Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі [ Додати статтю ]

Урок № 29. Воскресіння – перемога добра над злом

Урок № 29. Воскресіння – перемога добра над злом

 

1 клас

 

Мета: познайомити з подією воскресіння Ісуса Христа на третій день після його смерті (свідками воскресіння були жінки й апостоли); спонукати дітей до вдячності Богові за Христове воскресіння; ознайомити учнів з історією писанки, великодніми привітаннями. Дати поняття про Великодні звичаї та обряди, пов'язані з цим святом; розкрити красу і чарівність народних уявлень; виховувати моральну чистоту, естетичні та етичні норми поведінки.

Обладнання: святково прикрашений образами клас з вишитими рушниками, гілочками верби; у глиняних тарілках – крашанки, писанки; плакати із зображенням символів води, сонця, вогню, зорі та хреста; дитячі малюнки на тему "Христос Воскрес", виготовлені з паперу вели­кі писанки.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

Вчитель: Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить:

– Христос воскрес!

Всі учні: Воістину воскрес!

– Христос воскрес!

Всі учні: Воістину воскрес!

– Христос воскрес!

Всі учні: Воістину воскрес!

Весна красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос воскрес.

Ще кілька днів тому всі були сумні. Всі сумували, що Ісус Христос так багато терпів, бо недобрі люди розіп'яли Його на хресті. На тому хресті Ісус Христос помер.

Як довго пробув Ісус на хресті ? Три години.

Де потім поклали тіло Ісуса Христа?

У гріб.

Хто подякував Ісусові за те, що терпів за людей?

ІІ. Актуалізація опорних знань. Розповідь вчителя.

– Ісус воскрес! Розкажу вам, як це було. Коли поклали Ісуса у гріб, то поставили біля нього сторожу, військових зі списами. Чому?

– Вони мали стерегти гріб, щоб Ісус Христос не вийшов з нього, або, щоб хтось не забрав тіло Ісуса Христа.

У неділю дуже раненько, коли сонце щойно пробудилось зі сну, Ісус Христос устав із гробу живий.

Сторожа дуже налякалася і швидко втекла .З неба з’явився Ангел і сів на камінь. У той час ішли до гробу три жінки, хотіли намастити Тіло Ісуса Христа дорогоцінними пахощами. Журилися дорогою, хто їм відвалить цей важкий камінь. А тут бачать – камінь відсунений і на ньому сидить Ангел . Ангел запитав:

– Кого шукаєте?

– Ісуса!

– Його тут немає ! Воскрес!

Жінки дуже втішилися й зразу побігли до апостолів, щоб їм це розповісти.

Апостоли не повірили, але незадовго Ісус Христос їм явився сам – живий і здоровий.

Тоді усі втішилися і розказували людям:

– Ісуса вже немає в гробі, встав живий з гробу (див. Лука 24, 1-11).

Подивіться на малюнок.

– Хто йде до гробу? Три жінки.

– Що мають у руках? Миро, щоб намастити тіло Ісуса Христа.

– Хто сидить на камені? Ангел.

– Цей Ангел сумний чи веселий? Веселий.

– Про що розказує жінкам? Що Ісуса немає в гробі, бо Він воскрес.

– А чи ми також тішимося, що Ісус воскрес? Звичайно!

ІІІ. Оголошення теми уроку і вивчення нового матеріалу.

Тема нашого уроку : "Воскресіння – перемога добра над злом".

1. Колективна робота за підручником.

Шляхом коментованого читання опрацювати розповідь про воскресіння перемогу добра над злом у підручнику (с.72-73).

ІV. Фізкультхвилинка.

"Бог присутній поміж нами".

Бог присутній поміж нами.

Він на небі й на землі.

Все Він бачить, все Він чує,

Усім світом Він керує.

Господь любить усіх нас,

Він із нами повсякчас.

Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому.

У всіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичай своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Ми, українці, нація дуже давня. Староукраїнські традиції тісно сплелися з християнськими.

Великдень святкується в Україні ще з X ст.

У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

• Коли на Великдень світить сонце, то через три дні йде дощ.

• Коли на Великдень іде дощ або хмарно, буде врожай.

• На Великдень перший раз зозуля закує.

• На Великдень опівночі тварини говорять людським голосом.

• Цього дня якось особливо сонце світить, кажуть люди: "Сонце грає".

