Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі | [ Додати статтю ] |
Урок 19. Україна – країна благословенна 1 клас Мета уроку: створити у дітей образ рідної землі – на основі прагнення дитячої душі до добра; підвести до розуміння важливості слідуванню благословенню та визначити разом з дітьми, що нам потрібно зробити для Батьківщини. Обладнання: карта України, глобус, картки з зображенням сонечка для гри, розмальовки для кожного учня, м’яч. Матеріал до уроку: вірш А. Камінчука, "Притча про квітникаря", розповідь про апостола Андрія, вірш Олени Пчілки "Маленька українка", музичний супровід: "Боже Великий Єдиний", слова О. Кониського, музика М.Лисенка, "Молитва за Україну". Хід уроку 1. Організація учнів до уроку. 2. Активізація опорних знань. 3. Розповідь учителя. Наша Батьківщина – Україна, благословенна земля. Благословенна – це значить наділена Божою любов’ю і допомогою завдяки молитвам віруючих людей. З давніх часів наші пращури жили над Дніпром, орали землю, вирощували хліб, виготовляли гарний глиняний посуд, красиві речі з глини, дерева, металу. Але не знали істинного Бога. Та одного разу здалеку прийшов незвичайний чоловік. Очі його сяяли любов’ю і радістю. Він ніс благу вість – що в світ прийшов Христос, Божий Син, який приніс спасіння всім людям. Цей чоловік був Святий Андрій. Апостол, піднявся зі своїми учнями на пагорб над Дніпром і поставив хрест. І, помолившись, промовив пророчі слова: "Благодать велика засяє на горах цих. Тут буде град великий і багато церков воздвигне Бог". Пройшли роки, пройшли віки і тисячоліття. Здійснилося Боже благословення за молитвою апостола. Вийшли з нашого народу монахи, які молитвою перетворювали світ, і мужні воїни, які захищали землю та люд від ворога, і видатні зодчі, які зводили такі красиві храми, що здавалося, каміння співає, і лірники, кобзарі та співаки, які своїми думами й піснями втішали й лікували людські серця. Та багато було стогону й сліз, воєн і руйнувань на нашій землі. І зараз Батьківщина наша хвора і поранена. Чекає Україна добрих, терплячих і роботящих рук, чулих сердець, світлих голів, які допомогли би їй видужати, стати щедрою і прекрасною. Робота з підручником. Завдання: 1. Розгляньте, будь-ласка, малюнок (ст. 52, 53), зверніть увагу на гурт людей, які стоять на пагорбі Дніпра. Чи можете ви сказати, хто з них апостол Андрій? Куди спрямований погляд людей, і хто ці люди? Запитання до дітей: – Чому у апостола Андрія очі світилися любов’ю і радістю? – Що міг він побачити з дніпрових круч? – Про що він молив Бога? Гра "Якою я хочу бачити мою рідну землю". Діти повинні відповісти на запитання, піднімаючи сонечко, якщо вони згодні з твердженням. Хід гри: Учитель говорить: "Я хочу бачити землю": – багатою; – квітучою; – вкритою горем і сльозами; – щедрою; – хворою і зраненою; – благословенною. А зараз давайте закриємо очі і попросимо нашого Небесного Отця, щоб і надалі Він покривав нашу землю Своєю любов’ю, щоб на нашій землі завжди був мир і спокій. Ми покриємо сонечками карту України, символізуючи Божу любов і благословення. (Діти прикріплюють сонечка до карти України, звучить музика "Боже Великий Єдиний"). Що ж ми маємо робити, щоб наша країна була багатою і красивою? Щоб відповісти на це запитання, я пропоную вам послухати притчу про квітникаря. У одного чоловіка був великий квітник. Кожного ранку квітникар з любов’ю оглядав свої рослини, вітався з ними, поливав, виполював бур’яни, а ввечері дякував Богу за лагідне і тепле сонце, що давало світло і тепло, за рясний дощик, що втамовував рослинам спрагу. У квітникаря був сусід – заздрісний, лінивий і байдужий. На своїй ділянці він висівав і висаджував різні рослини, але росли вони погано, були слабенькі, тьмяні. Це в мене земля погана, – думав він, і заздрісно поглядав на квітник квітникаря. Одного разу він сказав квітникарю: "Дай мені ділянку своєї землі, я теж посію на ній квіти". Квітникар був людиною доброю, щедрою. Він виділив ділянку землі сусіду, дав насіння квітів. Прийшла весна. Обидва засіяли свої ділянки квітами. Квітникар, як завжди, доглядав свої рослини, а сусід мало заглядав у квітник. Невчасно виполював бур’яни, забував поливати. "На хорошій землі все буде родити", – думав він. Ось пройшов час. У квітникаря зацвіли квіти, заповнюючи пахощами околиці. А у сусіда серце знову наповнилось заздрістю і злістю. Запитання до дітей: – Чому серце сусіда наповнилось заздрістю? – Що потрібно робити, щоб були хороші результати твоєї праці? – Як потрібно ставитись до того, що вже дано тобі Богом? – Чи потрібно любити те, що ти робиш? Отже, щоб наша країна була багатою і квітучою, потрібно добре працювати, берегти те, що дано Богом і створене людьми, любити результати своєї праці, молитися, просити у Бога благословення для нашої країни. Завдання: – Виберіть, яка з цих двох квіток із грядки квітникаря. Розфарбуйте її. – Підніміться на свої ніжки, піднявши розфарбовану квітку вгору, і проголосимо побажання для нашої неньки України: "Квітуй, благословенна, Україно моя, на ніжній тендітній планеті Земля!" Діти, подивіться, будь-ласка, на глобус – це модель Землі. Наша Земля така ніжна і тендітна, але Бог тримає її в Своїх руках. На нашій планеті є гори й моря, ріки й озера, рівнини. Давайте знайдемо нашу Україну. Бог мудро розподілив все на планеті. Україні дістався невеликий клаптик землі, але тут найродючіші грунти, ця земля породила геніїв, людей, які вірять в Бога, які славляться своєю працелюбністю, щедрістю. Це князь Володимир, який запровадив християнство на нашій землі, князь Ярослав Мудрий, філософ Григорій Сковорода, письменник Тарас Шевченко, композитор Микола Лисенко і т.д. Гра з м’ячем. Давайте будемо передавати м’яч (а він схожий на Землю), при цьому висловлюючи свою любов. Приклад: Я передаю м’яч Ігорю, при цьому називаю його ніжним словом – Ігорьочок, зайчик і т. д., але щоб слова більше не повторювались. Робота в зошиті (завдання 19 – діти розфарбовують малюнок). Підсумок уроку. Запитання: 1. Що таке благословення? 2. Як ви поясните вислів "Україна благословенна"? 3. Що потрібно робити, щоб Україна була квітучою, багатою, благословенною? Читання вірша Олени Пчілки "Маленька українка". Дибля В. В., вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва | |
Переглядів: 2002 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |