пр., 1963, 222); ... як дірявого міха наповнити (Прип., 251).
58. Не дав піп дари, чорт його бери! (Чуб., 280; Укр. пр., 1963, 226).
59. Нема дурнішого од попа: люди плачуть, а він співає (Ном., 4).
60. Немає попові од приходу доходу (Укр. пр., 1961, 449; 1963, 219; Н. ск., 1971, 65).
61. Не мала то мирянам журба: попова кишеня порвалась (Укр. пр., 1963, 221).
62. а) Нема нікому так добре на світі, як попові та котові: обидва лежать та хліб дурно їдять (Чуб., 280; Укр. пр., 1936, 96; 1955, 26; 1963, 223; Н. ск., 1971, 64); б) Нема то, як котові і попові (Прип., 159); в) Найліпше попові і котові (1МФЕ, 14-3, 211, 139); г) Найліпше на світі понові і котові (1МФЕ, 14-3, 211, 321); д) Попо'ві та котові нема й лучче (Укр. пр., 1955, 27; 1963, 222); є) Понові та котові нема й лучче: так кіт хоч мишей ловить, а піп тільки по церкві крутиться (Укр. пр., 1963, 223); є) Тепер життя попам та котам (Єфим., Черп. г. в., 1859, № 32); ж) Що кіт, що й піп: кіт годується з мишей, а піп з людей (ІМФЕ, 29-3, 122, 54); з) Що котові, те й понові (7/. п., Чірпіг.); и) Що піп, що кіт: не поворчавши, не з'їсть (Висл., 155).— Рос: Даль, 707; і) Що піп, що кіт — одно: той годується з людей, а той з мишей (Укр. пр., 1963, 223).— Рос: Даль, 621; біл.: Рапап.. 69; Г р., 1, 330.
63. Не наше діло — попове, не нашого попа — чужого (Н. ск., 1971, 141).— Рос: Даль, 621.
64. Не придурюйся, бо видно попа в решеті (Укр. пр., 1963, 229).
65. Не щодня нонам Дмитрова субота (Укр. пр., 1963, 227).
66. Ніхто такий не багатий, як понові дочки: одна гола, друга боса, третя без сорочки (Мал., 200).
67. Один чорт: пін, що стрижений, що кудлатий — усі люблять брати (Укр. пр., 1936, 537; 1955, 21; 1963, 227).
68. Одною стравою попа не нагодуєш (Прип., 251).
6!). а) Одна в попа жінка, та й то остання (Висл., 155); б) Остання в попа жінка (Чуй., 280; Укр. пр., 1963, 228); в) Остання в попа жінка, та й то неправда (Укр. пр., 1955, 27; 1963, 228); г) Послідня в попа жінка (Ном., 102); д) Послідня в нона жінка, а там хоч на шибеницю (Ном., 102).— Рос: Даль, 105.
70. Писар живе з пера, а піп з вівтаря (П. п.. Вол.).- Біл.: І p., 1, 328.
71. Пін бере горлом, купець — торгом, а мужик — горбом (Н. ск., /.97/, 68). — Див. мужик.
72. Пін два рази казання не говорить (Прип., 70).
73. а) Пій євангеліє читає та на тарілку поглядає (Укр. пр., 1963, 220); б) Читає «да будет воля твоя!», а думає: «коби моя!» (Укр. пр., 1955, 22; 1963, 220).
74. Піп живе з вівтаря, а писар з каламаря (Ном., 4; Чуб., 280; Укр. пр., 1936, 92; 1955, 26; 1963, 138).
75. а) Піп з богом говорить, а на чорта дивиться (Укр. пр., 1955,
Закр. пр., 25; Укр. пр., 1963, 226); б) Піп з богом бесідує, а на чорта позирає (Н. ск., 1964, 48).
76. Піп з хрестом, а чорт з хвостом (Прип., 251; Укр. пр., 1963, 226).— Біл.: Рапап., 64.
77. Піп і дяк звикли на дурняк (Вік живи, 12; Н. ск., 1971, 64).
78. Піп і пан —то одно (Чуб., 280; Укр. пр., 1936, 83; 1955, 21; Вік живи, 12; Укр. пр., 1963, 221).
79. Піп каже: їдьмо до божниці, а п'яниця каже: ходімо до корчмиці (Висл., 155).
80. Піп каже постити, а сам ся любить гостити (Н. ск., 1964, 48).
81. Піп каже: слухай моїх слів, а не пильнуй моїх діл (Прип.,
251).
