Каталог статей

Урок № 29. Воскресіння – перемога добра над злом

1 клас

Мета: формувати в учнів уявлення про Воскресіння Христове – найважливішу подію для людства; викликати інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; розкрити історію писанки; виховувати почуття любові та шани до Бога, матері.

Обладнання: зразки писанок, таблиця, кросворд, музичний супровід.

Зміст уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Читання "Духовного Гімну" – напам’ять.

ІІІ. Повторення вивченого матеріалу.

– Які народні символи України ви знаєте?

– Державні символи України?

– Що означають кольори на Державному прапорі України?

– Яка мова є державною в Україні?

– Яка наша українська мова?

– Як ми повинні ставитись до державних символів України?

IV. Актуалізація опорних знань учнів. Робота з таблицею. Розгадування кросворду.

– Вписати в кросворд назви весняних квітів і буде знайдено слово – відгадку до вірша М. Пономаренка.

Сірі котики

Посідали на вербичку

Сірі братики й сестрички –

Перші вісники весни…

Відгадайте, хто вони? (Котики).

– Коли на вербі з’являються котики?

– Коли і чому на Україні освячують вербові гілочки?

V. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь: До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому вистеляли пальмовими вітками (його вітали, як справжнього Царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

Або:

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", "шутковою" або "квітною", а тиждень перед цією неділею – "вербним".

У вербну неділю святять вербу. Свячену лозу дуже шанують і закладають у хаті за ікони.

Батьки "б’ють" своїх дітей вербовими гілочками, щоб вони були слухняними, чемними, здоровими.

Як уперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то обов’язково б’ють її свяченою вербою, щоб нечисть не чіплялася до тварин.

Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще коло церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б’ючись примовляли:

Будь велика, як верба,

Будь здорова, як вода,

Багата, як земля,

А красива, як весна!

Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, то били його свяченою вербою, примовляючи:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень – Великдень,

Недалечко червоне яєчко

І от урочисто в церкві починають дзвони. Сходить весняне сонце і сповіщає "Христос воскрес!".

Чому сьогодні стільки сонця,

Чому всміхається кругом,

І облилась під віконцем

Калина білим молоком?

Чому так пахнуть квіти, трави,

Навкруг природа вся цвіте?

Не буду я питати в мами –

Сама вже знаю все про те.

Хай линуть співи і хваління,

Хай пісня рветься до небес –

Сьогодні свято Воскресіння,

Христос воскрес! Христос воскрес!

Про яке свято йде мова в вірші? Як вітаються в цей день? А як потрібно відповідати? Як свято Великодня святкується у Вашій родині?

Продовження розповіді про Великдень.

Великдень є одним із найсвітліших наших свят. Великдень (Великий день) або Пасха – найурочистіше церковне свято. "Пасха" – слово єврейське і означає "визволення", "рятунок".

На Великдень ми славимо сина Божого Ісуса Христа. Як розповідає Святе Писання, дві тисячі літ тому Ісус за велінням Отця Свого Небесного прийшов на землю, щоб прийняти смерть на хресті за всі вчинені людьми гріхи. "Я пастир добрий, – сказав Ісус. – Я віддаю життя Моє за овець Моїх". Він навчав людей жити в милості Божій, щиро любити одне одного, бо всі ми – брати. Жорстокі лиходії замучили Ісуса. Та на третій день після смерті Він ожив і вознісся на небо. А ми з благословенням в душі кажемо: "Христос Воскрес!", "Христос Воскрес!", "Христос Воскрес!". І чуємо у відповідь: "Воістину Воскрес!". Це означає, що Христос живий, що він переміг смерть і звільнив нас від влади гріха.

На Великдень люди мають вибачати один одному всі минулі провини та образи. Зустрічаючись, вони христосуються, цілуються й обмінюються писанками.

А чи знаєте ви, що святкові яєчка розписують по-різному, по-різному вони й називаються.

Писанки розписуються за допомогою воску. Частіше – у два кольори. Крашанки – фарбуються природними барвниками в один колір. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. Їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Крашанка з’явилася набагато пізніше від писанки. Їх варять, їдять. Діти граються крашанками у великодні ігри. У місті Коломиї, що на Івано-Франківщині, є Музей писанки! (Демонструю писанки, мальованки, дряпанки, шкрябанки, крапанки.)

Фізкультхвилина.

Робота з підручником (ст. 72-73).

Читання вчителем тексту "Воскресіння – перемога добра над злом".

Читання вірша "Писанка".

Писанка, писанка –

Кращої нема!

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

І хрестики, і листочки,

І два малі поясочки,

Поміж них – горобенят

Змалювала цілий ряд.

Свою писанку найпершу

Я для себе залишу,

А для братика й сестрички

Я ще краще напишу!

Хто займається у Вашій родині розписом писанок, крашанок?

Знайдіть на малюнках де писанка, а де крашанки.

Робота над текстом.

Про кого йшла мова в тексті? Як звали маму Ісуса?

Робота з українськими народними приказками:

На сонечку тепло, а біля матері добре.

Пташка радіє весні, а дитина – матері.

Материне серце, як літнє сонечко.

Опрацювання малюнка (ст. 73).

Музичний супровід "Великдень", сл. Р. Завадавича, муз. Л. Херувимської.

Підсумок уроку.

Які весняні свята відзначають у Вашій родині? Як вітаються люди на Великдень? З чим їдуть до церкви на Великдень?

Додатковий матеріал.

Великодні забави:

Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку носиком догори, а другий б’є носиком своєї крашанки. Потім б’є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб’ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

Гра "У котка. З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Хто частіше попадає, той більше виграє.

Борисенко Г. М., вчитель ШДС "Подоляночка" м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/