Каталог статей
Головна » Статті » Поради психолога » Поради вчителям | [ Додати статтю ] |
Заняття 8. Тема. Емоція задоволення і радості. Мета: розвивати вміння адекватно виражати свій емоційний стан. Завдання: продовження пізнання своєї особистості через емоції радості і задоволення; розвиток здібності розуміти емоційний стан іншої людини; зняття м'язового напруження, викликане психічним, сприяння гуртуванню дитячого колективу. Обладнання: м'яч, аркуші паперу, олівці. Вправа «Тренування емоцій», (дивіться заняття 3.) Вправа «Сонячний зайчик». Ведучий. Сонячний зайчик зазирнув тобі у вічі. Закрий їх. Він побіг далі по обличчю, обережно погладь його долонями на чолі, на носі, на ротику, на щічках, погладжуй обережно голівку, шию, руки, ноги . Він забрався на живіт — погладь живіт. Сонячний зайчик не бешкетник, він любить і пестить тебе, подружися з ним. Зараз глибоко вдихнемо і посміхнемося одне одному». Етюд «Після дощу». Спекотливе літо. Тільки-но пройшов дощ. Діти обережно ступають навколо уявлюваних калюж, намагаючись не замочити ноги. Потім розбешкетувалися, стрибають по калюжах так сильно, що бризки летять в усі боки, їм дуже весело. Вправа «Закінчи речення». Діти пригадують щасливе почуття — радість. Закінчують речення. Я радію, коли... Учень радіє, коли... Мама радіє, коли... Дорослі радіють, коли... Друг радіє, коли... Тато радіє, коли... Вчителька радіє, коли... Вправа «Зоопарк». Учасники демонструють різних радісних тварин, обираючи їх за своїм бажанням. Вправа *Скажи ведмедику добрі слова». Ведучий «запрошує» на заняття іграшкового ведмедика. Учасники придумують для нього добрі слова. Потім кожен перетворюється на ведмедика (бере іграшку у руки) і сідає у центр кола. Інші придумують для нього добрі слова, тобто «погладжують» його. Ведучий допомагає у підборі слів.' Кричалка «Я дуже гарний». Учасникам пропонують повторити вслід за ведучим по черзі слова «я», «дуже», «гарний», спочатку пошепки, потім голосно і дуже голосно. «Малювання». Учасникам пропонуються аркуші з намальованими ромашками (заготовлені заздалегідь). Ведучий пропонує намалювати у центрі себе (своє обличчя), а на пелюстках — малюнки на тему «я радію, коли...». Хто вміє писати, може написати відповіді. Вправа «Добра тварина». (Див. заняття 7.) Заняття 9. Тема. Риси характеру. Мета: продовжувати пізнання своєї особистості, із притаманними їй рисами характеру. Завдання: розвиток вміння відрізняти й описувати види характеру; сприяння гуртуванню дитячого » колективу; зняття м'язового напруження, викликаного психічним. Обладнання: запис спокійної музики, м'яч. Вправа «Руки, що танцюють». (Дає змогу визначити почуття і внутрішньо розслабитися.) Ведучий пропонує дітям взяти два олівця, що сподобалися, у кожну руку. Покласти перед собою два аркуші паперу. Заплющити очі і, поки звучить музика, малювати на папері. Рухати руками в такт музиці. Потім можна подивитися, що вийшло. (2—3 хвилини). Вправа «Нас із тобою пов'язує...». Учасники кидають м'яч одне одному зі словами «Нас з тобою пов'язує...», пригадуючи риси характеру, особливості поведінки. Ведучий слідкує, щоб м'яч побував у всіх учасників, допомагає дітям визначити потрібні риси характеру. Вправа «І я...». Ведучий називає риси характеру. Якщо в когось є така риса, то він має сказати: «І я...... * Я — ледача... Я — охайна... Я — чесна... Я — вперта... Я — жадібна... Я — сором'язлива... Я — смілива... Я — цілеспрямована... Я — доброзичлива... Вправа «Я на драбинці характеру». У кожного учасника є аркуш із зображенням 6 драбинок, у кожної своя назва. На кожній драбинці 7 сходинок. Учасникам треба подумати, на якій сходинці вони знаходяться, відмітити літерою «Я». Потім вирішити, на яку сходинку кожної драбинки його поставить мама («М»), («В»). Вправа «Відгадай-но». Учасники повинні уважно роздивитися свого сусіда, який сидить ліворуч, і відгадати, що подобається у ньому його мамі. Діти почергово промовляють уголос свої здогадки. Можна провести друге коло, де діти відгадуватимуть, що подобається в сусіді друзям, третє — учительці. Ведучий має бути готовий допомогти дітям у відгадуванні. Вправа «Дзеркало». Вправа виконується в парах, де один — «людина», яка виконує різні дії, рухи, інший — «дзеркало», яке точнісінько повторює рухи людини. Після 2—3-х рухів учасники міняються місцями. Вправа «Хто покликав». Один із учасників підходить до стіни, відвертається. Інші почергово кличуть його, вимовляючи звук «а». Тому, хто водить, необхідно вгадати, хто покликав. Варіант вправи — «Хто доторкнувся». Вправа «Сліпий танець». Розвиває довіру одне до одного, знімає зайве м'язове напруження. Учасники об'єднуються в пари. Один заплющує очі, другий — «зрячий». Беруться за руки і танцюють одне з одним під легку музику (1—2 хв). Потім міняються ролями. Заняття 10. Тема. Який я? Мета: вчити дітей сприймати себе як цілісну особистість. Завдання: формування уявлення про себе, самохарактеристика; розвиток емпатії; зміцнення стосунків у колективі. Обладнання: картки зі світлими рисами, м'яч, аркуші паперу, олівці. Вправа «Струм». Учасники сідають у коло, тримаючись за руки, і передають по колу «Струм» (по ланцюжку, один одному тиснуть руки). Вправа «Побажання». Усі сидять у колі і, кидаючи одне одному м'ячик, говорять добрі побажання. Вправа «Хто ти?». Ведучий у кожного учасника запитує «Хто ти?», кидаючи йому м'яч. Учасники відповідають: «Я...». Ця вправа дає змогу відкрити в собі щось нове, усвідомити речі, які раніше не усвідомлювались. Водночас вона створює можливість краще познайомитися з іншими учасниками групи. Вправа «Закінчи речення». Я злюсь, коли... Я радію, коли... Я сумую, коли... Я не люблю, коли... Я серджуся, коли... Я щасливий, коли... Вправа «Циганка». Ведучий одягає хустку і перетворюється на циганку, яка пропонує поворожити всім присутнім. Учасники почергово звертаються до неї зі словами: «Циганко, циганко, поворожи мені, розкажи мені, який я». Ведучий тримає за спиною купу карток із написаними на них «світлими» якостями людей, витягає одну картку й демонструє її дитині зі словами: «Правильно я наворожила?». Дитина може відмовитися від якості. Ведучому важливо, з одного боку, підтримати роздуми дитини про те, яка вона насправді, з іншого — переконати в тому, що ця якість їй притаманна. Можна залучити до обговорення групу. Вправа «Конкурс хвальків». Усі сидять у колі, ведучий повідомляє, що сьогодні проводиться конкурс на кращого хвастуна. Але хвастати необхідно не своїми успіхами чи вродою, а сусідом, який сидить праворуч: «Погляньте уважно на свого сусіда. Подумайте, який він, що вміє робити, що в нього добре виходить. А зараз похвастайте». Можна обрати кращого хвалька. Ведучий запитує кожного: що сподобалося більше — хвастати сусідом чи слухати про себе? Малювання «Автопортрет. Вправа «Я тобі дарую». Усі сидять у колі. Ведучий пропонує зробити подарунок сусідові, який сидить ліворуч. Подарунки не звичайні, а передані за допомогою жестів (невербально). Головна умова — доброзичливість. Необхідно подякувати за подарунок. Прогнозований результат і методи його діагностики Досвід роботи (3 роки) за програмою -«Психологічна абетка» показав, що кінцевий результат відповідає меті програми. Тобто діти добре адаптуються до умов шкільного навчання. Учні можуть проаналізувати свої вчинки і вчинки інших людей, стають відповідальнішими, розкутішими. Вони добре розпізнають свої емоційні стани, сприймають емоції інших людей. Гармонізуються міжособистісні стосунки в дитячому колективі та між учителем і учнями. Зменшуєтьтся тривожність, м'язове напруження, викликане психічним. Після закінчення програми робиться діагностика, за допомогою такого психодіагностичного інструментарію. 1. Тест «Незакінчене речення». (Подмазин С.И. Альманах психо-логических тестов. — М, 1996.) 2. Анкета для оцінювання шкільної мотивації і адаптації Н.Г.Лусканової. 3. Малюнок «Що мені подобається у школі». (Лескова-Савицкая АА Проблема адаптации первоклассников к школе. — Одесса, 2001.) 4. Малюнок «Я в класі». (Лескова-Савицкая А.А. Проблема адаптации первоклассников к школе. — Одесса, 2001.) 5. Кінестетичний малюнок сім'ї. Берне Р., Кауфман С. (Альманах психологических тестов.) 6. Проективна методика для діагностики шкільної тривожності А.М.Прихожан. За результатами діагностики, а також використовуючи матеріали, здобуті під час занять, проводяться індивідуальні консультації з батьками дітей-учасників. Батьки мають змогу ознайомитися з результатами, отримують рекомендації, у разі необхідності планується подальша корекційна робота. Тісна співпраця з класним керівником дозволяє досягти кращого результату. Класний керівник — активний учасник усіх занять. Психолог ознайомлює його із власними висновками та прогнозами, надає рекомендації стосовно індивідуального підходу до учнів. Головним показником успішності програми є те, що діти залюбки відвідують психологічні заняття, із нетерпінням чекають призначеного часу, дуже активні й відверті. | |
Переглядів: 4942 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/2 |
Всього коментарів: 1 | |
|
ble>