82. а) Піп лиш писне, а тисне, а дяк реве, а мало бере (Прип., 251); б) Піп тільки свисне, та тисне, а дяк реве, та мало бере (Укр. пр., 1963, 223).
83. а) Пін людей карає, а сам лихо робить (Ном., 136; Укр. пр., 1936, 91: 1963, 223); б) Піп людей карає, а сам казна-що виробляє (Укр. пр., 1963, 223); в) Піп людей картає, а ... (Укр. пр., 1955, 22).
84. Пін ніколи не тратиться — все йому дурниця (Укр. пр., 1955, 26; 1963, 220).
85. а) Піп своє, а чорт своє (Ном., 53); б) Піп своє, чорт своє, а вітер своє (Чуб., 280; Укр. пр., 1963, 226).— Рос: Снег., 1, ПО; Даль, 44; біл.: І p., 1, 333; Рапап., 74.
86. Пін співає, а попадя млинці пече (Укр. пр., 1963, 220).
87. а) Пін у дзвін, а дяк у клепало (Прип., 117; Укр. пр., 1955, 22); б) Піп у дзвін, а чорт у клепало (Ном., 53: Прип., 251); ... а чорт у калатало (Укр. пр., 1963, 226; ІМФЕ, l't-3, 211, 135); ... а дідько в калатало (ІМФЕ, 14-3, 582, 35); в) Пін у дзвони, а чорт у калатало (ІМФЕ, 14-3, 211, 135); г) Піп у дзвін, а чорт у калатало, аби голосніше стало (ІМФЕ, 29-3, 138, 47); д) Піп у дзвін, а чорт в клепало та й каже, що його голосніше (Укр. пр., 1963, 226).
88. Пін у хвіртку, а чорт у дірку (Ном., 4; Укр. пр., 1963, 227).
89. Нін — як дірявий міх (Укр. пр., 1936, 94; 1955, 24; 1963, 222).
90. Піп про піст говоре, а сам свиню коле (Укр. пр., 1963, 224).
91. Піп ризи золоті носить, а бідний куска хліба просить (ІМФЕ, 14-3, 386, 33).
92. Піп у приході — то вареник у маслі (Укр. пр., 1963, 223).
93. Піп у ризи, чорт у рядно та й правлять в одно (Білоц., 25).
94. Повозив попа в решеті (ВНС, 21; Укр. пр., 1963, 227).
95. Погана парафія, де піп зубами дзвонить (Укр. пр., 1963, 223).
96. Попа і в рогожі впізнаєш (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
97. Попа одним обідом не нагодуєш (Ном., 4; Білоц., 25; Укр. пр., 1955, 46; 1963, 221).
98. а) Попи м'яко стелять, та твердо на їх постелі спати (Прип., 251); б) Попи м'яко стелять, та твердо спать (Укр. пр., 1955, 22;) ... але твердо спати (Укр. пр., 1963, 223).
99. а) Попів міх, жебраків кінь ніколи не ситі (Фр., II, 2, 403; Укр. пр., 1963, 225); б) Попів міх ніколи не наповниться (Зак. пр.,)

24); в) Попів міх, як циганський міх, ніколи не наповниться (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
100. а) Попів слуга як їсть, то упріє, а як робить, то змерзне (Висл., 323); б) Попів наймит при роботі мерзне (Фр., Ill, 2, 431).
101. Попівська тайстра без денця (Зак. пр., 25; Укр. пр., 1961, 250).
102. а) Попові дзвонять, попадю з селя гонять (Чуб., 280); б) А попові в дзвони дзвонять, а попадю колом гонять (ІМФЕ, 29-3, 113, 19).
103. а) Попові завжди панахида сниться (Зак. пр., 24); б) Попу все панахиди і панахиди сняться (Укр. пр., 1955, 25; 1963, 222).
104. Попові кропило як шевцеві правило (Укр. пр., 1936, 96; 1963, 226).
105. Попові спершу гроші покажи, а тоді про своє горе кажи (Укр. пр., 1963, 221; Н. ск., 1971, 64).
106. Попову корову і вовк пізна, та не візьме (Укр. пр., 1963, 149).
107. Понову собаку та батьком назвати (Н. н., Вол.).— Біл.: Г р., І, 334.
108. 1 Іону оддай діжу з тістом, то він тісто вибере і очі тобі видере (Чуб., 280; Укр. пр., 1955, 23; 1963, 221).
