Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі [ Додати статтю ]

Урок 24. Тарас Шевченко в дитинстві

Урок 24. Тарас Шевченко в дитинстві

 

1 клас

 

Мета: розкрити багатство душі поета з дитинства, незважаючи на нелегку долю; показати прагнення до знань і до прекрасного; показати турботу Шевченка про духовну просвіту українців (переклад Псалмів, "Буквар").

 

Зміст уроку

 

І Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

– Ми вивчаємо християнську етику. Для чого?

– Скільки часу потрібно людині, щоб іти дорогою Добра? (Все життя)

– Для чого ми живемо? Якою дорогою повинна йти людина? (Дорогою Добра?)

– Якою дорогою хочете іти ви?

– Які правила руху на Дорозі Добра?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

– Любити свою Батьківщину неможливо, щоб не пам'ятати славетних людей, українців, які принесли всесвітню славу Україні; українському народу.

Одним із славетних українців був Тарас Григорович Шевченко. Його твори читають і у наш час на багатьох мовах світу.

III. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

Т.Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринці (нині Черкаської обл.) в сім'ї кріпаків. Ріс Тарас допитливою, розумною людиною, хотів усе знати.

Але горе спіткало Тараса. У дев'ять років хлопчик залишився без матері. Батько одружився з жінкою, яка мала своїх дітей. Тарас змушений був терпіти постійні знущання від лихої мачухи. В одинадцять років Тарас став круглим сиротою.

В обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь: на стінах, на дешевому сірому папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у пошуках вчителя. Був він за школяра-попихача, наймита, в обов'язки якого входило рубати дрова, носити школярам воду; терпів вічно п'яного дяка.

Часто до Тараса ставилися несправедливо, часто його били. Але, не зважаючи на це Тарас умів цінувати добро від людей і все життя залишався вдячним своїй старшій сестрі та односельчанам, які співчували та підтримували його.

Подивіться на ілюстрації картин Тараса Шевченка. Художник з любов'ю і теплотою змальовує простих селян, жінок, дітей, природу рідного краю.

Т. Шевченко згадує з дитинства найсвітліші хвилини, коли він міг, десь заховавшись у кущах, читати та малювати.

Читання вірша "Мені тринадцяти минало".

– Чи розумієте ви Тараса, якому було радісно на душі, хоча в цей час у нього нічого немає: ні батьків, ні домівки, ні одежі, а часто й їжі.

Робота з підручником. Читання статті підручника.

– Які три справи любив робити хлопчик Тарас і чому?

– Чи можемо ми назвати Тараса доброю людиною? Чому?

– Про самоту, душевний сум Тараса говорять слова пісні "Зоре моя вечірняя". (Прослуховування пісні "Зоре моя...").

У дитинстві Т. Шевченко, як і всі тоді, вчився читати по Псалтирі (це така частина Святого Письма, яку часто використовують на богослужінні). А коли став дорослим, склав сам буквар для українських дітей, щоб їм було легше вчитися читати. Це говорить про турботу Шевченка про духовну просвіту українців.

Робота в зошиті, с 24.

Прочитайте слова поета, які він сказав своїм нащадкам. Як ви їх розумієте?

IV. Підсумки уроку.

– Про кого ми говорили на уроці?

– Що ви запам'ятали про Т. Шевченка?

– Тарас Шевченко – видатна людина. Він пройшов свій життєвий шлях, починаючи з самих низин, і піднявся до всесвітньої слави. В будь-яких життєвих ситуаціях людина не втрачала людяності, чуйності, порядності. Можна сміливо сказати, що Тарас Шевченко все життя йшов Дорогою Добра.

 

Ющенко О. В.,вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/

Категорія: Християнська етика в українській культурі | Додав: [ADM]Irina (07.06.2009)
Переглядів: 3954 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!