Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі [ Додати статтю ]

Урок № 31. Найдорожче у світі – мама

Урок № 31. Найдорожче у світі – мама

 

1 клас

 

Подвиг материнської любові. Божа мати – мати всього світу

 

Мета: виховання любові і поваги до матері.

Обладнання: музичний супровід: "Молитва за маму", слова Р. Завадовича, музика Л. Херувимської; вірші: Л. Полтава "Є у кожної дитини", М. Чернявський "Всі уже поснули"; робочий зошит (малювання портрета мами); загадки про маму.

 

План-конспект

 

Обладнання: святково прибрана класна кімната; газета з фотографіями "Наші мами"; інтерактивна дошка, на яку демонструються слайди відповідно до етапів уроку; загадки з робочого зошита: (мамин голос, мамині коси, мамині очі, мамина душа); вірші про маму.

І. Вступне слово вчителя.

        Діти, ви любите урок "Християнської етики"?

        За що? Чим він вам подобається?

        Як називається наш урок?

        Які добрі діла ви робите, або вам подобається робити?

        Як ви гадаєте, чи довга дорога добра. Скільки нею можна йти? (Серед відповідей дітей виділяємо одну – все своє життя).

        Які три речі любив робити Т. Шевченко у дитинстві? (читати, малювати і молитися).

        А ви?

ІІ. Слово про маму.

        У кого найніжніші і найласкавіші руки?

        Найчутливіше серце? Найясніші очі? Найрідніший голос?

        Найщиріша душа? Скажіть мені це слово (мама).

        А чия любов найсильніша у світі? (материна).

1. Вчитель і діти разом розповідають вірш.

Вчитель: Кажуть, що на світі сонце найясніше,

Та всміхнеться мама і стає світліше.

Учень: Кажуть, що на світі сонце найніжніше,

Та пригорне мама і стає тепліше.

Вчитель: Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти,

А хіба без мами є щасливі діти?

Учень: Я до неї серцем любо пригорнуся.

Хай сіяє сонце, як моя матуся.

III. Робота з підручником "Дорога добра".

Діти, а яке слово найчастіше повторює людина в хвилини страждань і горя? (мама, матінко, Божа Мати, Богородице).

1. Читання і обговорення статті з підручника та вірша Леоніда Полтави "Є у кожної дитини".

        Діти, чому вірш ще носить назву "Три матері"?

        Про які три матері йдеться у вірші? (Рідна мати, мати Україна, Божа Мати – Мати всього світу).

2. Діти кладуть руку на серце і тихо читають хором цей вірш.

(Хто хоче – співає цей вірш з учителем під музичний супровід).

3. Слухання вірша Миколи Чернявського "Всі уже поснули".

        Про що молиться і плаче ненька?

        А що радує вашу маму? Коли матуся буде щасливою?

        А яке свято вшановує Матір навесні, через два тижні після Великодня? (Свято – День Матері).

        Діти, а чи знаєте ви, як у різних народів звучить слово "мама" (У росіян – мама, матушка, у киргизів – ана, у грузинів - дада, у осетинів – нана).

– А у нас, українців? (ненька).

Але на всіх мовах світу слово "мама" звучить однаково ніжно, лагідно і велично.

Учень розказує вірш:

Ще в колисці немовля

Слово "мама" промовля

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінко, матуся,

Мамо, мамочко, мамуся

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя.

IV. Фізкультхвилинка.

        Діти, а я мама? Чия? ( Діти відповідають – наша).

        Тоді зараз ми пограємо в гру "Чи знаю я своїх донечок і синочків".

Діти стають у коло, ходять під музику по колу, а вчитель з зав'язаними очима зупиняє одну дитину, обмацує і намагається впізнати – хто це. (Гра повторюється 3-4 рази).

1. Ігрова ситуація. "У натовпі загубилася дитина".

   Яка ж твоя мама, дитинко? (висловлювання дітей, як впізнати маму).

(Із багатьох відповідей виділяємо головну: "Хіба ви не знаєте? Моя мама та, що найкраща в світі!").

2. Прислів’я про маму (діти готують раніше з батьками)

        У дитини заболить пальчик, а в матері серце. Дитина плаче, а матері боляче.

