Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки | [ Додати статтю ] |
Вживання слів ввічливості у мовленні. Подорож у місто Милосердинськ (Королівство Чарівних Слів)
Тема: Вживання слів ввічливості у мовленні. Подорож у місто Милосердинськ (Королівство Чарівних Слів)
Мета: на матеріалі творів різних жанрів розкрити зміст "чарівних слів"; розвивати та удосконалювати навички правильного вживання даних слів; виробляти навички правильного літературного мовлення; прищеплювати дітям любов до рідної мови, культури спілкування; виховувати шану, повагу до людей, бажання приносити добро людям. Обладнання: карта-маршрут (плакат), слова-написи "красиві" і "звичайні", книга "Азбука ввічливості" Л.Васильєвої, малюнок Шапокляк, лист, малюнок Феї, малюнки дітей з теми «Доброта», плакат з написом «Доброта врятує світ!». Таблиця слів ввічливості: щасти вам, на добраніч, до побачення, дякую, добрий день, смачного, будь ласка, пробачте, ласкаво просимо, будьте здорові, щиро дякую, щасливої дороги, приємного апетиту, світлої днини, хліб-сіль. Слова-написи: "старанні", "дисципліновані", "кмітливість", "доброта". Тип уроку: інтегрований урок-подорож Зупинка "Словникова" Тлумачення слів Милосердя – почуття моральної відповідальності, миле серце. Синоніми: добре серце, ласкаве серце, чуйне серце. Скромність – людина, яка не має звички підкреслювати, свої позитивні якості, хвалитися своїми заслугами, вихованням. Ввічливість – дотримання добрих манер, виявлення доброї вихованості, уважності у поведінці з іншими людьми. Доброта – чуйність, прагнення робити добро іншим. Хід уроку Вчителька (співає): "Ласкаво просимо, ласкаво просимо ", — Моя Вкраїна щиро промовля. Ласкаво просимо, ласкаво просимо. – Із цих чарівних слів-запросин ми сьогодні розпочинаємо наш інтегрований урок з української мови та етики, урок-подорож. Але спочатку я пропоную почати з правил культурних господарів: ви раді гостям? (Оплески) Привітання гостям: Ми раді бачити вас ! Знайомство. – А ще давайте, щоб нам не було сумно в дорозі, щоб поруч були добрі, мудрі, кмітливі помічники, тобто наші гості, що ми зробимо? (Познайомимось і запросимо з собою гостей в подорож). 2. Оголошення теми і мети уроку. – Сьогодні у нас на уроці гості, а тому і урок святковий. Ми разом з ними проведемо урок-подорож. І вирушимо з нашого рідного міста Білої Церкви (табличка-напис) в Королівство Чарівних Слів, зокрема до головного його міста Милосердинська (прикріплюємо табличку-напис на ілюстрованій карті-маршруті). – Вдумайтесь: Милосердинськ. Від яких слів походить це слово? (Миле серце). Доберіть синоніми: добре, ласкаве, чуйне, золоте серце. – Шлях до міста далекий. Нам слід зробити багато зупинок і може таке статися, що ми не потрапимо сьогодні до цього чарівного міста. 3. Сюрприз (правила поведінки). Стук в двері. Заходить 2 дівчинки, несуть малюнок Шапокляк і лист в чарівному конверті від неї. – Вам лист! (читають) Хлопчиська і дівчиська 2 -А! Я знаю, що ви сьогодні подорожуєте в Королівство Чарівних слів, значить, ви хочете бути вихованими і дисциплінованими. Та це ж зовсім нецікаво бути дисциплінованим, ввічливим, ніколи не бешкетувати, ні з ким не битися. Беріть приклад з мене. Я приготувала для вас чудові правила і впевнена, що знайдуться учні, які будуть їх виконувати. Якщо ви будете дотримуватися цих правил, то потрапите в Королівство Чарівних Слів дуже швидко. Отож, правила. 1 дівчинка: На уроки завжди треба запізнюватися. 2 дівчинка: Не чекайте, коли вас запитає вчитель, зразу починайте викрикувати відповідь. 