|
Урок 1. Таємниці нашого світу.
Світ сповнений краси і мудрості. Хто створив цей світ? Хто Митець такої краси і довершеності всесвіту?
Урок 2. Світ – дарунок любові Творця.
Любов Творця до людини виявилася в тому, що Він створив усі умови для того, щоб людина раділа від життя. Та чи вміємо ми користуватися цими дарами? Чи цінуємо, бережемо і примножуємо їх? Чи вдячні ми Тому, Хто подарував нам цей світ?
Урок 3. Діти Отця Небесного.
Бог піклується про людей так само, як люблячі батьки піклуються про своїх дітей, тому ми називаємо Його Отцем Небесним. Милосердний Бог бажає, щоб і ми були милосердними.
Урок 4. Світ потребує нашої турботи.
Людина покликана турбуватися про природу навколишнього світу, яка потребує нашої допомоги й любові.
Урок 5. Тепло рідної домівки.
Родину єднає взаємна любов. У чому може виявлятися наша любов до батьків та рідних?
Урок 6. Дружна родина.
Злагода в родині залежить від уміння розуміти один одного, виявляти милосердя та співчуття, підтримувати у справах добра.
Стосунки між братами і сестрами. Уміння ділитися одне з одним, не ябедничати, піклуватися про молодших, разом робити добрі справи.
Урок 7. Наші маленькі друзі.
Часто випадки з життя тварин слугують людям за приклад доброти, самопожертви, відваги. Навіть таким чином Господь навчає людей проявів добра.
Як виховати в собі турботливе серце у ставленні до тварин і рослин? Не забуваймо, що наші менші друзі – не іграшки, що ми відповідаємо за них.
Урок 8. Краса люблячого серця.
Той, хто має у своєму серці добро, подолає всі життєві негаразди й труднощі, знайде справжніх друзів. Перегляд мультфільму “Гидке каченя”, обговорення головної думки про красу люблячого серця, вміння прощати. |
Учень отримує уявлення:
– про походження світу як прояв любові Творця до людей і до всього живого,
– про красу і гармонію світу,
– про Божественний задум щодо існування світу в добрі та злагоді;
визначає:
– своє ставлення до навколишнього світу як до дарунку Творця, що потребує активної участі у творінні добрих справ, доброзичливого, милосердного ставлення до людей, живої та неживої природи;
орієнтується:
– в етичних поняттях “совість”, “чесноти”, “милосердя”, “людяність”, “доброчинність”, “вдячність”, “відповідальність”;
порівнює:
– є приклади моральних вчинків з біблійних, історичних і життєвих оповідей зі своїми власними;
розуміє:
– потребу наслідувати кращі зразки християнських чеснот у повсякденному житті;
– важливість власної участі у добрих справах;
пояснює:
– внутрішнє переживання серця, голос совісті як підказування Бога, чи є наші вчинки добрими, чи поганими;
використовує:
– здобуті знання у повсякденному житті, у визначенні своєї моральної позиції, у самостійній і колективній творчій діяльності;
висловлює:
– особисте ставлення і ставлення своїх близьких до християнських цінностей у житті своєї родини;
уміє розрізняти:
– добрі й погані вчинки, мотиви вчинків і їх наслідки, а також певні власні звички та схильність до них;
дотримується правил:
– духовної безпеки у власному житті: прислухатися до голосу совісті, бути уважним до своїх слів і вчинків; не ображати, не засуджувати інших; бути слухняним, виконувати накази батьків і вчителя; запобігати сваркам, не допускати образ, необдуманих вчинків. |