        Нема того краму, щоб купити маму.

        На сонці тепло, а біля матері добре.

        Який кущ, така і калина, яка мати, така й дитина.

        У кого є ненька, у того голівонька гладенька.

        Шануй батька й неньку буде тобі скрізь гладенько.

3. Інсценізація вірша ( за бажанням ) про бабусю і онуку.

– А хто двічі мама? (Бабуся) Це мамина мама.

Виходить дівчинка – онука.

Сьогодні неділя, бабуся ще спить,

Не буду я рано бабусю будить.

Насмажу картоплі сама на сніданок,

Сама підмету я і сіни і ганок,

Пиріг із повидлом спечу я сама,

А то ж вихідних у бабусі нема...

Картопля парує, букет на столі,

А де ж це бабуся, немає її?

– Бабусенько, де ви? Я Вас чекаю!

Виходить бабуся (дівчинка у хустинці з віником і совком).

Лушпиння з картоплі по кухні збираю,

Змиваю повидло зі стелі, зі стін,

Змітаю розсипаний цукор і кмин,

Ще зараз з дверей повишкрябую тісто

І сяду з тобою, внученько, їсти.

V. Робота з зошитом "Дорога добра".

1. Читання віршів: "Дуже люблю" Катерини Перелесної (хлопчик у вишиванці), "Вишиванка" В. Крищенка.

2. Розгадування загадок: мамин голос, мамині коси, мамині очі, мамина душа.

3. Малювання портрета мами. (Під музичний супровід "Молитва за маму" сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської).

На дошці 1-й слайд: Молитва про маму.

 

Є в мене найкраща у світі Матуся

За неї, Пречиста, до тебе молюся

Пошли їй не скарби, а щастя і долю

Щоб дні їй минали без смутку і болю.

 

На дошці 2-й слайд: "Хто матір забуває, того Бог карає".

Виставка зошитів "Дорога добра" з портретами матусь.

VI. Підсумок уроку.

3-й слайд: Якби я був чарівником, що б я зробив для своєї мами? (висловлювання дітей).

Додатковий матеріал.

1.  Оповідання Василя Сухомлинського "Сиві волосинки".

2.  Оповідання Л. Толстого "Хто найкращий за всіх".

3.  Оповідання Н. Чачави "Отар і мама", Ю. Чеповецького "Картопля".

4.  Вірш С. Олійника "Бабуся і внучка".

5.  В. Сухомлинський "Бабусин борщ".

6.  В. Сухомлинський "Хай я буду ваша, бабусю".

Для читання і обговорення на уроках з християнської етики пропонується оповідання П. Ходченка "Серце матері" (для 2-го класу).

 

Серце матері

Одного разу сидів я на лавці в парку. Приємно пригрівало вранішнє травневе сонце. Десь кувала зозуля. На акації скрекотала сорока. М'яка зелень дерев і кущів милувала очі. Повітря було свіже, запашне.

На гілку розкішного клена сіла синичка. Вона тримала у дзьобику зеленого хробачка. Раптом почувся писк маленького горобеняти. Воно випало з гнізда і борсалося у густій траві.

Я вже хотів було підійти і посадити голопуцька на дерево. Несподівано до синички підлетів старий задиркуватий горобець.

Він хотів відняти у неї їжу. Між ними зчинилася бійка. І хробачок упав на землю. Та ось горобець не витримав натиску, пурхнув у кущі. Синичка заспокоїлась і шурхнула в траву. Вона скоро знайшла свою здобич. Горобеня запищало знову. Воно хотіло їсти і широко роззявляло дзьобик. Синичка зупинилася, а пташеня намагалося наблизитись до неї.

Я сидів і дивився, що буде далі. Як синичка поведеться з чужим пташеням? І тут вона рішуче ткнула йому в роззявлений ротик свого хробачка. Потім щось пропищала, спурхнула і зникла в золотавому сонячному промінні.

 

Ткаченко С. В., вчитель спеціалізованої середньої школи № 75 м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/

Категорія: Християнська етика в українській культурі | Додав: [ADM]Irina (07.06.2009)
Переглядів: 6695 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!