1 дівчинка: В зошиті пишіть як-небудь, щоб вчителька нічого не могла розібрати. 2 дівчинка: У їдальню біжіть наввипередки і відразу починайте стукати ложкою, вимагаючи свій сніданок. 1 дівчинка: Ніколи не їжте мовчки, це нецікаво. 2 дівчинка: Можна сусіду в склянку з чаєм вкинути солоний огірок. 1 дівчинка: Домашні завдання краще не виконувати. Більше часу лишиться погуляти. Вчителька: – Дякуємо, дівчатка. Вам сподобався лист, діти? Візьмемо собі ці правила? Я пропоную відправити лист Шапокляк в іншому варіанті – зовсім протилежному за змістом тексті. Згодні? Це нам допоможуть наші старші друзі Оля та Наталя, які принесли цей лист. Дякуємо, дівчатка. (Прощаємось) Вчителька: – Отож, Шапокляк ми з собою не беремо, хоч вона і написала нам, що сама мила і чарівна. Ні, в місті Милосердинську таким не місце. Там живуть ввічливі, добрі люди, і однією з них є чарівна Фея, яка супроводжуватиме нас в дорозі. (Малюнок Феї) 4. Тлумачення слів. Словникова робота. Вчителька: – Я вже вам сказала, що в місті Милосердинську живуть добрі, милі люди. Тому, хто хоче потрапити до цього міста, зробити це не так просто. Слід не лише знати «чарівні» слова, але й значення окремих складних слів. Домашнім завданням вам було пояснити значення слів совість, скромність, доброта, ввічливість… Це і буде перепусткою до наступної зупинки. (Відповіді дітей) На дошку прикріплюються таблички-написи: Милосердинськ – почуття моральної відповідальності, миле серце. Синоніми: добре серце, ласкаве серце, чуйне серце. Скромність – скромна людина та, яка не має звички підкреслювати свої позитивні якості, хвалитися своїми заслугами, вихованням. Ввічливість – дотримання добрих манер, виявлення доброї вихованості, уважності у поведінці з іншими людьми. Доброта – чуйність, прагнення робити добро іншим. 5. Буксир. Вчителька: – Отже, час рушати в дорогу, і я надаю слово старшому помічнику учителя (СПУ), який бере мене на буксир. СПУ. Гра "Хто більше?" Ділить дітей на 3 команди, придумують кожній назву. Гості також беруть участь. – Назвіть якнайбільше "чарівних" слів. Виграє та команда, яка назве останнє слово. Вчителька: – Гру закінчено. За її підсумками нас вестиме далі команда … Я вибрала найкращі "чарівні" слова (відкриваю дошку із написаними на таблицях "чарівними" словами). Вони вам знадобляться в дорозі. Тепер давайте виберемо найбільш вдалі, найчарівніші слова, які візьмемо в дорогу. (Добрі, доброта, ввічливість). 6. Маршрут. Вчителька: – Погляньте на карту-маршрут. Щоб дістатись до Милосердинська, нам потрібно пройти провулком Милосердя до вулиці Ввічливості, далі через площу Доброти і провулок Справедливості дійти до вулиці Совісті, а потім нас чекає площа Дружби і провулок Скромності. Можливо, ми сьогодні пройдемо окремими із них. 7. Вулиця Ввічливості. – Отже, ми з вами зробимо невеличку зупинку на вулиці Ввічливості. Присядьмо на хвилинку. (Розповідає вчитель) – Лісовою стежиною ідуть батько і маленький синок. Тиша. Світить сонце. Стукає дятел. Дзюрчить струмок в лісовій глушині. Раптом син побачив, що їм назустріч іде старенька бабуся. – Тату, куди іде бабуся? – запитав синок. – Побачити, зустріти чи привітати. Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй: «Здрастуйте!» – сказав батько. – Для чого говорити ці слова? – здивувався хлопчик. Ми ж зовсім незнайомі. – А ось зустрінемось, скажемо їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого. Ось і бабуся. – Здрастуйте, – сказав син. – Здрастуйте, – сказав батько. І син із здивуванням побачив: все навкруги змінилося. Сонце засяяло яскравіше. По верхів'ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали птахи – до цього їх не було чути. На серці у хлопчика було радісно. – Чому це так? – запитав хлопчик. – Тому що ми сказали людині "здрастуйте" і вона усміхнулась. Вчителька: Здрастуйте! Добра ласкавість слова Стерлась зовсім у щоденнім привіті. Здрастуйте! Адже це – будьте здорові! Адже це – довше живіть на світі! – Як слід говорити ці слова? – Доберіть синоніми з таблиці. (Добрий день! Світлої днини) – Чи можемо ми сказати, що батько і син були ввічливими? Підберіть синонім до цього слова. (Чемними) (Малюнок «Хлопчик пропускає дівчинку, заходячи до класу»). – А як ще можна проявити ввічливість? – Яким ми можемо назвати цього хлопчика? (Чемний, вихований, культурний, ввічливий). Вчителька: – Ми подорожуємо далі по вулиці Ввічливості. Заходимо в трамвай (Сценка "У трамваї"). 1 учениця: Сашко в трамваї повному, Розсівся він, "як слід". А біля нього згорблений Стоїть старенький дід. Хтось до Сашка звертається: 2 учениця: "Чи вас у школі вчать, Як місце дати старшому, Як старших поважать? " Хлопчик: "Та вчать ", – Сашко відказує. – Але оце якраз розпочались канікули – Ніхто не учить нас! – А як би ви вчинили? (Відповіді дітей: Сідайте, будь ласка. Дякую) – Ось дідусь відповів: "Спасибі!" – А чи знаєте ви, коли вживається це слово? А історію його виникнення хочете знати? Послухайте. Дрімучим лісом ішли двоє, дідусь і внук. Було душно, подорожнім хотілося пити. Та ось вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися і напилися. Дідусь сказав: "Спасибі тобі, струмочку". Хлопчик усміхнувся. "Чого ти смієшся?" – запитав дідусь. "Навіщо ви, дідусю, сказали струмочку спасибі? Адже він нежива істота, не почує ваших слів, не дізнається про вашу подяку". "Це так, – відповів дідусь. – Струмочок не почує. Якби води напився вовк, він міг би і не дякувати. Але ж ми не вовки, а люди. Людина говорить спасибі, щоб не стати вовком". – Діти, вдумайтеся в слова, сказані дідусем. Як ви їх розумієте? Попросіть гостей, нехай вони вам допоможуть. Слова з народження жде жорстокий вибір. Не кожен вислів вижить в мові зміг. Але звучить у всі віки спасибі! Спаси, мов, брате, тебе за це Біг. (Бог) (Спаси Біг, врятуй). Підберіть синонім. (Спасибі – Дякую). – Ми залишаємо вулицю Ввічливості. Надіюся, що вона вас багато чому навчила. Переходимо далі на провулок Милосердя. 8. Провулок Милосердя. Вчителька: – Я думаю, діти, ви погодитесь зі мною, що ввічливість і милосердя мають багато спільного. Тому зверніть ще раз увагу на карту-маршрут: поруч з вулицею Ввічливості знаходиться провулок Милосердя. Давайте пройдемо ним. (Малюнок «Хлопчик дає кролику капусту») – Який цей хлопчик? (Добрий, милосердний) – Пригадайте, чи проходили ви коли-небудь цим провулком, чи проявляли милосердність, доброту? (Відповіді дітей). А далі нас проведе ваш однокласник Сашко. Звичайні слова Ішов у кіно я цієї неділі. Навколо дерева, обмерзлі та білі. Слизький під ногами видніється лід, Ще й вітер холодний зривається вслід. Аж бачу: бабуся виходить з крамниці. Спинилась і рушити з місця боїться. Не зважиться й кроку ступить по льоду. І тихо про себе шепоче: "Впаду". А лід під ногами темніє навколо. І тут мене щось наче в серце вкололо. Назад повернувся, до неї біжу: "Давайте, бабусю, я вам допоможу!" І, взявши за руку, по бруку слизькому Повів я бабуся до самого дому. А в неї всі зморшки, немов