Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі [ Додати статтю ]

Урок 10. Храм - Дім Божий

Урок 10. Храм - Дім Божий

 

1 клас

 

Мета: показати значення храму для міста, для людини; дати поняття храму людської душі; ознайомити з основними духовно-моральними цінностями на основі зразків української культури, з правилами та принципами християнської етики спілкування і стосунків між людьми; допомагати пізнавати та сприймати морально-етичні цінності й застосовувати їх у своїй поведінці; виховувати в дітях риси християнської моралі.

Обладнання: кольорові олівці, диск із записом передзвону лаврської дзвіниці, ілюстрації із зображенням храмів м. Києва

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань.

– Як ви розумієте – шанувати свій рід? Розповідь дітей про своє родове дерево (домашнє завдання).

– Давайте згадаємо, що означає слово "християни"?

II. Повідомлення теми і завдань уроку.

– Ми живемо з вами у великому місті, в якому багато різних будинків. У деяких будинках живуть люди. Але є будівлі іншого призначення – це школи, магазини, театри, музеї, різні підприємства. А ще є у місті особливі будівлі, де не їдять, не купують речі. Чиї ці будівлі незвичайної краси? Це споруди, що присвячені Богу, – церкви, храми. Їх ще називають Домом Божим.

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нових знань.

– Чи були ви у церкві чи храмі? Що запам'яталось вам найбільше? Хто із членів вашої сім'ї ходить до церкви?

– Якщо храм – Дім Божий, то хто в ньому живе, хто в ньому Господар?

– Для чого люди приходять до храму? (Щоб попросити у Бога допомоги в житті, з проханням про здоров'я своїм близьким, подякувати за те добро, яке дарує нам Бог, попросити у Бога прощення за погані вчинки, щоб ніколи їх не повторювати, про себе, щоб стати кращим, подолати гріх).

Слухання вірша Л. Полтави "До церкви".

– Усі ми, проходячи повз будь-який храм, милувалися його красою та величчю. Київ – місто, в якому багато старовинних храмів (розгляд ілюстрацій).

Але не кожен знає, як влаштований православний храм.

– Чим, на вашу думку, відрізняються храми від звичайних будинків? (за формою нагадують палаци, увінчані золотими банями, сяючими на сонці хрестами, які означають, що це місце присвячене Богові).

– Кожен храм присвячений якомусь святому або якійсь події Священної історії, зводилися храми у гарних місцях. Сама будівля храму здебільшого нагадує форму корабля, тому що церква подібна до корабля, на якому можна переплисти бурхливе море життя. Як праотець Ной рятував себе і свій рід в бурхливих хвилях потопу, закрившись у ковчегу, так і церква рятує християн від гріховного потопу серед бурхливих хвиль моря житейського.

Храм завершується куполом (або ще його називають баня, маківка), який символізує небо. На куполі височіє хрест – во славу глави церкви Ісуса Христа.

Часто над входом до храму збудована дзвіниця – вежа, де розташовані дзвони. Вони скликають людей на молитву у дім Божий. Чим більше свято, тим урочистіше дзвонять дзвони. Давайте з вами послухаємо передзвін київської лаврської дзвіниці.

Християнський храм складається з трьох частин. Перша, найголовніша, частина храму – вівтар, друга – храм, третя – притвор. Свою розповідь вчитель може супроводжувати показом ілюстрацій.

– Люди, які приходять у храм Божий, щоб бути з Богом – це люд Божий. У кожного з нас у душі має бути особливе місце для Бога. І тоді в душі розцвітають чудові квіти – квіти чуйності, терпіння, людяності. А Бог бачить і невидимо поливає ці квіти, щоб вони краще росли. Тоді ми з вами стаємо кращими. Душа людська стає прекрасною. Вона стає храмом для Бога.

IV. Закріплення та осмислення знань.

– Коли б вам довелося будувати храм, щоб вам хотілося особливого побудувати?

– Поки ви ще маленькі, тому для початку давайте розфарбуємо малюнок церкви та прикрасимо його квітами "чуйності", "терпіння", "людяності", "любові". Після закінчення роботи діти розповідають, якими кольорами вони розфарбували малюнок. Чому?

V. Узагальнення і систематизація знань.

– Чи хотіли б ви піти до церкви? Як треба поводити себе у храмі? Нагадати дітям правила поведінки у храмі, які вивчали на уроці "Я і Україна".

VI. Підсумок уроку.

– Якою повинна бути душа людини, щоб у ній було місце для Бога?

                     Для чого люди будують храми? – Кого називають – люд Божий? – Подумайте, чи могли б ви назвати себе людиною Божою?

 

Сорока Н. М., вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/

Категорія: Християнська етика в українській культурі | Додав: [ADM]Irina (07.06.2009)
Переглядів: 2518 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!