Каталог статей

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина уроку

   1. Хвилинка каліграфії та орфографії.

    -   Які іменники відносимо до власних?

    -   Як пишемо іменники, які є власними назвами?

Завдання. Виписати іменники, які є власною назвою.

Володимир, місто Одеса, село Дмитрушки, річка Остер, Христос, свято Різдва, дівчинка Еліза, Щорський район, річка Амазонка.

-         Підкресліть початкові букви. Яке слово утворилося? (Водохреща).

-         Що це за свято?

           Це третє й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення Христа. Відтак в усіх селах, де були церкви, святили воду, змурувавши з льоду та обливши буряковим квасом хрест. Освяченій воді приписувались чудодійні властивості. Її давали зуроченим дітям, хворим людям, кропили житло, подвір’я, свійських тварин.(Скуратівський В. Обереги пам’яті. К.: Скарбниця, 1992).

    -   На яку букву починається назва свята?

    -   Який перший склад у слові „Водохреща”?

    -   Я прокоментую, як пишеться велика буква „ве”, а ваше завдання –

написати її у з’єднанні „во” та слово „Водохреща” за зразком. Методика написання букви: не торкаючись (трохи нижче) верхньої лінії починаємо писати кожну паличку із заокругленням унизу. Трохи вище середини робочого рядка починаємо писати верхній півовал, а потім плавно приєднуємо другий півовал.

           Во

           Водохреща

2. Актуалізація опорних знань.

    Повторення вивченого про частини мови.

-         Які частини мови ми вивчали?

( Іменник, прикметник, прийменник, дієслово, сполучник).

-         Що означає іменник? Прикметник? Дієслово?

-         Що означає прийменник, сполучник? Розглянемо та порівняємо два речення.

                         Свято Водохреща.

                         19 січня - свято Водохреща.

-         З якого речення видно, коли святкують люди це свято?

-         Отже, з якою метою вжите слово „дев’ятнадцятого”?

-         Назвіть відомі вам частини мови в першому реченні. А в другому?

3. Повідомлення теми та мети уроку.

        -   Сьогодні ми ознайомимося з новою частиною мови – числівником. З числівниками ви зустрічалися вже, найчастіше -  на уроках математики. Щоб дізнатися, які слова належать до числівників, на які питання відповідають, виконаємо вправу.

4. Робота над новим матеріалом.

    1)   Виконання вправи 11, стор. 9 (усно).

-     Спочатку розгляньте уважно малюнок і назвіть предмети, які зображено на ньому. (Випрані дівчинкою речі, каченята з качкою, ластів’ята в гнізді, кульбаби в траві.)

(Учні відповідають на поставлені під малюнком запитання. Учитель узагальнює їхні відповіді).

- Названі у відповідях слова, які відповідають на питання скільки? який? котрий?, є числівниками.        Які це були слова в кожній відповіді? Назвіть їх. (Учні називають числівники: шість, восьме і т.д.). Отже, числівники означають кількість предметів або вказують на порядок предметів при лічбі.

    2)  Читання учнями визначення числівника, поданого в підручнику, наведення прикладів числівників.

    3)   Робота з опорною схемою „Числівник”.

5. Закріплення нового поняття.

    1) Читання жартівливого вірша „Де п’ятий?”. Вправа 14 (усно).

         -   Які числівники вжито у вірші? Назвіть їх, до кожного поставте питання.

         -   Виконайте звуко-буквений аналіз слова „п’ять”. Поясніть правопис апострофа. (Усно називаються звуки і букви, пояснюється його правопис: апостроф стоїть перед буквою я , що позначає два звуки – ІйаІ ).

    2)  Вправи на побудову словосполучень з числівників та іменників. Учитель стежить за тим, щоб з правильним наголосом учні вимовляли слово одинадцять, засвоєне в попередніх класах. Опрацьовується правильна вимова і правопис слів футбол ІфудболІ, футболіст Іфудбол істІ.

        -    Слово футбол походить від англійських слів „фут” – нога, ступня і „бол” – м’яч.

        -   За допомогою якого суфікса утворилося слово футболіст? Назвіть інші слова, утворені за допомогою цього самого суфікса. Машиніст, гармоніст, піаніст, баяніст).

        -   Що вони означають? (Назви людей за професією).

6. Фізкультхвилинка.

     Гра – розминка „Знайди числівник”.

Руки вгору підніміть,

Пальці швидко полічіть:

Зліва п’ять і справа п’ять,

Скільки разом? Як сказать?

                                                                                      (Десять)

-      Знайдіть числівник.

7. Групова робота.

          1) Учні діляться на групи за завданням вчителя (кожна група – учні з двох сусідніх парт).

           Розглядають малюнки годинників та визначають час, зображений на кожному з них.

           Важливо з’ясувати: до 12 години вважається час до полудня, після 12 – час після полудня.

           Полудень – чому так назвали? (Половина дня).

2)       Вправи на моделі годинника з рухомими стрілками.

         8. Малюнковий диктант.

         9. Загадки.

             1)   Спить на ліжку біла сплюшка,

                   В неї аж чотири вушка,

                   Всі цю сплюшку звуть ... (Подушка).

2)          Що трьома зубами сіно їсть?

                                                              (Вила).

             3)   Два брати у воду дивляться,

А до віку не зійдуться.

                                           (Береги).

4)Сидить Марушка в семи кожушках,

       Хто її роздягає, той сльози проливає.

                                                     (Цибуля).

5)         Два скельця, три дужки –

На ніс і на вушка.

                                         (Окуляри).

10. Робота з прислів’ями.

      -   Запишіть прислів’я, поясніть їх значення.

           1.   От погода: один день блисне, а сім кисне.

           2.   Дощ у жнива, як п’яте колесо до воза.

           3.   Одне літо краще, як сто зим.

           4.   Сім п’ятниць на тиждень.

           5.  Сім разів відміряй, один раз відріж.

      -   Які числівники було вживано в цих реченнях?

11. Ребуси.

      -   Розшифруйте ребус. Назвіть числівник, який „заховався” у слові.

ІІІ. Підсумок уроку.

-     З якою новою частиною мови ознайомилися?

-     На які питання відповідають числівники?

-     А як числівники позначаються на письмі? (Цифрами або записуються буквами).

-     Запам’ятайте, що цифрами учні користуються на уроках математики, а на уроках мови числівники записують словами.

IV. Домашнє завдання.

     Вправа 15, стор. 11 (дати повні відповіді на запитання).