Каталог статей

Урок 28. Хліб наш насущний

1 клас

Мета: познайомити дітей із значенням хліба, як плоду людської праці; виховувати пошану до хліба, людської праці; ознайомлення з духовно-моральними цінностями на основі християнських традицій в Україні.

Виховувати у дітей християнські риси – працьовитість, пошану до людей праці, схильність безкорисливо творити добро.

Обладнання: кольорові олівці, диск із музичним супроводом ("Отче наш", хорове виконання), знаряддя праці для випічки хліба, предмети українського побуту.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

– Які прислів'я про працю та ледарство ви приготували вдома? Як ви їх розумієте? (домашнє завдання).

– Як ви думаєте що дає людині праця?

II. Повідомлення теми і завдань уроку.

Запропонувати дітям прочитати вірш, який записаний на дошці:

Одвічно славний труд людини!

Де хліб є на столі, там пісня щастя лине.

– Як ви вважаєте, про що піде мова на сьогоднішньому нашому уроці? Багато чудесного і прекрасного є в світі. Одне з найбільших чудес, які дав нам Творець – це хліб. Хліб – це те, що завжди було турботою і радістю людини, чому вона віддавала свій труд і талант. Хліб для кожного з нас звичний, як сонячне світло чи дихання, і такий необхідний. Без хліба не можливо уявити жодного нашого дня.

III. Сприймання та усвідомлення нових знань.

– Як народжується хліб? Дуже давно люди навчилися  вирощувати і обробляти хліб. Було це приблизно так: (грамзапис Г. Демченко „Красно дякуємо за хліб").

– Прочитайте слова записані на дошці ЖИТО, ЖИТНІЙ, ЖИТТЯ.

– Cлова мають однакову частинку. У нашій мові вони з'явилися давно. Жито було символом життя й достатку, тому часто можна було почути слово „жито" в народних піснях.

Заспіваймо, родино,

Щоб нам жито родило,

Щоб жито, ще й овес,

Щоб зібрався рід увесь.

Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею радісні надії та клопоти хлібороба. Після холодних коротких днів та довгих зимових вечорів настала можливість вийти на залиті сонячним світлом поля. Навесні дівчата й хлопці у веснянках, а діти у колективних іграх накликали родючість хлібним нивам.

IV. Фізкультхвилинка.

Діти виконують пісню „Іди, іди дощику".

Коли з'являлися колоски, діти та молодь відправлялися в поле величати хліб – співали, танцювали, просили у Бога гарної погоди для врожаю. На вижатому полі женці залишали кілька стеблин – "бороду", зерно з них витрушували у розпушену серпами землю – на майбутній врожай.

Після того як був зібраний хліб – святкували свято врожаю.

- Як із золотого зерна утворюється паляниця?

(Дітям можна дати домашнє завдання, дізнатися про те, як випікають хліб).

– Зерно перемелюють на біле борошно. В Україні хазяйка, перш ніж приступала до випікання хліба, гарно вбиралася. Народження хліба – свято. Цю працю благословляє Бог.

У борошно додавали води, дріжджів, солі, смачних приправ, щоб вийшло тісто. А з тіста в печі випікали хліб. Для цього готували спеціальні знаряддя: коцюбу (довгу кочергу), дерев'яну лопату, якою садили хліб у піч, і рогач, яким садили горщики.

(Вчитель показує знаряддя або малюнки цих предметів і називає їх).

– Згадайте традиції нашого народу? Коли ми не можемо обійтися без хліба?

– З хлібом приходять сусіди і родичі вітати новонародженого. Хлібом-сіллю зустрічають і проводжали гостей. Житнім зерном обсипають молодих, які йдуть до шлюбу. Хліб завжди окраса столу. Він несе у собі турботу людських рук, сонячне світло, спів польових пташок, духмяність трав. (Читання вірша на с. 70).

Є особливий хліб – паска. Освячується вона у храмі і прикрашає стіл на свято Воскресіння Христового.

– Здавна вважалося, що хліб не лише багатство, а й сила країни. Хліб – це міць і сила нашої держави, це народне добро. Український хліб – найсмачніший. Недарма частина українського прапору – жовтий колір. Сьогодні, хоч наша держава і багата високими врожаями, хліб потребує бережного ставлення до себе, до тих, хто орав землю, сіяв і збирав зерно, пік хліб.

– Зневага до хліба – це великий гріх. Якщо не берегти хліб, то він черствіє або пліснявіє. Але викидати його не можна, краще віддати його тваринам або пташкам. Шанобливе відношення до хліба виховували у дітей постійно. Якщо ж хліб іноді падав на долівку, слід було одразу ж підняти його, поцілувати і покласти хліб на столі низом до верху. Батьки за це карали. Навіть різати ножем хліб годилося тільки "до себе", а не "від себе", щоб тим самим не применшувати його значення. Сідаючи до обіднього столу, люди починали з молитви "Отче наш".

Ознайомлення з молитвою "Отче наш", хорове виконання (музичний супровід) "Отець наш Небесний".

Нехай святиться ім'я Твоє,

Нехай прийде Царство Твоє,

Нехай буде воля Твоя,

Як на небі, так і на землі.

Хліб наш насущний

Подай нам на цей день

Та прости нам борги наші,

Як і ми прощаємо боржникам нашим,

І не введи нас у спокусу,

Але позбав від лукавого.

Амінь.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Робота в зошитах. Розфарбувати малюнок: Хліб – символ Божого Благословення і життя.

VI. Підсумок уроку.

– Чому в народі хліб називають святим? Як треба відноситися до хліба? Які прислів'я про хліб ви знаєте?

Читання вірша М. Рильського "Про хліб".

Сорока Н. М., вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/