Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі | [ Додати статтю ] |
Урок 21. Добрі та погані звички 1 клас Мета: вчити розрізняти добрі і погані звички; заохотити дітей до набуття добрих звичок і виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок. Хід уроку Вчитель: Я рада знову вас вітати, Чудове в нас сьогодні свято! Навчитись старших поважати І малюків не ображати! Вітатись чемно з усіма, – За вас радію недарма! – Здавна на землі люди цінували праведне життя – життя чесне, щире, відкрите, правдиве. Треба утримувати себе від поганих вчинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро. Не давайте злу побороти добро! Розгляньмо, діти, малюнки і назвімо разом головні людські гріхи та чесноти. Гордість може побороти скромність. Щедрість переможе скупість. Чистота – бруд. Любов – ненависть. Стриманість – розбещеність. Працелюбність – лінощі. Гнів – ласка. Гра "Пастка" – Я називатиму погані звички, а ви перетворюйте їх у добрі, тільки не потрапте у пастку. Не вмивайся вранці! Не дякуй за сніданок! Не виконуй прохання мами про допомогу по господарству! Пиши неохайно! Не чіпай книжок! Ображай менших! Розкидай по кімнаті речі! Рви підручники! Говори погані слова! Не слухайся, капризуй! Обманюй всіх, кажи неправду! Вчитель: Не бреши! – застерігає Божа заповідь. Справді, тільки правдивістю ми можемо заслужити підтримку і повагу до себе рідних і близьких у Всевишнього. Зараз я вам розповім про одну дівчинку, яка обманула інших. Ганнуся впала і зламала ногу. Довелося в гіпсі лежати дома. Вона дуже хвилювалася, що багато в школі пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників. Друзі вирішили допомогти дівчинці; домовились щодня носити їй уроки і пояснювати, коли вона щось не розумітиме. Коли настала Наталчина черга провідувати Ганнусю, вона не прийшла, а в класі сказала, що бабуся хвора. Довелося до аптеки бігти і по господарству допомагати. – Як тобі не соромно? – обурилась Надійка. – Ти ж вчора цілий день через скакалку стрибала. – Подумаєш, злочин великий, – сказала Наталка. – Я зовсім трішки збрехала. – Діти, хіба брехня може бути малою чи великою? – Від якої брехні більше шкоди? – Від малої брехні така ж шкода, як і від великої. Адже і мала, і велика брехня – це все неправда. А починається все з малого: • Пішов гратися, а мамі сказав, що був у школі; • Бігав у дворі, а мамі сказав, що провідував хворого друга; • Дивився телевізор, а сказав, що вчив уроки. Спершу брехун говорить неправду про себе, потім про інших. Ставши дорослою, неправдива людина може зрадити і свою землю, і свою країну. І це буде та брехня, якій немає прощення. Дидактичні практичні завдання. 1. Розглядання ілюстративних ситуацій. Розповіді за ілюстраціями про позитивні та негативні вчинки. Плаче дівчина. Як ви її втішатимете? а) обійму; б) скажу лагідне слово; в) запропоную разом погратись; г) запропоную солодощі; д) не зверну уваги. 2. Що таке неправда? Синонім до слова неправда (діти працювали дома) – брехня, наклеп, вигадка, плітки, кривда, поговір, облуда, дезінформація. 3. Групова робота "Закодований вислів". (Діти працюють в групах). Завдання: розкодувати вислови відомого мудреця Соломона. Хвилинка роздумів. Діалог на тему: "Чи доводилось вам робити вибір між правдою і неправдою?" – Як ви вчинили в такій ситуації? – Як ви розумієте вислів: "Язик свербить сказати, а треба мовчати?" Святе Письмо вказує, що удар язиком ламає кістки. Від гострого меча полягло багато, але не стільки, скільки впало від язика. Відомий дослідник біоенергетики і психотерапевт Лазарєв С.М. дослідив, якої шкоди завдає лихослів'я самій людині. Всі наші хвороби – це "червоний сигнал" того, що ми не туди йдемо. І коли у сім'ях починаються нещастя, хвороби дітей, рідних, ми навіть не здогадуємось, що причиною є лихослів'я. Ми тим самим вбиваємо себе, не помічаючи цього. Лихослів'я вкорочує наше життя, знищує вас фізично і духовно. Лазарєв дослідив, чому японці живуть довго. Усіх довгожителів об'єднує загальна риса – добра душа. До того ж японці – найввічливіші люди на світі. Люди рано помирають, бо самі себе знищують: і душу, і тіло. Проблемні запитання. – Чи приносить тривалу радість і користь вкрадена річ? – Які Божі заповіді ми повинні виконувати за будь-яких умов? Поясніть вислів: "Той, хто розіб'є чужу радість, уже ніколи не матиме щастя". Чому кажуть, що крадіжка – це хвороба людини? Восьма заповідь Бога забороняє красти. Адже крадіжка – це таємне привласнювання речей, які вам не належать. Коли ми крадемо, то кривдимо себе. Але ж кожна людина покликана робити добро і не чинити зла. Чи доводилось вам коли-небудь брати чужі речі? Як ви почували себе після крадіжки? Прощення. "…прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…" (Матвія, 6:12) – Чи бувало таке, що вас ображали? – Яким було переживання, згадка про це? Хоч згадувати й справді гірко, але пам'ятати довгий час ще гірше. Як би це важко не було, кривдника слід простити обов'язково. Ми живемо, працюємо серед людей. А коли люди прощають один одного, вони розривають хибне коло помсти. Коли людину прощають, вона звільняється від тягаря провини і знову стає впевненою в собі. Коли людина почувається винною, їй важко жити, працювати. Коли ми прощаємо, то стаємо мудрими, добрими, сердечними. Прощаючи інших, ми водночас позбуваємось гніву, почуття образи та бажання помститись. Гнів, помста, незадоволення, образа заважають добрим стосункам між людьми. А прощення знімає біль, гнів, образу, тому, прощаючи, ми позбуваємось всього недоброго в собі. Згадайте випадки зі свого життя, коли вас образили, а ви простили кривдника. Давайте обговоримо ваші переживання. Напишіть на аркуші паперу або намалюйте вашу найбільшу образу, яка до цього часу тривожить. Порвіть цей аркуш, викиньте образу, простіть своєму кривднику. Яремчук В. Г., вчитель ЗНЗ № | |
| Переглядів: 2712 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |