Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи

[ Додати статтю ]

Новорічна казка "Снігова королева"

Хлопчик. На чому я зупинився?

Лунає музика. З обох боків ялинки виходять хлопчики-льодянчики,

слідом за ними іде Фея. Виконують пісню.

Льодянчики. Дінь-дінь, ді-лі-ді-лі-дінь –

Пролунав сріблястий дзвін.

У країну незвичайну

Приведе сьогодні він.

Фея. Чудеса в казках бувають –

Навіть звірі розмовляють,

Чаклуни і чарівниці,

Золоті летять жар-птиці.

Льодянчики. Дінь-дінь, ділі-ділі-дінь –

Пролунав сріблястий дзвін.

У країну незвичайну

Приведе сьогодні він.

Фея. Той, хто добру душу має,

Зло завжди перемагає.

Серце сповнене любові,

Здатне на діла казкові.

Хлопчик. Хто ти така і де ти взялася, дівчинко?

Фея. Я казкова Фея. Перед Новим роком відбуваються різні чудеса, але тільки з тими, хто в них вірить.

Хлопчик. Я вірю в чудеса.

Фея. Дуже добре. Тобі подобається казка про Снігову королеву?

Хлопчик. Так, дуже!

Фея. Хочеш в ній опинитися?

Хлопчик. Хочу.

Фея. Сідай.

Ходить навколо хлопчика, примовляючи.

Очі закриваються,

Казка починається.

Добре, любий, пам’ятай:

Не Андрійко ти, а Кай!

Фея виходить разом з льодянчиками. Заходять бабуся і Герда.

Бабуся сідає в крісло, в’яже панчоху. Герда підходить до Кая.

Кай. Я кай, Кай, Кай ...

Герда. Та Кай же ти, Кай. Що з тобою? Ніхто тобі не заперечує.

Кай. А ти хто?

Герда. Я твоя сестричка Герда. Ти так міцно заснув, що забув хто ти і де ти. А це – наша люба бабуся. Можеш з нею познайомитись!

Бабуся. Та не смійся з нього, Гердо! Сідайте ближче, я вам казку розкажу.

Герда. Бабусю, розкажи, будь ласка, якусь зимову казку.

Бабуся. Добре, мої любі. Слухайте.

Далеко-далеко на півночі серед вічних снігів і льоду височить крижаний палац Снігової Королеви. Королева прекрасна, але краса її холодна, бо замість серця має шматочок льоду. Кого вона поцілує, в того серце теж стає льодяним. Кожної зими королева прилітає до нас і шукає маленького гарного хлопчика.

Кай. Для чого?

Бабуся. Він повинен викласти із чарівних крижинок слово „ вічність”.

Кай. І що тоді буде?

Бабуся. Вічна зима запанує на землі, і все живе замерзне: і дерева, і птахи, і люди.

От і сьогодні королева літає, заглядає у вікна, шукає хлопчика.

Герда. Стережись, Каю, щоб вона тебе не поцілувала і не забрала у свій крижаний палац.

Кай. Хай тільки спробує! Я посаджу її на теплу пічку і вона розтане.

Бабуся засинає у кріслі. Лунає музика, навколо ялинки кружляють сніжинки,

закінчивши танець, присідають.

Герда. Подивись, Каю, як гарно танцюють сніжинки.

Кай. Так. Сніжинки дуже гарні і кожна з них схожа на крижану квіточку.

З’являється Снігова королева, танцює разом із сніжинками.

Королева. Все навколо стало білим,

Все завмерло, оніміло.

І вода в річках й озерах

Зупинилась і завмерла.

Холод землю огортає –

Все живе на най вмирає.

От би стало так навіки,

Щоб стрімкі застигли ріки,

Змовк веселий спів пташиний

І щасливий сміх людини.

Звертається до сніжинок.

Піддані мої іскристі,

Квіти срібно-променисті,

Де були і що робили?

1 сніжинка. Понад лісом ми летіли,

Ніжну пісеньку співали

І дерева присипляли.

2 сніжинка. Снігом вкрили всі стежинки,

В шуби одягли ялинки,

А берізкам роздавали

Із м’якого пуху шалі.

3 сніжинка. Ми на поле опустили

Покривало срібно-біле,

А на трави лугові –

Пишні ковдри снігові.

4 сніжинка. Ми у селах і містах

Побілили кожний дах.

На кущах, немов улітку,

Розцвіли чудові квіти.

Королева. Ви літали і співали?

Землю пухом накривали?

Не страшні їй заметілі –

От що, любі, ви зробили.

Вірні слуги з криги й льоду,

Заморозьте всю природу!

Кай. Подивись, Гердо, яка гарна жінка у білому вбранні!

Герда. Стережись, Каю, це може бути Снігова Королева.

Кай. Я сказав, що не боюся її!

Королева. Який сміливий хлопчик! Саме такого я давно шукаю. Скажи мені, Каю, чи я тобі люба, чи я тобі мила?

Кай. Такої красуні я в житті не бачив.

Королева. А ти – найгарніший хлопчик у всьому світі. Можна я тебе поцілую?

Герда. Кай, стережись! Згадай, що бабуся розповідала! Бабусю, бабусю, прокинься!

Будить бабусю, що заснула в кріслі.

Королева. В танці-кружлянні з холоду й снігу

Знайдем насолоду, знайдемо утіху...

Королева під музику „ Танцю із сніжинками” кружляє з Каєм навколо ялинки і ховається за нею. Льодянчики стоять у 2 шеренги, погойдуються під музику.

Герда біжить за Королевою, сніжинки її не пускають, беруть у коло.

Сніжинки. Не спіши, зупинись,

До землі нахились,

Вкриєм срібним серпанком,

Будеш спати до ранку.

Накривають Герду прозорою тканиною. Вона присідає і засинає. Решта артистів виходять, виносять крісло і лави. Залітають снігурі, виконують пісню „ Снігурі”.

1 снігур. Гляньте, дівчинка сидить,

Мабуть, сном чарівним спить.

2 снігур. Не замерзла, ще жива,

королева Снігова

Нещодавно пролітала

І її зачарувала.

3 снігур. Прокидайсь скоріш, дитино,

Бо замерзнеш і загинеш.

Герда. Дякую, пташата милі,

Що мене ви розбудили.

Королева вкрала Кая...

Де шукати, я не знаю.