промінці: "Спасибі! Оце в нас ростуть молодці!» І так мені хороше стало раптово Від цього простого, звичайного слова. Вчителька: Як бачите, ми ще раз переконалися, що слово "спасибі" дійсно чарівне. Та ось і малюнок, де зображений наш Сашко з бабусею. (Малюнок «Бабуся впала, хлопчик допомагає їй піднятися») 9. Площа Доброти. – Я думаю, що всі переконалися, що провулок Милосердя і вулицю Ввічливості ми пройшли успішно. А тепер наш маршрут пролягає через площу Доброти, де нас чекає дуже добрий хлопчик Михайлик. А що це дійсно так, ми переконаємося, коли послухаємо його. Добрі слова – Доброго ранку ! – Мовлю за звичаєм. – Доброго ранку ! – Кожному зичу я. – Доброго дня вам! – Людям бажаю. Вечором добрим Стрічних вітаю. І посміхаються У відповідь люди. – Добрі слова ж бо Для кожного любі! – Готуючись до подорожі в місто Милосердинськ, ви намагалися бути добрими і про це малювали малюнки. Давайте зробимо виставку ваших робіт на дошці. (Діти прикріплюють малюнки про доброту на дошку) 10. Провулок справедливості. – А тепер зверніть увагу, як ділять сир між собою ці чарівні герої. Як ви гадаєте, вони можуть жити в провулку Справедливості? (Малюнок) – На жаль, наш час закінчується. Ми також не можемо зупинитися в цьому провулку за браком часу. Але ми ще сюди повернемося. Не потрапили ми і до міста Милосердинська. Трохи затримала нас Шапокляк, трохи Неввічливість та пасажири. Але я гадаю, що ми багато чого зрозуміли, пройшовши цим маршрутом, і обов'язково дістанемось до міста Милосердинська, познайомимось і подружимося з його чарівними жителями, коли прочитаємо книгу «Азбука ввічливості» (демонструю), з якої більше дізнаємося про чарівні слова, навчимося ними правильно користуватися і вдало вживати їх. А зараз давайте ще раз згадаємо про ті «чарівні» слова, з яких ми почали нашу подорож. Дівчинка Ганнуся Чарівні слова До всіх сердець, як до дверей, Є ключики малі, Їх кожен легко підбере, Якщо йому не лінь. Ти, друже, мусиш знати їх. Запам’ятай, як казку, Маленькі ключики твої: «Спасибі» і «будь ласка» Хлопчик Вова Знають люди всі на світі Про «чарівнії» слова. Це спасибі, дай, будь ласка, Вибач, прошу до стола, Перепрошую, добридень, На добраніч, в добрий путь. Ну і ти, мій любий друже, Про слова ці не забудь. – А зараз давайте перевіримо, чи уважно ми мандрували вулицями і провулками до міста Милосердинська. Розберемо ситуації. Моральні задачі:
1. Я розмовляю з учителем, гостем. Вам терміново треба звернутися до мене. Як ви вчините? 2. Ви виходите з класу і ненароком штовхнули товариша. Що ви зробите? 3. Хлопчик і дівчинка зустрілися біля дверей класу. Хто і що повинен зробити? (Сценки виконують діти) Вчителька: Ну що ж, мої любі мандрівники, подорож наша закінчується. Думаю, що після сьогоднішнього дня ми всі будемо намагатися не забувати про «чарівні» слова, які сьогодні прозвучали, частіше вживатимемо їх у своєму житті, у спілкуванні і ставленні один до одного. Від цього ми станемо не просто культурними, ввічливими, а, перш за все, людяними, добрими. А всім відомо, що ДОБРОТА ВРЯТУЄ СВІТ! (Плакат на дошці) – Діти, а з якими словами-побажаннями ми звернемося до гостей? (Дякуємо за допомогу, на все добре, всього найкращого, до побачення, приходьте ще, будьте здорові!) Шабельна Марія Іванівна, вчитель-методист спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №9 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Білої Церкви | |
| Переглядів: 15710 | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |