Каталог статей

Урок 5. Добро і зло в нашій душі.

Совість – голос Божий

1 клас

Мета: Пояснити дітям поняття "добро", "зло"; показати на прикладі біблійного оповідання боротьбу між добром і злом, прояви совісті у людини, важливе значення совісті; допомогти прислухатися до голосу власної совісті.

Обладнання: білий папір на кожну дитину, два аркуші із зображенням безлистих дерев, паперові листочки, робочий зошит, олівці жовтого і чорного кольорів, диск "Дорога добра", свічка.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

Запитання на повторення:

1. Кого Бог створив схожим на Себе?

2. Для чого Бог дав нам розум, серце, волю?

(Відповіді дітей)

ІІ. Повідомлення теми уроку.

1. Розповідь учителя:

Ми маємо великий скарб – образ Божий. Але буває й так, що ми втрачаємо Божий подарунок, коли не хочемо робити добра собі й іншим людям. Хтось із нас сердиться, ображається, лінується, не слухає батьків, заздрить. Отже, зло знаходить місце в душі.

Що ж підказує нам: добре робимо ми чи погано? Що ж допомагає нам визначити, де добрий вчинок, а де поганий? Бог дав нам у душі особливий голос, голос-підказку, що підказує нам, що добре, а що погано. цей голос називається совістю.

2. Розповідь біблійної історії про життя Йосифа та його братів (адаптованої).

В одного чоловіка, якого звали Яковом, було 12 синів. Десять старших синів зовсім не тішили своєю поведінкою батька, часто завдавали йому прикрощів. Один тільки Йосиф був слухняним, добрим, люблячим сином. Він дуже засмучувався, коли бачив, як брати зневажають батька.

Яків любив всіх своїх синів, але найбільше любив найменшого сина Веніаміна та Йосифа, якому подарував гарне різнобарвне вбрання. Брати через це заздрили Йосифу, зневажали його.

Одного разу, коли старші сини Якова випасали отари далеко від дому, він сказав Йосифу: "Біжи глянь, чи живі-здорові брати твої, чи худоба на місці, і скажеш мені". Йосиф з радістю пішов виконувати доручення батька.

Довго шукав Йосиф своїх братів. І ось, нарешті, помітив їх і заспішив з радістю до них. Брати теж здалеку помітили його і вирішили вбити, але потім один із братів на ім'я Рувим, який був добріший за всіх, сказав: "Не треба його вбивати; киньте його тільки в цю яму".

Радість зустрічі з братами перетворилася для Йосифа на великий смуток. Він благав їх відпустити його до батька, але їх серця були, як кремінь, холодні й тверді.

Йосиф сидів у ямі, плакав і знемагав від голоду і спраги. Брати посідали біля ями і почали їсти хліб, принесений Йосифом, але йому не дали і крихти. В цей час вони побачили купців, що їхали неподалік, і вирішили продати Йосифа. Так Йосиф був проданий купцям за 20 срібних монет. Такою була ціна його життя для братів. Батьку брати показали розірваний одяг Йосифа, вимазаний у кров козеняти, і сказали, що його розірвав хижий звір. Серце батька наповнилось смутком і горем, воно оплакувало найулюбленішого сина..

Купці продали Йосифа багатому чоловіку, близькому до фараона, і той зробив його своїм слугою. Йосиф чесно, сумлінно виконував свої обов'язки. але з ним трапилася неприємність: оббрехала його дружина хазяїна. Йосифа вкинули до в'язниці. Бог не залишав його. Він дав йому дар тлумачення снів. І Йосиф користувався цим даром. Дійшла чутка про цей дар до фараона, якому приснилися дивні сни, які не могли розгадати мудреці, і він викликав Йосифа до себе. Йосиф розтлумачив сни фараону і порадив йому запасати зерно, бо потім будуть неврожайні роки, буде голод. Фараон призначив Йосифа управителем єгипетської землі, збирати і запасати хліб.

Незважаючи на таке підвищення, Йосиф продовжував сумлінно трудитися: будувати засіки для хліба і наповнювати зерном.

А коли настали голодні роки, з усіх кінців з'їздилися люди до Йосифа, і він продавав хліб, поповнюючи скарбниці фараона золотом.

Одного разу, продаючи хліб, він побачив знайомі постаті. Це були його брати. Йосиф впізнав їх, але зразу не об'явився, а вирішив випробувати.

Брати й гадки не мали, що їх брат може так високо піднятися. В розкішному одязі він був не схожий на того Йосифа, якого вони продали купцям.

Випробувавши братів, Йосиф побачив, що вони змінилися, він пробачив їм все і поселив разом із сім'ями та батьком на найкращих землях Єгипту.

Так добро перемогло зло.

Бесіда за твором.

Запитання до дітей:

1. Скільки синів було у Якова?

2. Чи радували сини своєю поведінкою батька?

3. Чому брати заздрили Йосифу?

4. Як вони з ним поступили?

5. Як поводився Йосиф у рабстві?

6. Чому фараон поставив Йосифа управителем?

7. Чи впізнав Йосиф своїх братів? А вони його?

8. Чому він спочатку випробовував їх?

9. Чи пробачив Йосиф своїм братам?

10. Яким кольором ви зобразили б душу Йосифа, братів (жовтим чи чорним)?

(Відповіді дітей)

Завдання.

Намалюйте на папері у вигляді кружечка душу Йосифа і душу одного зі старших братів. Я буду називати характеристики поведінки, а ви поставте рисочки-промінчики від кружечка (світлого або темного).

Приклад: Називаю "слухняність" – малюєте промінчик жовтим олівцем від кружечка, що символізує Йосифа.

Характеристики поведінки, написані на листочках:

· слухняність

· повага до батьків

· працелюбність

· справедливість

· чесність

· терпеливість

· доброта

· уміння прощати

· неслухняність

· заздрість

· жорстокість

· користолюбство

· жадібність

· брехливість

· боязливість

(Діти виконують завдання).

Фізкультхвилинка.

Руки до неба я піднімаю (піднімають руки вгору)

Щиро Бога благаю:

Дай сили і вміння (показують руками на себе)

Творити добро,

І ненавидіти будь-яке зло (розводять руки).

3. Слово вчителя.

Схематичне зображення душі Йосифа схоже на сонечко, а одного з братів – на щось подібне до павука, спрута.

Так, добро, як сонечко, зігріває, тішить і радує людей. А погані вчинки, погана поведінка засмучують людей, роблять їм шкоду. Отже, зло – це все те, що приносить шкоду людям, засмучує, принижує гідність, робить боляче.

Ми всі маємо вчитися робити добро, адже "хто людям добра бажає, той і собі має". Добро вважають найціннішим скарбом, народна мудрість говорить:

"Роби добро – воно дорожче золота"

"Не одяг звеличує людину, а добрі справи"

"Добро посієш – добро й пожнеш"

"Добро завжди перемагає зло"

Совість спонукає соромитися лихих вчинків і перемагати зло добром. Совість у нашій душі – це неначе вогник свічки. Коли совість не спить – світло в душі людській. Коли (запалює свічку) ми питаємо в неї: "Чи добре те, що я роблю?", коли ми аналізуємо наші вчинки, наші думки, совість наша ніколи не згасне. І якщо не берегти її – робити зло, байдуже ставитись до людей, бути ледачим, жадібним, вогник погасне. У душі запанує пітьма (Гасить свічку).

Робота з підручником: бесіда за малюнком (ст. 15).

Завдання.

1. Прикріпіть листочки на дерева. До одного ті, на яких написані хороші характеристики поведінки, на друге – погані. Так у нас утворяться два дерева: дерево добра і дерево зла.

(Двоє дітей виконують роботу).

2. Вимовте слово "зло", "добро".

Чи відчуваєте різницю у вимові?

Слово "добро" вимовляється, ніби співається, а "зло" – із сичанням, стисло. Наша мова влучно назвала погані, лихі вчинки, думки злом, а хороші, приємні – добром.

3. Послухайте мелодії. Визначте характер музики.

(Діти слухають твори Л. Процюк "Різдвяна пісня", Е. Гріга "В печері гірського короля" (фрагмент).

4. Пограємо у гру.

Я буду кидати м'яч кожному з вас, називаючи при цьому хороші справи, вчинки, ви маєте ловити м'яч, а якщо назву погані – відбиваєте м'яч.

(Гра з м'ячем).

ІІІ. Підсумок уроку.

Запитання до дітей:

1. Яку тему ми розглянули сьогодні?

2. Що таке совість?

3. Як ви розумієте вислів "Коли в людини совість спить – вона може зло робить"?

Побажання вчителя:

Прислухайтеся до голосу своєї совісті. Хай вона буде вашим надійним другом і порадником.

Дибля В. В., вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/