Каталог статей

Інтеграційні зв’язки курсу “Християнська етика в українській культурі” з основними предметами 2-го класу початкової школи  

Автор Антоніна Мовчун

Читання

Курс читання, що є складовою освітньої галузі „Мова і література”, одним із завдань передбачає формування морально-етичних уявлень і почуттів.

Змістова лінія Державного стандарту з читання „Коло читання” визначає таку тематику творів для читання:

 – твори про природу в різні пори року;

 – твори про дітей, їхні стосунки, взаємини в сім’ї , школі;

 – ставлення до природи, людей, праці;

 – твори, у яких звучать мотиви любові і пошани до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів;

 – твори, у яких утверджуються добро, співчуття, людяність, честь, дружба.

Як видно із перерахованого, дітям пропонується для читання тематика, що своїм змістом співзвучна із мотивами, передбаченими християнською етикою.

Тож учитель має нагоду використати міжпредметні зв’язки на уроках християнської етики з матеріалом уроків читання.

Так, у „Читанці” О. Савченко (I частина) є розділ „Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя”. Високомораль­ними художніми творами цього розділу вчитель християнської етики може скористатися на 5 уроці „Тепло рідної домівки”. На урок виноситься розв’язання таких проблем: родину єднає любов її членів один до одного; у чому може виявлятися наша любов до батьків та рідних. Саме ці мотиви є основними в поезіях „Все починається з мами” А. Костецького, „Тільки мама” В. Лучука, „Мамина рука” Д. Павличка. Аналізом віршів учитель підведе дітей до розуміння того, що мамина любов і турбота про дитину – уособлення Божої опіки над дитиною. Цілком логічно буде скористатися змістом цих творів і на 28 уроці „Золоте серце мами”, на якому розглядатиметься питання, як бути вдячним своїм матусям і бабусям за любов, ласку, терпіння й турботи.

Вірші „Я навчаюся у тата” П.Осадчука, „Бабця спить” В.Багірової, оповідання „Той ще не музика, хто в дудку дме” А.Григорука вчитель використає на 6-му уроці, тема якого „Дружня родина”. Бесіда за цими творами допоможе вчителеві показати, якими мають бути стосунки дитини з дідусем і бабусею, сестрами і братами;  як дитина проявлятиме турботу й піклування про своїх рідних.

На уроці №8 „Краса люблячого серця” доцільно скористатися поезією В. Лучука „Тільки мама”.

Герой вірша відчуває ніжну ласку матері в усьому – і тоді, коли вона запитує, й тоді, коли піднімає його зі сну, і навіть тоді, коли повчає:

     – На ходу сніданок з’їм!

– Так не слід робити!

                              Тільки мама може так лагідно сварити.

Ніжна ласка матері асоціюється з теплими сонячними променями у вірші „Мамина рука ” Д. Павличка:

Видалось мені,

Що лежу я в сні,

Що співає мені мати

Золоті пісні,

Що мене торка

Ніжна і легка,

Наче те весняне сонце,

Мамина рука.

Глибока мудрість міститься у вірші „Все починається з мами” А. Костецького. Чимало може зробити людина: „Моря й океани здолати, гору найвищу штурмом узяти, можна пройти крізь пустелі та хащі...”

Адже вона відчуває мамину любов, адже „ найдорожче стоїть за словами: у світі все починається з мами!”

Слід нагадати дітям одну із заповідей „Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітнім ти був на землі”, підвести учнів до розуміння її смислу: для дитини батьки заступають Бога на землі, тож непошана до батьків сприймається, як непошана до Бога .

Глибинний смисл має оповідання В. Сухомлинського „Сьома дочка”. Про свою любов до матері говорили сім дочок. Вони дуже скучили за матір’ю, яка повернулася додому” аж через місяць після відвідин сина, що “жив далеко – далеко”. Перша донька скучила, “немов маківка за сонячним променем”, друга ждала маму, “як суха земля жде краплинку води”, третя плакала за мамою, “як маленьке пташеня за пташкою”. Четверта донька щебетала, як їй тяжко було без мами (“Як бджолі без квітки”), п’ятій – ненька снилася, “як троянді сниться краплина роси”. Виглядала маму, “як вишневий садок виглядає соловейка”, шоста донька. Як бачимо, дуже гарними словами повідали матері про свою любов шість доньок. Тільки сьома дочка “нічого не сказала”. Але саме її любов – справжня. Бо любити – означає піклуватися. Сьома дочка «зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці – помити ноги». Саме її серце любляче, красиве, – у ньому живе любов і турбота. Сьома донька має у своєму серці християнські ідеали добра й співчуття.

Це оповідання можна використати й на 23 уроці “Любов творить чудеса”, мета якого довести, що любов до людей реалізується у справах, коли долається егоїзм і виявляється жертовність.

Цікавий життєвий приклад описує авторка оповідання “Сини”, що звучить як притча, – В. Осєєва. Три жінки набирають воду з криниці. Дві з них хваляться своїми синами: у першої він “спритний і сильний, ніхто його не подужає”, друга називає свого сина соловейком. На запитання, чому не розповідає про свого сина третя жінка, та відповіла, що “нічого особливого” немає в її сина.

Коли ж матері понесли тяжкі відра, вибігли три хлопці. І справді, перший з них “через голову перевертається, колесом крутиться”, інший – “соловейком заливається”. Тільки третій “до матері підбіг, узяв у неї тяжкі відра й поніс”. Тож і побачив дідусь, який ішов за жінками, тільки одного сина. Сприяє засвоєнню основної думки твору й завдання закінчити речення :

Хто щиро любить матір, той …

Бути уважним до своїх рідних – такий мотив оповідання А.Григорука “Той ще не музика, хто в дудку дме ” . Денисків дідусь, людина доброї душі, зважив на прохання внука – купив йому дудочку. І невдовзі від тієї дудочки всім не стало спокою: дудочка гриміла, наче “молодий, повний сили весняний грім”. Навіть у дворі “качки й кури ходили якісь знервовані. Пес Кудлай боявся вилізти з буди. А кіт Муркаш – той і зовсім з обійстя втік.” Повчання дорослих автор передає прислів’ями:

·        Купив дуду на свою біду.

·        Ваші грають – наші плачуть.

·        Гарно грає, але танцювати неохота.

·        Той ще не музика, хто в дудку дме.

·        Красненько дякуєм. Але не за те, що грали, а за те, що перестали.

Підтекст кожного з них осуджує байдужих невмійків, егоїстичних людей, не здатних помічати поруч із собою інших людей.

У розділі “Читанки” О.Савченко (ч.І), що називається “Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю…” зібрані твори, автори яких закликають оберігати природу навколишнього світу. Вникаючи у зміст творів, дитина оцінюватиме й своє ставлення до навколишнього світу як до дарунку Творця, відчуватиме потребу наслідувати християнські чесноти в повсякденному житті й творити добрі справи.

На уроці №4 “Світ потребує нашої турботи” слід використати оповідання “Ялинка” С.Носаня. На думку лісника дядька Карпа, люди чинять не по-людському. Вони безжалісно знищують ялинки, деревця, які ростуть років десять. Жаль і осуд звучить у словах лісника :“ Постоїть вона в хаті для втіхи тиждень-два – і на смітник”. Діти, з якими розмовляв дядько Карпо, вже кілька років прикрашають ту ялинку, “що росте на подвір’ї біля Оленчиного вікна”. Такою є моральна позиція, що спонукає дітей оберігати природу.

На цю ж тему написано поезію Олександра Олеся “Ялинка”. Слова зайчика – ніби голос совісті, що оцінює вчинки як добрі чи погані:

Ти ялинку посади,

А тоді рубай, ледащо!

Тетянка, героїня оповідання “Повінь” В.Чухліба, врятувала зайчика з біди, вона готова забрати його додому, в клітку до кролів. Та зайчикові потрібна воля, і дівчинка з татком відпустили звірятко в ліс. Хіба це не християнське милосердя?

Ідея милосердя звучить у вірші В.Коломійця “Не лови метелика”. Відпускає на волю з клітки Синичку герой оповідання І.Сенченка “Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться ”.

Милосердна людина не може пройти повз чужу біду – така мета уроку №10 “Серце, сповнене співчуттям”. На цьому уроці можна обговорити зміст оповідання І.Сенченка та поезію Л.Костенко “Перекинута шпаківня”. Хіба ж не до совісті дитини звертається поетеса , розкривши біду в шпачиній сім’ї?

Як же, хлопці, хатку ви прибили,

Що її порушили вітри?!

Плаче шпак уранці після зливи,

Де шумлять на греблі явори…

Важливої моральної чесноти – працьовитості – навчають вірші Г.Чубач “Я беру своє відерце”, М.Стельмаха “Сонце стукає в віконце”, А Костецького “Проста арифметика” та оповідання А.М’ястківського “Казка про яблуньку”, якими вчитель може скористатися на уроці №11 “Уроки турботливості” та №20 “За що цінується праця. Працелюбність.”