109. Поховав би й чужий піп, коли б мала десять кіп! (Укр. пр., 1936; 89; 1963, 221).
110. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали (Укр. пр., 1963, 220).
111. Роби теє, що піп каже, а не роби теє, що пін робить (Ном., 100; Укр. пр., 1963, 223).
112. а) Родись, хрестись, помирай — та все грошики давай (//. СК., 1971, 68); б) Родись, хрестись, женись, помирай — і за все попові гроші давай (Укр. пр., 1963, 222); в) Родись, хрестись, помирай і за всі' попоні гроші давай (Укр. пр., 1955, 23; Зак. пр., 25).— Рос: Даль, 707; Рибн., 153; біл.: Рапан., 72; Гр. 1, 327.
113» Сердилась проскурниця на попа три роки, а піп і не знав (Укр. пр., 1963, 228).
114. Свисти, попе, церква горить (Ном. вил. ценз., ЗНТН1, 88, 170; Укр. пр., 1963, 229).
115. а) Свищи, попоньку, бо вже попадя помандрувала! (Ном., вил. ценз., ЗНТШ, 33, 170); б) Свищи, попоньку, дочка за жовніром пішла (Ном., вил. ценз., ЗНТШ, 88, 170).
116. Се таке сіно, що й попадя, посоливши, у середу б їла (Ком., 86).— Див. 1, сіно.
117. Скакав піп у гречку, а попав у просо (Н. н., Черніг.).
118. а) Такий світ настав, що й пін засвистав (Шиш.-Іл., 71; Чуб., 280); б) Тепер такий світ настав ... (Укр. пр., 1963, 229). \
119. Там добре попові попити, де є що вхопити (ІМФЕ, 14-3, 386, 33).  120. Тікайте, попе, нехай дяк сядуть (Там же).
121. Тікайте, кури, піп іде (Укр. пр., 1955, 26; 1963, 219; II. ск., 1971, 65). 121,5 Освітній Інтернет портал referatwm.ru
122. Уже я поправлюсь, мабуть, попові в калитку (Ном., 158; Укр. Пр., 1955, 150; 1963, 549).
123. У кого є гроші, тому піп і проскуру дає (Укр. пр., 1963, 221).
124. а) У попа все долоня свербить (Н. ск., 1971, 65); б) У попа завжди долоня свербить (Укр. пр., 1955, 23; 1963, 222).
125. У попа вовчі ноги, а медвеже черево (Зін., 250).
126. а) У попа здачі, як у шевця остачі (Чуб., 280; Іл., 350; Білоц., 25; Укр. пр., 1936, 94; 1963, 221); б) У попа здачі, як у кравця остачі (Укр. пр., 1955, 24).— Рос: Рибн., 154; Гр., 1, 329.
127. а) У попа на устах піст, а в зубах курячий хвіст (Н. ск., 1964, 49); б) У попа піст, а в руках курячий хвіст (Зак. пр., 25); в) У попа піст, а в зубах курячий хвіст (Укр. пр., 1955, 26; 1963, 224).
128. У попа очі завидющі, а руки загребущі (Вік живи, 12; Укр. пр., 1955, 23; 1963, 221).— Рос: Рибн., 152; біл.: Гр., 1, 326; Рапан., 72.
129. У церкві обновився хрест, а на попові ряса (Укр. пр., 1955, 24; Зак. пр., 25; Укр. пр., 1963, 223); ... а на попові ризи (Укр. пр., 196 U 449).
130. а) Хоч би лише два попи на всім світі були, то й ще б їм тісно було (Укр. пр., 1936, 94); б) Якби лиш два попи на всім світі були, то б їм тісно було (Укр. пр., 1955, 24; 1963, 229).
131. «Хто йде?»—«Чорт!» — «Добре, що хоч не піп» (Н. н., Ров.).— Біл.: Гр., 1, 332.
132. Хто не хоче робити, той іде в попи або в монахи (Укр. пр., 1963, 220).
133. Хто попа має в родині, той має що їсти в судині (Прип., 251).
134. Хто хоче горя зажити, нехай іде до нона служити (7/. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 330.
135. Часом і попові приходиться на старість муку сіяти (Ком., 72).
136. Чиї ворота минеш, а попових не минеш (Укр. пр., 1963, 221).
137. Чудо понові — як злодієві крадений кінь (Укр. пр., 1955, 24; 1963, 224).
138. а) Що можна попові, то зась дякові (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); б) Що попові можна, то дякові зась (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); в) Що попові вільно, то дякові зась (Прип., 252); г) Що вільно попові, то не вільно дякові (ІМФЕ, 29-3, 139, 4).
139. Що нам не мило, то попові в кадило (Укр. пр., 1963, 228).
140. Що село, то й піп (Укр. пр., 1963, 222).
141. Язик попівський — як день петрівський (Укр. пр., 1963, 224).
142. Якби не мужик і не хліб, здохли б і пан і піп (Н. ск., 1971, 66).
143. а) Який піп, така його й парафія (Ільк., 92; Ном., 137; Укр. пр., 1963, 225); ... така парафія (Фр., III, 2, 508; Н. ск., 1976, 38); б) Який піп, такі й парафіяни (Ном., 137); в) Який піп, такая його й молитва (Скр., 83); г) Який піп, таке й благословення (Ном., 137; Прип., 252); ... таке його й благословення (Шиш.-Іл., 88; Висл., 359);
Дзвони і дзвіниці
1. Видзвонив та й геть з дзвіниці (ІМФЕ, 14-3, 211, 178).
2. Від пустого дзвону користі нікому (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2,
385.
3. а) Десь дзвін великий ллють, що пустили таку поголоску (Закр., 157); б) Десь, певно, дзвін ллють, та таку байку пустили (Фр., І, 2, 549).
4. а) Дзвін до церкви скликає, а сам у ній не буває (Ільк., 36; Ном., 3; Висл., 267; Фр., III, 2, 424; Прип., 96; Укр. пр., 1963, 213); б) Дзвін людей до церкви скликає, а сам в ній ніколи не буває (Укр. пр., 1936, 297); в) Дзвін дзвонить, та в церкву не ходить (Укр. пр., 1963, 213).
5. Дзвін лише бам, а дід уже там (Прип., 96).
6. Дзвін кличе: сьогодні моє, а завтра твоє (Прип., 96).
7. Дзвони ся хвалять по голосі, люди по бесіді (Фр., І, 2, 549).
8. Дзвонити не вміємо, а перестати не сміємо (Укр. пр., 1963, 520).
9. а) До церкви дзвонять і на панщину гонять; б) Нехай дзвонять — їх на панщину не гонять (Укр. пр., 1963, 227); в) Нехай дзвонить — його ніхто на панщину не гонить (Чуб., 280; Укр. пр., 1955, 22); г) Нехай дзвонять, їх на панщину не гонять (Ном., 3).— ВІл.: Рапан., 70.
10. Забув, що благовістив в одного, та й бух в усі дзвони (Ком., 38; Укр. пр., 1936, 304).
11. а) За великим дзвоном малих не чути (Фр., І, 2, 549); б) Як велики дзвони дзвонять, то малих не чути (Прип., 76).
12. а) І дзвін без серця не дзвонит (Фр., І, 2, 549); б) І дзвін без серця нічого не варт (Прип., 96).
13. Кажда дзвіниця свій дзвін має і по своєму видзвоняє (ІМФК, 90 З, 122, 31).
14. Коли дзвонять, то, видно, празник (Укр. пр., 1963, 177).
15. На псалтир уже дзвонять, та нас не загонять (Ном., 3; Укр. Пр., 1963. 213).
16. а) Не во всі дзвони дзвонять (Ном., 115); в) Не у всі дзвоніть! (Ном.. 115; Укр. пр., 1963, 520).
17. Нехай дзвонять, поки охоту згонять (Ном., 135).
18. По голосі звон иознається (Висл., 320).
19. Почали баби дзвонити, так видзвонять (Укр. пр., 1963, 520).
20. Своїм дзвоном як хочу, так і дзвоню (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
23. Ударив у дзвін, як треба в макогін (Літ. газ., 1961, 9.IV).
21. Чим більший дзвін, тим грубший голос (Фр., І, 2, 550).
22. а) Чує дзвін, а не знає, де він (Фр., 1, 2, 555; Прип., 95; Літ. газ., 1961, 8. XII); б) Чув дзвін, та не знаєш, де він (Вік живи, 32); в) Чув дзвін, та не знає, звідки він (Укр. пр., 1955, \185; 1963, 520); ... та не знає, з якого села (Зак. пр., 91); г) Чуємо, щоібовка дзвін, та не знаємо, де він (Ном., 271; Н. ск., 1971, 162); д) Чув єсь, що дзвонять, а не знаєш, в котрій церкві (Чуб., 262); є) Чув, що дзвонили, а не знає, в котрій церкві (Ільк., 108; Висл., 353); є) Чув, що дзвонили, але не знає, де (Прип., 96; Н. ск., 1964, 251); ж) Чув, що дзвонять, та не знає, де (Ном., 134); з) Чує, що дзвонять, та не вгадає, в котрій церкві.-іл., 82); и) Чула, що гриміло, але не чула, де вдарило (Н. ск., 964, 251).— Рос: Снєг., 375; Рибн., 72; біл.: Рапан., 153; Гр., , 391.
20. Що вище дзвін стоїть, то дальше його чути (Прип., 76).
27. Я у дзвін, а він у калатало (Фр., НІ, 2, 424).
Корогви.
Назад наші з корогвами, бо чорт має мерця (Фр., II, 2, 429).
Кадило.
1. а) Коли попадю сказило, то не поможе й кадило (ІМФЕ, 14-3, 211, 241); б) Не поможе мертвому кадило, а вороні — мило (Укр. пр., 1955, 276); в) Не поможе й кадило, коли хвороба звалила (Н. н., Вол.); г) Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило (Прип., 152); д) Не поможе ні кропило, ні кадило (Ком., 74; Укр. пр., 1936, 89; 1963, 228).— Біл.: Рапан., 68; Гр., 2, 167.
2. Не боїться чорт кадила, але кропила (Прип., 152).
 
Ладан.
1. Дав на вино, на ладан, на церковні витребеньки (Укр. пр., 1963, 214). 2. 1 ладаном не викуриш (Ном., 56; Укр. пр., 1936, 253; 1963, 352).
3. а) Нате і мій ладан на церкву, щоб і я була божа Вівдя (ІМФЕ. 8-К2, 16, 93, Иворн.); б) Нате й мій гріш на ладан, щоб і моє перед богом курилось (Ном., 124).
Свічка.
1. Дайте свічки та й води, бо вже очі не туди (Прип., 295); Треба снічки та води ... (Манж., 170; Укр. пр., 1963, 549).
2. Догоріла свічка до полички (Укр. пр., 1936, 164).
3. З нашого Захарка ні богу свічка, ні чортові угарка (Ном., 127).— Див. 2, ні... ні... (непотрібний).
4. Кому видно, тому й свічки не треба (Фр., І, 1, 168).
5. а) Лучче одна свічка перед собою, ніж дві за собою (Ном., 1 'її; Укр. пр., 1963, 563); б) Лучча одна свічка ... (Висл., 289; Фр., ПІ, 1,
8).
6. Не знайду на свічку, а на позов, як біг даст (3m., 238; Ном., І2).
7. Палить свічку і богу і чортові (ІМФЕ, 29-3, 130, 31).
8. а) Прийшов до церкви свічки гасити (Прип., 244); б) Прийшов пічки гасити (Прип., 295).
9. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять (Укр. пр., 1963, 23).
10. Свічка свічку світить і себе з'їдає (Прип., 295).
11. а) Скільки воску, стільки і свічки; б) Скільки свічки, стільки світла (Прип., 295).
12. Того би зо свічков пошукати (Фр., III, 1, 78).
13. Як пішла я на страсті, то господь мене прости, сіла під шиком, понюхала свічечку — нахне медком, так я й з'їла (Укр. пр., і063, 213).
Костел.
Обдирає стодоли, а покриває костьоли (Прип., 229).— Див. дерти.
Храм.
а) Де храм, то і я там (1льк., 26; Закр., 157); б) Де храм, то й ми там (Укр. пр., 1963, 72).
Церква.
1. Бурлак свічки до церкви не всуче (Закр., 146).— Див. бурлак.
2. Велике свято, що Гриць у церкві (Укр. пр., 1963, 213; Н. ск., 1971, 69).
3. Він богомільний. І під церкву підкопається, а таки влізе (Укр. пр., 1963, 371).
4. Верни, Грицю, соб, бо в церкву заїхали (Укр. пр., 1963, 213).
5. а) Всюди коло церкви чорт каплицю ставить (Висл., 242); б) Де бог ставить церкву, там зараз чорт коршму 166; в) Де бог церкву мурує, там чорт коршму будує (Прип., 344); г) Де бог церкву ставить, там дідько коршму (Ільк., 24; Закр., 156); д) Де громада церкву ставить, там пан коршму (Ільк., 24; Висл., 246; Укр. пр., 1963, 106); є) Де ся церков будує, там чорт коршму мурує (Фр., Ill, І, 289).
