Хлiб - усьому голова
Бiблiотечний урок
Мета. Вчити дiтей бережно ставитися до хлiба. Розвивати у дiтей уяву про те, як хлiб приходить до столу. Виховувати любов до хлiба, вчити шанувати працю хлiбороба.
Обладнання. Планшети, плакати про хлiб, виставка хлiбобулочних виробiв, вишиті рушники.
Хід уроку
Гостей дорогих стрiчаємо
Круглим пишним короваєм.
З рушником берем тарiль,
Коровай кладем i сiль.
Шанобливо хлiб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
— Любий гостю наш, приймай
Хлiб гостинний — коровай.
Учениця.
Наш хліб
Хлiб — усьому голова,
Так в народi кажугь,
Хлiб — це мир, любов, життя,
Хлiб — це наша радiсть.
Мама зранку подає
Молочка поживного
І смачний окраєць хлiба,
Теплого пшеничного.
Хлiб — багатство найцiннiше
Тих часiв, коли навчились
Його виробляти.
Йшли роки, мiнялись люди,
Цiнностi губились,
Тiльки хлiб — незгубна цiннiсть,
В ньому наша сила.
Хлiб — усьому голова,
Хлiб — як сонце, кажугь,
Хлiб — це спокiй, мир, життя,
Хлiб — це справжня радiсть.
(Лунає пiсня на слова В. Лебедєвої, музика Д. Січинського «Чом, чом, земле моя).
Біблiотекар. Хлiб. Яке щире i тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.
З давнiх-давен ведеться в Українi, що хлiб у хатi — то багатство, сiль то гостиннiсть i щирiсть. Нашу Україну з давнiх- давен називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут, умiли і вмiютъ обробляти землю i вирощува-ти на нiй хорошi врожаї. Для нашого народу хлiб був не просто справою —це була основа його життя і найдорожча святиня. За давнiм звичаєм у кожнiй хатi мали лежати на столi хлiб- сіль. Зайдеш і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір’я: «Хлiб на столi — Бог у домi!».
В усi часи хлiб берегли. Вiн з людиною від народження і до глибокої старості, вiн єднає людей.
Учень.
Вiзьму я в руки хліб духмяний,
Вiн незвичайний, вiн святий,
Ввiбрав і пiсню, й працю в себе,
Цей хлiб рум’яний на столi.
Йому до ніг вклонитись треба,
Вiн скарб найбiльший на землi.
(Виступ працiвника хлiбозаводу)
Вчитель. Чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і почуємо цей запах… Це пахне хлiб...Неповторний запах робить хлiб живим, частиною душi кожного iз нас.А початок хлiба - маленька зернина. Зернятко хлiба нагадує маленьку дитину в колисцi. Це iскринка життя, джерельце жит-тя у згорточку.
| 