На дзвіниці дзвонять дзвони

Великодні, голосні.

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

Це ж Ісус воскрес з могили,

І воскресла з ним весна.

Квіти сині, жовті, білі

Розсилає скрізь вона.

Христос воскрес із мертвих передусім для духовного життя людини. Воскресіння Христа із мертвих – це закон вічного, радісного й щасливого життя людини, це пам'ятка перемоги Божої правди над усім потворним.

Воскресіння Христа із мертвих – це перемога життя над смертю, правди над кривдою, добра над злом. Даремні в житті змагання несправедливості, бо кінець завжди однаковий: Добро й Любов будуть перемагати.

Невід'ємною частиною Великого свята є писанка. Це яйце, розписане малюнками, орнаментами різного кольору. Обираючи писанкові мотиви, перевагу надавали тим, у яких вшановувалася земля, вода, сонце, зоря.

Писанка – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом.

Про крашанки існує багато легенд. Ось одна з них.

Коли Ісус Христос ішов на Голгофу, то його мати – Марія – принесла йому сніданок – яєчка. Коли Ісуса розіп'яли, вона поклала їх внизу під хрестом. Кров Його стікала на них, і вони стали червоними. Вона забрала їх, коли Ісуса зняли з хреста. А в неділю вранці, дізнавшись, що Ісус Христос воскрес, вона давала кожному червоне яйце зі словами: "Христос воскрес!".

Раніше крашанки фарбували лише у червоний колір, тому що він символізував кров Христа, яка пролилася на хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, які мають також символічне значення.

Червоний – колір життя, колір крові, радості життя і любові. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості й буття.

Блакитний колір – символ неба, простору, вітру, здоров'я.

Жовтий – символ місяця, зірок, колір хлібного лану, жита, життя. Бронзовий колір символізує матір-землю та її щедрість.

Чорний з білим – дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння.

Традиція розмальовувати писанки на Великодні свята збереглась дотепер. І ось сьогодні ви маєте можливість побачити писанки, розписані учнями нашої школи. Отже, ви бачите, які різноманітні писанки! Кожна з них – це витвір мистецтва. Бережімо писанку, вона є нашим символом і оберегом від зла.

Настає Великодня ніч: земля відкривається і можна знайти скарби! Цілу ніч горять вогні. У Великодню ніч не лягали спати і не роздягалися. Адже Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить. У церкві відбувається урочистий ритуал – святкова служба. Святять паску і крашанки.

Повернувшись додому із свяченою паскою, тричі промовляють: "Свята паска у хату, вся нечисть із хати". Велике значення має свято Воскресіння Христа із мертвих для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, на шлях боротьби з неправдою, тьмою, повинні бачити у світлому Воскресінні Христовому символ свого відродження, національного воскресіння.

Тож і ми, люди початку XXI століття, воскреснімо для віри, для любові, для добра!

Христос воскрес!

Учні (разом): Воістину воскрес!

V. Підсумок уроку.

Сподіваюсь, що це світле свято допомогло вам оцінити скарби нашого талановитого українського народу, зворушило ваші душі і серця.

На Великдень люди вітали одне одного вигуком "Христос воскрес!" і тричі цілувалися, роздавали писанки. Вперше цей звичай запровадила Марія Магдалина. І за цією доброю традицією в добрий час даруємо вам писанки.

Звучить пісня "Молитва".

Боже Великий, Єдиний!

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світом науки й знання

Нас усіх просвіти.

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої щедроти

Ти на люд наш заверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа.

Щастя дай, Боже, народу

 

Весна красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос воскрес.

Тож радійте світу, люди,

Хай між вами згода буде,

Бо любов прийшла з небес.

Христос воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті. І ніби покотилось межи людьми:

– Христос воскрес! – говорять всі на світі.

Всі учні: – Воістину воскрес! – вітаймо ми.

Великдень – одне з найсвятіших, найрадісніших, найбільших свят християн. Великдень – це родинне свято, на яке збирається вся родина.

Христос воскрес! Христос воскрес! Голосить дзвін усій Вселеній. Дарує нам благословенний, як ласку Божу із небес. Христос воскрес!

Всі учні: Воістину воскрес!

 

Манойленко Л. В., вчитель ЗНЗ № 29 м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/

Категорія: Християнська етика в українській культурі | Додав: [ADM]Irina (07.06.2009)
Переглядів: 1648 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!