6. В церкві і в коршмі пана нема (Прип., 343).
7. В церкві молиться, а камінь за пазухою тримає (ІМФЕ, 14 3,
3X2, 33).
8. В церкві пан хлопові братом, а поза церквою лютим катом {Прип., 343).
9. В чужій церкві не паламарюй (Укр. пр., 1963, 355).
10. В чужій церкві свічок не поправляй (Гріпч., 233).— Біл.: Рапаи., 211.
11. До коршми гостинець битий, а до церкви травою вкритий (Прип., 166).
12. «іа чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Вілоц. 25; Прип., 175; Укр. пр., 1936, 90:' 1955, 24; 1963, 105; Н. ск., 1961, 64).
13. І дідька в церкві малюють (Прип., 101).
14. а) «Климе, а чому в церкві не буваєш?» — «Як то! А мене раз пси вигнили» (Чий.. 26Н); б) Не думав бути в церкві, так собаки загнали (Укр. пр., 1963, 213; Н. ск., 1971, 69); в) Не хотів іти до церкви, так собаки загнали (Н.н., Ів.-Фр.); г) Не рад Гриць до церкви зайти, та мусить, бо понові собаки загнали (Укр. пр., 1936, 87; 1963, 213).
Коли не прийду до церкви, то все паски святять (Ном., 3; Укр.
пр.. 1955, 28; 1963, 213).
16. а) Куди пхайте, то пхайте, аби не до церкви (Манж., 164); б) Куди ходім, то ходім, аби не до церкви (Ном., 3; Укр. пр., 1936, 86; Укр. пр., 1955, 28; 1963, 213; Н. ск., 1971, 68).— Біл.: Гр., 2, 166.
17. Найшов церкву богу молитися (Прип., 344).
18. Не всі святі, що до церкви ходять (Там же).
19. Не іди до церкви, то не будуть пхати, не іди до коршми, то не будуть лаяти (Мал., 199).
20. Не йде дівка до церкви богу молиться, а йде на хлопців дивиться (Укр. пр., 1936, 87; 1955, 28; 1963, 213; Зак. пр., 24; Н. ск., 1971, 68).
21. а) Не ходив у церкву, а як пішов, то й двері приніс (ІМФЕ,
/1-3, 211, 32); б) Батько як не ходив, то й не ходив до церкви, а то як пішов, то й двері приніс (Прип., 111); в) Не ходив наш батько до церкви, але як його дідько поніс, то й двері приніс (Укр. пр., 1963, 213); г) Не ходили, не ходили тато до церкви, а як пішли, то двері на голові принесли (ІМФЕ, 14-3, 382, 33).
22. Тільки й людей, що Хома в церкві (Шиш.-Іл., 72).
23. а) Церква горить, а люди руки гріють (Ільк., 105; Ном., 97; Ііисл., 350; Фр., III, 1, 290; Укр. пр., 1963, 309); б) Церква горить, л попи руки гріють (Укр. пр., 1936, 87; 1963, 229).— Біл.: Рапан., 74.
24. Церкву покрив, а дзвінницю обдер (Ільк., 105; Фр., 111, 1, І90).— Рос: Даль, 50.
25. Що робити, то робити, аби не до церкви (Манж., 164).
 
Хрест.
1. Вродився — не хрестився і умру —- не буду (Укр. пр., 1963, 213).
2. З одного дерева і хрест, і лопата (Ном., 154).— Див. 1, дерево.
3. а) Перехрести свій ніс, щоб великий ріс, а то кирпатий (Укр. пр., 1936, 210); б) Хрести ніс, щоб більший ріс (Укр. пр., 1963, 214).
4. Родись, хрестись, помирай — та все грошики давай (Укр. пр.,
1963, 213).
5. Сюди хрестом, а туди хвостом (Вілоц. 24; Укр. пр., 1936, 9; Укр. пр.. 1955, 25; 1963, 226); ... туди хвостом (Ном., 266).
6. а) Ти його хрести, ти його святи, а воно в болото лізе (Н. ск., 1971, 71); б) Ти його хрести, а він кричить: пусти! (Прип., 224).
7. Хрест — попівський струмент (Укр. пр., 1963, 226).
8. Якби не Перун, то б багато не хрестилось (Прип., 245).


Джерело: http://www.referatwm.ru/
Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: Azitin (13.08.2010) | Автор: Andriy Skorbatuyk E W
Переглядів: 1817 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!