Каталог статей

Продовження

—Як ви думаєте, про що ця картина?

—Що зображено на картині?

—Яка трава восени? (Пожовкла, висохла.)

—Яке небо на картині? (Блакитного кольору, з білими хмарками.)

—Якого кольору листя на деревах? (Листя на деревах жовто-багряно­го кольору.)

—Чи всі дерева одягнені у золоте вбрання? (Ні, ялинки та сосни сто­ять зелені.)

—Якою здається вода в річці? (Потемнілою, холодною.)

—Як зображено сонце? (Художник показав, що сонце освітлює верхів­ки дерев. Але воно вже не гріє.)

—Що видно на високому березі вдалині? (На задньому плані видно широкі лани.)

—Що найбільше сподобалося вам у цій картині? (Стрункий хоровод берізок.)

—Чому осінь називають "золотою", "багатою", "щедрою"?

—Який колорит у картині?

—Який настрій викликає пейзаж?

—Який заголовок можна дати цій картині?

—Осінь зображена на картині суха, сонячна. Стрункі молоді берези нагадують красунь-дівчат. Художник використав яскраві осінні барви природи і передав їх на полотні, назвавши картину "Золота осінь". На­певне, поштовхом до написання цієї картини послужило те, що худож­нику часто доводилося виглядати у вікно і милуватися чарівною і незрів­нянною красою золотої осені.

—Що найбільше сподобалось вам у цій картині?

5. Дослідницька робота.

        Коли ми читаємо літературний твір, ми завжди уявляємо собі природу за словесним описом, створеним письменником. Автор лише підказує, наштовхує нас на певне сприйняття . І кожен з нас уявляє його в залежності  від свого характеру, темпераменту.

       Група учнів-дослідників знайшла і зачитає як в художній літературі письменники описують осінні пейзажі. Давайте спробуємо зараз уявити те, про що буде йти мова.

  (Виступи учнів).

1). Прослуховування уривку з твору Галини Демченко «Осінь».

   Подовшали ночі.  Покоротшали дні. Сизі тумани вкривають землю, доки не зійде сонце. Прощавай, тепла пора! Тільки одна горобина весела – червоніє кетягами ягід поміж золотого листу. І гаї, і садки в багрянці. Пожовкло листя на кленах і осиках. Ледь повіє вітер – закружляє в повітрі легкими зграями. І враз нагадає, що наступила осінь.

 2). Прослуховування уривку з твору Василя Сухомлинського.

Пішов заморозок лугом. Де пройшов — по­жовкла трава. Підійшов до зеленого клена, дихнув — листя пожовтіло. Сів відпочити під горобиною — листя стало багряне, мов небо на вітряний день при заході сонця. Довго ходив заморозок садками й полями. Забув лише пі­дійти до маленької ромашки. Стоїть вона при дорозі, на тополю дивиться й дивується: чому це листя на ній пожовкло.

6. Словникова робота.

Пейзаж – жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи, міст, сіл.

Репродукція – відтворення художнього оригіналу поліграфічним або фотографічним способом.

Гармонія – упорядкована узгодженість частин одного цілого.

Повітряна перспектива — це уявні зміни деяких ознак предметів під впливом повітряного середовища й простору.

  V.  Практична робота учнів.

А тепер заплющіть очі й під звуки прекрасної музики А. Вівальді (звучить одна з композицій циклу «Пори року») постарай­ся згадати красиві куточки природи нашої України, які ви  спостерігати під час поїздок за місто.

    Послідовність роботи над пейзажем:

1)    Виберіть мотив і «напишіть» його в умі, визначивши, що де головним на вашому малюнку.

2) Визначте точку зору, лінію горизонту. Вирішіть, яка частина аркуша буде відведена небу, землі, деревам, воді тощо.

3) Уникайте ситуацій, коли лінія горизонту поділяє лист пополам, і зображень, у яких дерево, стовп, будинок та інші об'єкти ділять малюнок по вертикалі на дві рівні частини. Виконавши малюнок, починайте роботу фарбами.

4) Спочатку пропишіть воду, землю, небо, дерева, і тільки
тім працюйте над конкретизацією форми предметів.

5) Особливу увагу приділіть предметам, розташованим на пер­шому плані. Вони пишуться більш об'ємно та енергійно за кольо­ром, контрастами; предмети другого плану мають вигляд плоскої плями з холодним блакитним, фіолетовим або сірим відтінком.

      Під час роботи учнів, учитель здійснює індивідуальний контроль. (Звучить аудіозапис).

VІ. Динамічна пауза.

«Раз» — підняти руки вгору,

«Два» — нагнутися додолу.

 Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

«Три», «чотири» — прямо стати.

Будем знову починати.

Потім разом всі присядем

І за парти дружно сядем.

VІІ. Підсумок уроку.

1.            Аналіз учнівських робіт.

2.     Оцінювання малюнків.

VІІІ. Поетична хвилина.

   Що за чудо осіння палітра!

   Сум і радість в пейзажі звучить.

   Онде квітка остання розквітла,

 Павутинка на вітрі тремтить.

   Листя золотом щирим палає

    Під осіннім промінням палким.

  Вітерець між гілками зітхає,

  Зачарований дивом таким.

  Ну а небо – безмежне і синє,

   Заворожує серце умить.

    Подих вітру… і листя осіннє

   Все летить, і летить і летить…

                                          Осінь

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
                                                      В.Сосюра

Половець Д.С.         м.Умань          Черкаська обл..