Уміння подолати свої лінощі, вчасно прийти на допомогу, виконати доручену справу – ці проблеми уроку допоможуть зрозуміти дітям названі твори. Поспішає в садок “посадити яблуні, груші, персики, горіхи добрим людям для утіхи” герой вірша “Сонце стукає в віконце” М.Стельмаха.

Привабливий результат матиме весела колективна робота – зелений, співучий, заквітчаний сад (“Проста арифметика” А.Костецького). Такі чудеса здатні творити  людські руки. Добре серце й працьовиті руки допомагають дичці стати яблунею семи сортів (“Казка про яблуню А.М’ястківського”). Тож добро слід творити – такий лейтмотив останнього підсумкового уроку №30 “Радість від творення добра”, на якому можна використати щойно проаналізовані твори. Зроблене добро принесе радість тому, хто його чинить.

Розділ читанки “Вірші – поетичні картини природи” (ч.ІІ) містить високохудожні поетичні замальовки рідної природи. Образне слово здатне викликати в душі дитини замилування красою, а також трепетне почуття любові до Того, Хто подарував нам цей світ, та вдячність. На уроці №2 “Світ – дарунок любові Творця” можна скористатися цими творами.

Божий світ – доцільно створений, до такої думки можна підвести дітей, прочитавши з ними поезію Лесі Українки “Вишеньки”. Дітям хочеться поласувати ягідками, вони засмучені: ягідки “високо виросли на гіллі”. Та “якби зросли низесенько, чи то ж би доспіли?”. Справді, світ сповнений краси й мудрості. Тож аналізом цих творів слід спонукати замислитися, хто Митець такої краси й довершеності всесвіту. (урок №1 “Таємниці нашого світу”).

Розділ “Оповідання” (Читанка, ч.ІІ) допоможе вчителеві християнської етики розкрити смисл таких понять як милосердя, людяність, совість, доброчесність, турбота про ближніх. Так, в оповіданні В.Сухомлинського “Горбатенька дівчинка” учні витримали екзамен на людяність. Зміст оповідання складає всього один епізод – директор школи приводить у клас горбатеньку дівчинку. Учитель затамував подих, він очима благав своїх пустотливих дітей: “Хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки”. І вони проявили розуміння: дивилися з цікавістю і лагідно посміхалися. Цим епізодом письменник сказав надзвичайно багато – одним поглядом, одним необережним словом можна поранити людську душу. Людяність може проявитися і в слові, і у вчинках, і навіть у погляді.

Проблему совісті розкриває В.Нестайко у творі “Руденький”. Зіставляючи вчинки чорненького й руденького хлопчиків, учні усвідомлюють справжню цінність добрих вчинків. Чорненький хлопчик “похапливо” з’їв свою цукерку, вихопив у дівчинки її і дременув у під’їзд. Зовсім по-іншому вчинив руденький. Він віддав дівчинці свою цукерку.

 Важливе місце в розкритті теми совісті займає у творі розмова дідуся  з руденьким хлопчиком. Руденький зізнався, що “поганим бути легко, а хорошим – важко”, але йому соромно бути поганим. Головна думка оповідання – в словах дідуся: “Ну, тоді я помилився. Пробач, ти не просто хороший хлопчик. Ти справжній молодець! Бо в тебе є совість, голубе мій, – а це в людині головне.”

Визначити зміст поняття гостинності допоможе другокласникам народна казка “Лисичка і Журавель”. Уроки турботливості засвоюютьучні, прочитавши казку М. Трублаїні “Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку”. Срібляста рибка повинна дістати лебедеві черевички, інакше він її з’їсть. На допомогу рибці поспішила зелена жабка, горобчик-молодець і дівчинка Наталочка. Вона віддала свої черевички, наказала поспішати рибку рятувати. Переказала свою подяку срібна рибка жабці-скрекотушці, жабка – горобчикові-молодчикові, а горобчик – Наталочці.

На уроці № 10 “Серце сповнене співчуттям” бесідою за цією казкою учитель підведе дітей до висновку: допомога іншим – це ніби співпраця людини з Богом.

На уроці №17 “Безкорислива дружба” можна проаналізувати твори, у яких оспівано дружбу, прислів’я про дружбу.

За читанкою В. Науменко покажемо інтегрованість уроків християнської етики з уроками читання (використання морально – етичних проблем творів читанки на уроках християнської етики) таблицею:

Отже, християнські мотиви доброчесності, совісті, милосердя, дружби, любові, як показує аналіз читанок, глибоко ввійшли в художні твори, тож учителеві слід вміло скористатися наявним матеріалом.